- •Поняття «збалансований розвиток». Збалансований розвиток як новий етап у стосунках людини і природи
- •Кризи у відносинах суспільства і природи у минулому
- •2 Тис. Років тому – криза землеробства (засолення та виснаження земель)
- •Сучасна глобальна криза взаємовідносин суспільства з природою та відмінності від попередніх
- •5. Дефіцит природних ресурсів розвитку суспільства.
- •6. Порушення природної рівноваги на планетарному та регіональному рівнях внаслідок надмірного антропогенного тиску.
- •7. Розвиток в. Вернадським вчення про ноосферу
- •8. Робота Дж. Форестера «Світова динаміка». Роботи представників «Римського клубу», роботи д. Медоуза. Доповідь комісії Гру Харлем Брунтланн.
- •9. Конференція оон з навколишнього середовища і розвитку в 1992 році в Ріо. Її основні рішення.
- •10. «Порядок денний на ххі століття». Суть концепції збалансованого розвитку.
- •11. Історія походження терміну «sust. Development», його переклад та найбільш точне формулювання українською мовою.
- •12. Йоганнесбурзький саміт. Декларація саміту. План виконання рішень саміту.
- •13. Взаємозвязок економічних, соціальних та екологічних проблем забезпечення збалансованого розвитку. Екологічні пріоритети розвитку суспільства.
- •14. Неефективні моделі споживання і виробництва як перешкода збалансованого розвитку.
- •15. Подолання бідності як проблема переходу до збалансованого розвитку.
- •16. Проблема забезпечення належного стану здоров’я народонаселення Землі як завдання збалансованого розвитку.
- •17. Гендерні проблеми збалансованого розвитку
- •18. Проблема вибору цілей подальшого розвитку людства в контексті досягнення збалансованого розвитку.
- •19. Територіальний аспект вирішення проблем збалансованого розвитку. Збалансований розвиток території та його складові.
- •20. Система рівнів забезпечення збалансованого розвитку: глобальний, регіональні, локальні.
- •21. Показники – індикатори збалансованого розвитку. Групи показників. Системи показників.
- •22. Системи показників збалансованого розвитку , що застосовуються оон та окремими країнами.
- •23. Інтегральні індикатори збалансованого розвитку.
- •24. Феномен глобалізації на сучасному етапі розвитку суспільства. Вплив глобалізації на формування моделей споживання та характер і масштаби використання природних ресурсів і умов.
- •25. Історія економічного розвитку території України і формування особливостей природокористування в межах її території та їх вплив на формування сучасних проблем збалансованого розвитку країни.
- •26. Фактори, що зумовили проблеми збалансованого розвитку України.
- •27. Структура економіки України та її вплив на проблеми збалансованого розвитку
- •28. Низька еколого-економічна ефектівнисть економіки України та її значення на можлівості переходу до збалансованого розвитку
- •29. Проблеми збалансованого розвитку регіонів України. Порівняння рівнів збалансованості розвитку регіонів України
- •30. Поняття екологічної безпеки. Екологічна безпека в системі національної безпеки. Екологічна безпека як умова і чинники збалансованого розвитку
- •31. Екологічні проблеми сучасності в контексті проблематики збалансованого розвитку. Екологічні проблеми окремих країн, територій і регіонів світу.
- •32. Інтеграція економіки України до світового господарства в контексті проблем збалансованого розвитку. Основні проблеми інтеграції до світової економіки.
- •33. Ресурси забезпечення переходу України до збалансованого розвитку.
- •34. Раціональне використання потенціалу розвитку як головна умова переходу України до збалансованого розвитку
- •35. Еколого-економічні параметри та особливості туризму як виду економічної діяльності
- •36. Можливі позитивні економічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •37. Можливі позитивні екологічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •38. Можливі позитивні соціальні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •39. Можливі позитивні культурологічні (гуманітарні) наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •40.Туризм і його вплив на можливості збалансованого розвитку. Місце індустрії туризму в світовому ринку послуг та у світовому господарстві вцілому.
- •41. Міжнародний туризм і його вплив на збалансований розвиток суспільства і окремих країн
- •42. Природно-ресурсні чинники розвитку туризму. Історико-культурні чинники розвитку туризму.
- •43. Економічні чинники розвитку туризму. Вплив кризових явищ в економіці на розвиток туризму.
- •44. Соціальні чинники розвитку туризму. Якість життя і розвиток туризму. Рівень життя і розвиток туризму.
- •45. Екологічні чинники розвитку туризму.
- •46. Політичні чинники розвитку туризму. Вплив політичних конфліктів на розвиток туризму в окремих регіонах світу. Вплив вогнищ збройних конфліктів на розвиток туризму.
- •47. Дестинація як об’єкт управління в туристичній діяльності. Суть, категорії.
- •49. Фактори розвитку дестинації. Загальна характеристика життєвих циклів дестинації
- •50. Місце дестинації у ієрархічній структурі взаємозалежних елементів системи туризму.
- •51. Класифікація дестинацій. Види (типи) дестинацій.
