45. Екологічні чинники розвитку туризму.

Екологічні чинники - збереження навколишнього середовища, придатного для проживання та відпочинку людей.

Цей фактор характерний, насамперед, для України, у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС в 1986 р. Інститутом Вивчення Вільного Часу зазначено, що в 1985 році екологічні проблеми хвилювали лише 30% потенційних туристів (на кінець 90-х - вже 57%). Тут дається взнаки негативний вплив аварії на ЧАЕС. Кількість іноземних туристів, що відвідали Київ у 1986 році, знизилась більш ніж у 5 разів порівняно з 1985 роком, і тільки нещодавно вона почало поступово зростати. Негативний ефект екологічного чинника посилюється також його довгостроковим характером, адже зміна свідомості суспільства відбувається набагато повільніше, ніж ліквідація наслідків екологічної катастрофи.

46. Політичні чинники розвитку туризму. Вплив політичних конфліктів на розвиток туризму в окремих регіонах світу. Вплив вогнищ збройних конфліктів на розвиток туризму.

Політичні - освоєння або завоювання нових територій, перерозподіл сфер політичного впливу.

Нестабільна політична ситуація, а тим більше активний збройний конфлікт у регіоні негативно впливає на розвиток туризму. Терористичні акти по-різному впливають на динаміку показників та сталий розвиток туризму. Теракти глобального масштабу призводять до зменшення кількості туристичних прибуттів не лише в країні, де вони сталися, а й в інших країнах (хоча цей вплив іноді прихований); теракти регіонального масштабу спричинюють зменшення тур. Прибуттів до країни. Де стався теракт, на порівняно тривалий період часу (близько 6 місяців) порівняно з аналогічними періодами минулих років; вплив терактів національного рівня проявляється у зменшенні кількості прибуттів до країн протягом 1-2 місяців; локальні теракти характеризуються переважно незначним впливом на основні тур. показники, їх вплив важко, а іноді і неможливо простежити. У той же час є і приклади позитивного впливу врегулювання існуючих конфліктів на розвиток туризму та економіки держави в цілому. Після розпаду Югославії Словенія та Хорватія почали розвивати свої рекреаційні комплекси та досягли високого рівня економічного розвитку за рахунок притоку доходів та інвестицій від зростаючої кількості міжнародних туристів.

47. Дестинація як об’єкт управління в туристичній діяльності. Суть, категорії.

Турист користується комплексом послуг, які надаються йому в певному місці, або регіоні. Туристичні місця відрізняються причинами, через які до них приїжджає суб'єкт туризму — турист: особливі природно-кліматичні й культурно-історичні ознаки, наявність лікувальних, розважальних або інших комплексів. Використання таких особливостей дає змогу задовольнити потреби туриста, саме тому він і обирає їх як місця перебування під час відпочинку. Таке місце з огляду на набір привабливих факторів може стати центром туризму певного ієрархічного рангу в територіальній структурі господарства території.

У сучасній літературі широко використовується поняття "туристична дестинація", яку розглядають як місце, відвідування якого залишає у туристів різні враження, досвід та емоції.

Туристичні дестинації поділяють на дві категорії залежно від їх приймальної здатності:

1) великі міста, які можуть прийняти велику кількість відвідувачів без завдання шкоди цій місцевості та її туристичній цінності. Якщо рівень розвитку закладів, які приймають відвідувачів, гігієнічні умови досить високі, перешкодою до збільшення кількості туристів може стати недостатня місткість закладів розміщення;

2) зони, які допускають лише певний рівень інтенсивності прийому туристів (навіть якщо можна розширити масштаби діяльності закладів розміщення). Такими місцями є, наприклад, морські узбережжя або гірські курорти. Якщо рівень насичення такої території туристами перевищить допустимий, це може мати негативні наслідки для довкілля і суспільства, і в результаті для відвідувачів ця дестинація буде мати меншу привабливість.

Основними характеристиками туристичної дестинації є: географічне положення, інфраструктура, послуги, місцевий соціум.

48. Сутність дестинацій з геопросторової точки, з економічної та маркетингової з управлінської точки зору. Складові елементи дистинацій. Характерні риси туристської дестинації. Роль і місце дестинацій у туристичній пропозиції.

Оскільки туристична дестинація являє собою систему підприємств, що формують і задовольняють попит на туристичні послуги, то дестинація, з одного боку, є суб’єктом ринкових відносин, бо пропонує та реалізує туристичний продукт, а з іншого - об’єктом управління туризмом. Вітчизняними й зарубіжними науковцями туристична дестинація розглядається як об’єкт управління, причому «інтегрованого управління», бо саме воно здатне пов’язати всі компоненти в єдину систему, здатну забезпечити виробництво й реалізацію якісного комплексного туристичного продукту.

Складові елементи дестинції: пам'ятка (природні багатства або створені людиною, тобто те, що спонукає туриста здійснювати подорож); зручності (розміщення, харчування, розваги, а також роздрібна торгівля та інші підприємства сфери послуг, такі як банки, обмінні пункти, перукарні, медичні підприємства, тобто все те, що не тільки забезпечує притулок і їжу, але і створює загальне відчуття привітного прийому туристів даної дестинацией); доступність (віддаленість дестинації від туристських ринків робить їх вразливими до зниженнях попиту, так як до подібної дестинації можна дістатися тільки шляхом тривалих поїздок. Отже, розвиток і підтримка ефективних транспортних зв'язків з туристськими ринками необхідно для успіху дестинації.

Основними характеристиками туристичної дестинації є: географічне положення, інфраструктура, послуги, місцевий соціум.

Туристська дестинация вирішальний елемент туристської системи. Її можна охарактеризувати як центр (територію) зі всілякими зручностями, засобами обслуговування і послугами для забезпечення різноманітних потреб туристів. Іншими словами, туристська дестинация включає в себе найбільш важливі та вирішальні елементи туризму, необхідні для туристів. Регіон туристської дестинації є одним з найважливіших у системі туристської, так як самі туристичні дестинації та їх імідж приваблюють туристів, мотивують візит, таким чином активізують всю туристську систему.