- •Поняття «збалансований розвиток». Збалансований розвиток як новий етап у стосунках людини і природи
- •Кризи у відносинах суспільства і природи у минулому
- •2 Тис. Років тому – криза землеробства (засолення та виснаження земель)
- •Сучасна глобальна криза взаємовідносин суспільства з природою та відмінності від попередніх
- •5. Дефіцит природних ресурсів розвитку суспільства.
- •6. Порушення природної рівноваги на планетарному та регіональному рівнях внаслідок надмірного антропогенного тиску.
- •7. Розвиток в. Вернадським вчення про ноосферу
- •8. Робота Дж. Форестера «Світова динаміка». Роботи представників «Римського клубу», роботи д. Медоуза. Доповідь комісії Гру Харлем Брунтланн.
- •9. Конференція оон з навколишнього середовища і розвитку в 1992 році в Ріо. Її основні рішення.
- •10. «Порядок денний на ххі століття». Суть концепції збалансованого розвитку.
- •11. Історія походження терміну «sust. Development», його переклад та найбільш точне формулювання українською мовою.
- •12. Йоганнесбурзький саміт. Декларація саміту. План виконання рішень саміту.
- •13. Взаємозвязок економічних, соціальних та екологічних проблем забезпечення збалансованого розвитку. Екологічні пріоритети розвитку суспільства.
- •14. Неефективні моделі споживання і виробництва як перешкода збалансованого розвитку.
- •15. Подолання бідності як проблема переходу до збалансованого розвитку.
- •16. Проблема забезпечення належного стану здоров’я народонаселення Землі як завдання збалансованого розвитку.
- •17. Гендерні проблеми збалансованого розвитку
- •18. Проблема вибору цілей подальшого розвитку людства в контексті досягнення збалансованого розвитку.
- •19. Територіальний аспект вирішення проблем збалансованого розвитку. Збалансований розвиток території та його складові.
- •20. Система рівнів забезпечення збалансованого розвитку: глобальний, регіональні, локальні.
- •21. Показники – індикатори збалансованого розвитку. Групи показників. Системи показників.
- •22. Системи показників збалансованого розвитку , що застосовуються оон та окремими країнами.
- •23. Інтегральні індикатори збалансованого розвитку.
- •24. Феномен глобалізації на сучасному етапі розвитку суспільства. Вплив глобалізації на формування моделей споживання та характер і масштаби використання природних ресурсів і умов.
- •25. Історія економічного розвитку території України і формування особливостей природокористування в межах її території та їх вплив на формування сучасних проблем збалансованого розвитку країни.
- •26. Фактори, що зумовили проблеми збалансованого розвитку України.
- •27. Структура економіки України та її вплив на проблеми збалансованого розвитку
- •28. Низька еколого-економічна ефектівнисть економіки України та її значення на можлівості переходу до збалансованого розвитку
- •29. Проблеми збалансованого розвитку регіонів України. Порівняння рівнів збалансованості розвитку регіонів України
- •30. Поняття екологічної безпеки. Екологічна безпека в системі національної безпеки. Екологічна безпека як умова і чинники збалансованого розвитку
- •31. Екологічні проблеми сучасності в контексті проблематики збалансованого розвитку. Екологічні проблеми окремих країн, територій і регіонів світу.
- •32. Інтеграція економіки України до світового господарства в контексті проблем збалансованого розвитку. Основні проблеми інтеграції до світової економіки.
- •33. Ресурси забезпечення переходу України до збалансованого розвитку.
- •34. Раціональне використання потенціалу розвитку як головна умова переходу України до збалансованого розвитку
- •35. Еколого-економічні параметри та особливості туризму як виду економічної діяльності
- •36. Можливі позитивні економічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •37. Можливі позитивні екологічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •38. Можливі позитивні соціальні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •39. Можливі позитивні культурологічні (гуманітарні) наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •40.Туризм і його вплив на можливості збалансованого розвитку. Місце індустрії туризму в світовому ринку послуг та у світовому господарстві вцілому.
- •41. Міжнародний туризм і його вплив на збалансований розвиток суспільства і окремих країн
- •42. Природно-ресурсні чинники розвитку туризму. Історико-культурні чинники розвитку туризму.