- •52. Розвиток туристичної дестинації в контекстрі сталого розвитку туризму.
- •53. Кон'юнктура – визначення та суть поняття. Конкурентоспроможність турпродукту в контексті сталого розвитку.
- •55. Фактори конкурентоспроможності. Визначення конкурентоспроможність держави, галузі, підприємсва. Фактори що впливають на кон’юктуру ринків туристичних послуг.
- •56. Чинники, які впливають на конкурентні позиції України на туристських ринках в контексті сталого розвитку держави та національної індустрії туризму.
- •57. Цілі розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Завдання розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Напрями розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •58. Роль держави у забезпеченні розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •59. Міжнародні організації, які регулюють розвиток індустрії туризму. Міжнародна нормативно-правова база, яка регулює розвиток індустрії туризму.
- •60. Документи Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму. Завдання Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму.
- •61. Природні, рекреаційні, культурно-історичні ресурси України та їх використання в контексті розвитку туризму та забезпечення збалансованого розвитку.
- •62. Економічні передумови сталого розвитку туризму в Україні в контексті сталого розвитку країни.
- •63. Соціальні передумови сталого розвитку туризму в Україні.
- •64. Екологічні передумови сталого розвитку України
- •65. Нормативно-правова база розвитку туризму в Україні. Стратегія сталого розвитку туризму та курортів в Україні.
- •66. Пріорітетні напрямки розвитку туризму в Україні для вирішення завдань збалансованого розвитку.
- •67. Регіональна політика розвитку туризму
- •68. Розвиток міжнародного туризму в контексті сталого розвитку України
37. Можливі позитивні екологічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
У процесі туристичної діяльності неминуче відбуваються зміни в довкіллі. Незважаючи на це, проблемі його охорони та поліпшення до недавнього часу приділялося недостатньо уваги – лише в окремих точках земної кулі або щодо окремих видів природного середовища. Між тим, вплив тур бізнесу на природу може бути безпосереднім та опосередкованим, позитивним та негативним. Позитивний вплив, зокрема, проявляється через охорону та реставрація історичних памяток, створення національних парків і заповідників, захист берегів та рифів,збереження лісів. Однак, у багатьох країнах не вживається жодних заходів із захисту та збереження природи через брак фінансових коштів, а отримані від туризму доходи перекачуються в інші сфери,які вважаються більш вигідними. При оцінці впливу туризму на природне середовище важливо також, ким він здійснюється, адже те, що оцінюється позитивно туристами, може викликати протилежні почуття у місцевого населення. Наприклад, збереження парків може стати причиною скорочення пасовищ для худоби і , відповідно, причиною зменшення обсягів виробництва харчової продукції. На жаль, негативний вплив туристичного бінесу часто перевищую позитивний. Зокрема, це стосується якості води, стану повітря, знищення дикої флори і фауни туристами, руйнування історичних памяток. Природно, політика з захисту довкілля має бути визначена на тривалий час для забезпечення довгострокової туристино-бізнесової діяльності. Однак, багато країн , особливо ті що розвиваються, ігнорують це, обираючи комерційну і фінансову користь.
38. Можливі позитивні соціальні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
Соціальна роль туризму полягає в тому,що він як різновид відпочинку допомагає відновлювати сили та працездатність людини, отже – психофізіологічні ресурси суспільства. Туризм сприяє раціональному використанню вільного часу, збагачує соціально-економічну інфраструктуру та міжнародне та міжрегіональне співробітництво країн, держав і народів. Головна соц. функція туризму – відновна, яка дозволяє відновлювати сили та внутрішні ресурси людини, витрачені як у ході трудової діяльності , так і при виконанні повсякденних побутових обов’язків.
Ритми суасного життя індустріально розвинених країн супроводжується збільшенням масивів виробництва, урбанізації, часто – погіршенням екології, ізоляцією городян від природи, надходженням надто великих обсягів інформації. Усі ці чинники сприя.ть накопиченню втомленості – фізиної та психологічної, що призводить до збільшення конфліктних ситуацій у побуті та на виробництві, викликає погіршення здоровя, знижує трудову і життєву активність. Подолати ці негативні наслідки допомагає туризм, що є ефективною формою практично повного всебічного оновлення, оскільки людині надається можливість тимчасово залишити місце постійного проживання та трудову діяльність, змінити звичайне оточення та спосіб життя.
39. Можливі позитивні культурологічні (гуманітарні) наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
Гуманітарна функція міжнародного туризму має велике значення, адже він дозволяє сумістити відпочинок з можливостями пізнання життя, побуту, історії, культури, традицій та звичаїв інших народів. Цікаві маршрути, різноманітна тематика екскурсій розширюють кругозір, розвивають інтелект, формують естетичні смаки, допомагають краще усвідомити реальну картину світу. Особливо важлива ця функція при вихованні підростаючого покоління. Гуманітарне значення МТ виходить за межі усто пізнавальної функції, оскільки він сприяє взаєморозумінню народів, розвитку мирних, дружніх відносин між країнами.
