33. Ресурси забезпечення переходу України до збалансованого розвитку.

До найважливіших передумов переходу України на модель сталого розвитку на національному та регіональному рівнях належать :

— ефективне та екологічно безпечне функціонування економіки, що дасть можливість досягти вищих показників життєвого рівня населення, цілеспрямовано розв'язувати соціальні та ресурсо-екологічній проблеми розвитку суспільства;

— раціональне використання, збереження і відтворення природних ресурсів, всебічна охорона навколишнього природного середовища як найголовніших передумов забезпечення ресурсо-екологічної безпеки нинішнього та майбутніх поколінь, підтримання у біосфері екологічної рівноваги, а отже, чистого і здорового довкілля;

— стабілізація демографічної ситуації та чисельності населення і встановлення у суспільстві принципів соціальної справедливості, тобто створення системи правових гарантій та ефективної демографічної політики для досягнення економічного, соціального та екологічного благополуччя кожної сім'ї;

— розширення масштабів міжнародного співробітництва у сфері ефективного розв'язання ресурсо-екологічних проблем і завдань сталого розвитку, підвищення його результативності та ефективності, застосування у національній економіці найновіших світових досягнень науково-технологічного та соціально-екологічного прогресу.

34. Раціональне використання потенціалу розвитку як головна умова переходу України до збалансованого розвитку

Світовий досвід активізації політики сталого розвитку та діагностика її реалізації в межах економічної системи держави свідчать, що її результативність можна забезпечити лише за наявності таких умов:

1. достатньо розвинений стратегічний потенціал, а в його складі – обсяг сировинно-ресурсних, факторних, макро- та потенціалів системно-універсального функціонування для отримання синергетичного ефекту від їхнього залучення у трансформаційні процеси;

2. розвинена ринкова та внутрішня інституційна інфраструктура;

3. набуття організаційними і комунікаційними структурами управління сталим розвитком ознак системної стійкості.

У зв’язку з цим нагальним завданням стає врахування певних закономірностей формування стратегічного потенціалу сталого розвитку та генерування алокаційних процесів унаслідок раціонального його використання для цілеспрямованої динаміки якісних показників держави в системі «економіка – екологія – соціум» до орієнтирів сталого розвитку. Зокрема, вважаємо доцільним поетапне формування процесів сталого розвитку держави.

1 етап: ідентифікувати потенціал

2 етап: врахування генерувальних процесів або ж коригування масштабів опору сталому розвитку в напрямі усунення окремих деструктивних екзогенних впливів, а саме: формування умов забезпечення стійкості та пов’язаних із цими процесами факторів через вирішення проблем інтелектуалізації та інформатизації суспільства з урахуванням національної специфіки, особливо недостатньо вивчених аспектів; установлення вимог стосовно достатності процесу функціонування економічної системи держави в цілому та реального сектору економіки

3На третьому етапі, виходячи із зазначеного вище, для оптимізації процесів сталого розвитку пропонуємо використовувати адитивну форму динамічного ряду, сформованого в часових межах періоду, що відповідає одному з етапів розвитку макрогенерації. Життєвий цикл реального сектору економіки України можна представити як взаємопов’язані еволюційні ланки, а саме цикли: проектування – побудова – становлення – розвиток – зрілість –спад – реорганізація – ліквідація.