- •43. Економічні чинники розвитку туризму. Вплив кризових явищ в економіці на розвиток туризму.
- •44. Соціальні чинники розвитку туризму. Якість життя і розвиток туризму. Рівень життя і розвиток туризму.
- •45. Екологічні чинники розвитку туризму.
- •46. Політичні чинники розвитку туризму. Вплив політичних конфліктів на розвиток туризму в окремих регіонах світу. Вплив вогнищ збройних конфліктів на розвиток туризму.
- •47. Дестинація як об’єкт управління в туристичній діяльності. Суть, категорії.
- •49. Фактори розвитку дестинації. Загальна характеристика життєвих циклів дестинації
- •50. Місце дестинації у ієрархічній структурі взаємозалежних елементів системи туризму.
- •51. Класифікація дестинацій. Види (типи) дестинацій.
- •52. Розвиток туристичної дестинації в контекстрі сталого розвитку туризму.
- •53. Кон'юнктура – визначення та суть поняття. Конкурентоспроможність турпродукту в контексті сталого розвитку.
- •55. Фактори конкурентоспроможності. Визначення конкурентоспроможність держави, галузі, підприємсва. Фактори що впливають на кон’юктуру ринків туристичних послуг.
- •56. Чинники, які впливають на конкурентні позиції України на туристських ринках в контексті сталого розвитку держави та національної індустрії туризму.
- •57. Цілі розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Завдання розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Напрями розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •58. Роль держави у забезпеченні розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •59. Міжнародні організації, які регулюють розвиток індустрії туризму. Міжнародна нормативно-правова база, яка регулює розвиток індустрії туризму.
- •60. Документи Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму. Завдання Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму.
- •61. Природні, рекреаційні, культурно-історичні ресурси України та їх використання в контексті розвитку туризму та забезпечення збалансованого розвитку.
- •62. Економічні передумови сталого розвитку туризму в Україні в контексті сталого розвитку країни.
- •63. Соціальні передумови сталого розвитку туризму в Україні.
- •64. Екологічні передумови сталого розвитку України
- •65. Нормативно-правова база розвитку туризму в Україні. Стратегія сталого розвитку туризму та курортів в Україні.
- •66. Пріорітетні напрямки розвитку туризму в Україні для вирішення завдань збалансованого розвитку.
- •67. Регіональна політика розвитку туризму
- •68. Розвиток міжнародного туризму в контексті сталого розвитку України
45. Екологічні чинники розвитку туризму.
Екологічні чинники - збереження навколишнього середовища, придатного для проживання та відпочинку людей.
Цей фактор характерний, насамперед, для України, у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС в 1986 р. Інститутом Вивчення Вільного Часу зазначено, що в 1985 році екологічні проблеми хвилювали лише 30% потенційних туристів (на кінець 90-х - вже 57%). Тут дається взнаки негативний вплив аварії на ЧАЕС. Кількість іноземних туристів, що відвідали Київ у 1986 році, знизилась більш ніж у 5 разів порівняно з 1985 роком, і тільки нещодавно вона почало поступово зростати. Негативний ефект екологічного чинника посилюється також його довгостроковим характером, адже зміна свідомості суспільства відбувається набагато повільніше, ніж ліквідація наслідків екологічної катастрофи.
46. Політичні чинники розвитку туризму. Вплив політичних конфліктів на розвиток туризму в окремих регіонах світу. Вплив вогнищ збройних конфліктів на розвиток туризму.
Політичні - освоєння або завоювання нових територій, перерозподіл сфер політичного впливу.
Нестабільна політична ситуація, а тим більше активний збройний конфлікт у регіоні негативно впливає на розвиток туризму. Терористичні акти по-різному впливають на динаміку показників та сталий розвиток туризму. Теракти глобального масштабу призводять до зменшення кількості туристичних прибуттів не лише в країні, де вони сталися, а й в інших країнах (хоча цей вплив іноді прихований); теракти регіонального масштабу спричинюють зменшення тур. Прибуттів до країни. Де стався теракт, на порівняно тривалий період часу (близько 6 місяців) порівняно з аналогічними періодами минулих років; вплив терактів національного рівня проявляється у зменшенні кількості прибуттів до країн протягом 1-2 місяців; локальні теракти характеризуються переважно незначним впливом на основні тур. показники, їх вплив важко, а іноді і неможливо простежити. У той же час є і приклади позитивного впливу врегулювання існуючих конфліктів на розвиток туризму та економіки держави в цілому. Після розпаду Югославії Словенія та Хорватія почали розвивати свої рекреаційні комплекси та досягли високого рівня економічного розвитку за рахунок притоку доходів та інвестицій від зростаючої кількості міжнародних туристів.
47. Дестинація як об’єкт управління в туристичній діяльності. Суть, категорії.
Турист користується комплексом послуг, які надаються йому в певному місці, або регіоні. Туристичні місця відрізняються причинами, через які до них приїжджає суб'єкт туризму — турист: особливі природно-кліматичні й культурно-історичні ознаки, наявність лікувальних, розважальних або інших комплексів. Використання таких особливостей дає змогу задовольнити потреби туриста, саме тому він і обирає їх як місця перебування під час відпочинку. Таке місце з огляду на набір привабливих факторів може стати центром туризму певного ієрархічного рангу в територіальній структурі господарства території.
У сучасній літературі широко використовується поняття "туристична дестинація", яку розглядають як місце, відвідування якого залишає у туристів різні враження, досвід та емоції.
Туристичні дестинації поділяють на дві категорії залежно від їх приймальної здатності:
1) великі міста, які можуть прийняти велику кількість відвідувачів без завдання шкоди цій місцевості та її туристичній цінності. Якщо рівень розвитку закладів, які приймають відвідувачів, гігієнічні умови досить високі, перешкодою до збільшення кількості туристів може стати недостатня місткість закладів розміщення;
2) зони, які допускають лише певний рівень інтенсивності прийому туристів (навіть якщо можна розширити масштаби діяльності закладів розміщення). Такими місцями є, наприклад, морські узбережжя або гірські курорти. Якщо рівень насичення такої території туристами перевищить допустимий, це може мати негативні наслідки для довкілля і суспільства, і в результаті для відвідувачів ця дестинація буде мати меншу привабливість.
Основними характеристиками туристичної дестинації є: географічне положення, інфраструктура, послуги, місцевий соціум.
48. Сутність дестинацій з геопросторової точки, з економічної та маркетингової з управлінської точки зору. Складові елементи дистинацій. Характерні риси туристської дестинації. Роль і місце дестинацій у туристичній пропозиції.
Оскільки туристична дестинація являє собою систему підприємств, що формують і задовольняють попит на туристичні послуги, то дестинація, з одного боку, є суб’єктом ринкових відносин, бо пропонує та реалізує туристичний продукт, а з іншого - об’єктом управління туризмом. Вітчизняними й зарубіжними науковцями туристична дестинація розглядається як об’єкт управління, причому «інтегрованого управління», бо саме воно здатне пов’язати всі компоненти в єдину систему, здатну забезпечити виробництво й реалізацію якісного комплексного туристичного продукту.
Складові елементи дестинції: пам'ятка (природні багатства або створені людиною, тобто те, що спонукає туриста здійснювати подорож); зручності (розміщення, харчування, розваги, а також роздрібна торгівля та інші підприємства сфери послуг, такі як банки, обмінні пункти, перукарні, медичні підприємства, тобто все те, що не тільки забезпечує притулок і їжу, але і створює загальне відчуття привітного прийому туристів даної дестинацией); доступність (віддаленість дестинації від туристських ринків робить їх вразливими до зниженнях попиту, так як до подібної дестинації можна дістатися тільки шляхом тривалих поїздок. Отже, розвиток і підтримка ефективних транспортних зв'язків з туристськими ринками необхідно для успіху дестинації.
Основними характеристиками туристичної дестинації є: географічне положення, інфраструктура, послуги, місцевий соціум.
Туристська дестинация вирішальний елемент туристської системи. Її можна охарактеризувати як центр (територію) зі всілякими зручностями, засобами обслуговування і послугами для забезпечення різноманітних потреб туристів. Іншими словами, туристська дестинация включає в себе найбільш важливі та вирішальні елементи туризму, необхідні для туристів. Регіон туристської дестинації є одним з найважливіших у системі туристської, так як самі туристичні дестинації та їх імідж приваблюють туристів, мотивують візит, таким чином активізують всю туристську систему.
