- •Поняття «збалансований розвиток». Збалансований розвиток як новий етап у стосунках людини і природи
- •Кризи у відносинах суспільства і природи у минулому
- •2 Тис. Років тому – криза землеробства (засолення та виснаження земель)
- •Сучасна глобальна криза взаємовідносин суспільства з природою та відмінності від попередніх
- •5. Дефіцит природних ресурсів розвитку суспільства.
- •6. Порушення природної рівноваги на планетарному та регіональному рівнях внаслідок надмірного антропогенного тиску.
- •7. Розвиток в. Вернадським вчення про ноосферу
- •8. Робота Дж. Форестера «Світова динаміка». Роботи представників «Римського клубу», роботи д. Медоуза. Доповідь комісії Гру Харлем Брунтланн.
- •9. Конференція оон з навколишнього середовища і розвитку в 1992 році в Ріо. Її основні рішення.
- •10. «Порядок денний на ххі століття». Суть концепції збалансованого розвитку.
- •11. Історія походження терміну «sust. Development», його переклад та найбільш точне формулювання українською мовою.
- •12. Йоганнесбурзький саміт. Декларація саміту. План виконання рішень саміту.
- •13. Взаємозвязок економічних, соціальних та екологічних проблем забезпечення збалансованого розвитку. Екологічні пріоритети розвитку суспільства.
- •14. Неефективні моделі споживання і виробництва як перешкода збалансованого розвитку.
- •15. Подолання бідності як проблема переходу до збалансованого розвитку.
- •16. Проблема забезпечення належного стану здоров’я народонаселення Землі як завдання збалансованого розвитку.
- •17. Гендерні проблеми збалансованого розвитку
- •18. Проблема вибору цілей подальшого розвитку людства в контексті досягнення збалансованого розвитку.
- •19. Територіальний аспект вирішення проблем збалансованого розвитку. Збалансований розвиток території та його складові.
- •20. Система рівнів забезпечення збалансованого розвитку: глобальний, регіональні, локальні.
- •21. Показники – індикатори збалансованого розвитку. Групи показників. Системи показників.
- •22. Системи показників збалансованого розвитку , що застосовуються оон та окремими країнами.
- •23. Інтегральні індикатори збалансованого розвитку.
- •24. Феномен глобалізації на сучасному етапі розвитку суспільства. Вплив глобалізації на формування моделей споживання та характер і масштаби використання природних ресурсів і умов.
- •25. Історія економічного розвитку території України і формування особливостей природокористування в межах її території та їх вплив на формування сучасних проблем збалансованого розвитку країни.
- •26. Фактори, що зумовили проблеми збалансованого розвитку України.
- •27. Структура економіки України та її вплив на проблеми збалансованого розвитку
- •28. Низька еколого-економічна ефектівнисть економіки України та її значення на можлівості переходу до збалансованого розвитку
- •29. Проблеми збалансованого розвитку регіонів України. Порівняння рівнів збалансованості розвитку регіонів України
- •30. Поняття екологічної безпеки. Екологічна безпека в системі національної безпеки. Екологічна безпека як умова і чинники збалансованого розвитку
- •31. Екологічні проблеми сучасності в контексті проблематики збалансованого розвитку. Екологічні проблеми окремих країн, територій і регіонів світу.
- •32. Інтеграція економіки України до світового господарства в контексті проблем збалансованого розвитку. Основні проблеми інтеграції до світової економіки.
- •33. Ресурси забезпечення переходу України до збалансованого розвитку.
- •34. Раціональне використання потенціалу розвитку як головна умова переходу України до збалансованого розвитку
- •35. Еколого-економічні параметри та особливості туризму як виду економічної діяльності
- •36. Можливі позитивні економічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •37. Можливі позитивні екологічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •38. Можливі позитивні соціальні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •39. Можливі позитивні культурологічні (гуманітарні) наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •40.Туризм і його вплив на можливості збалансованого розвитку. Місце індустрії туризму в світовому ринку послуг та у світовому господарстві вцілому.
- •41. Міжнародний туризм і його вплив на збалансований розвиток суспільства і окремих країн
- •42. Природно-ресурсні чинники розвитку туризму. Історико-культурні чинники розвитку туризму.
- •43. Економічні чинники розвитку туризму. Вплив кризових явищ в економіці на розвиток туризму.
- •44. Соціальні чинники розвитку туризму. Якість життя і розвиток туризму. Рівень життя і розвиток туризму.
- •45. Екологічні чинники розвитку туризму.
- •46. Політичні чинники розвитку туризму. Вплив політичних конфліктів на розвиток туризму в окремих регіонах світу. Вплив вогнищ збройних конфліктів на розвиток туризму.
- •47. Дестинація як об’єкт управління в туристичній діяльності. Суть, категорії.
- •49. Фактори розвитку дестинації. Загальна характеристика життєвих циклів дестинації
- •50. Місце дестинації у ієрархічній структурі взаємозалежних елементів системи туризму.
- •51. Класифікація дестинацій. Види (типи) дестинацій.
- •52. Розвиток туристичної дестинації в контекстрі сталого розвитку туризму.
- •53. Кон'юнктура – визначення та суть поняття. Конкурентоспроможність турпродукту в контексті сталого розвитку.
- •55. Фактори конкурентоспроможності. Визначення конкурентоспроможність держави, галузі, підприємсва. Фактори що впливають на кон’юктуру ринків туристичних послуг.
- •56. Чинники, які впливають на конкурентні позиції України на туристських ринках в контексті сталого розвитку держави та національної індустрії туризму.
- •57. Цілі розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Завдання розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Напрями розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •58. Роль держави у забезпеченні розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •59. Міжнародні організації, які регулюють розвиток індустрії туризму. Міжнародна нормативно-правова база, яка регулює розвиток індустрії туризму.
- •60. Документи Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму. Завдання Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму.
- •61. Природні, рекреаційні, культурно-історичні ресурси України та їх використання в контексті розвитку туризму та забезпечення збалансованого розвитку.
- •62. Економічні передумови сталого розвитку туризму в Україні в контексті сталого розвитку країни.
- •63. Соціальні передумови сталого розвитку туризму в Україні.
- •64. Екологічні передумови сталого розвитку України
- •65. Нормативно-правова база розвитку туризму в Україні. Стратегія сталого розвитку туризму та курортів в Україні.
- •66. Пріорітетні напрямки розвитку туризму в Україні для вирішення завдань збалансованого розвитку.
- •67. Регіональна політика розвитку туризму
- •68. Розвиток міжнародного туризму в контексті сталого розвитку України
18. Проблема вибору цілей подальшого розвитку людства в контексті досягнення збалансованого розвитку.
У рамках концепції людського розвитку важливе місце займає теорія збалансованого людського розвитку. Збалансованість є однією з домінант розвитку людини та її потенціалу. Сутність збалансованого людського розвитку полягає в рівному доступі до можливостей розвитку, як зараз, так і в майбутньому. У Доповіді про людський розвиток за 1994 р. пропонується наступне визначення збалансованого людського розвитку:
«Збалансований людський розвиток являє собою такий розвиток, який призводить не тільки до економічного зростання, а й до справедливого розподілу його результатів, яке відновлює навколишнє середовище, а не знищує її, яке підвищує відповідальність людей, а не перетворює їх на бездушних виконавців. Такий розвиток приділяє першорядну увагу бідним, підвищуючи їх можливості та забезпечуючи їм участь у прийнятті рішень, які впливають на їхнє життя. Такий розвиток - розвиток для людей, для природи, для збільшення кількості робочих місць і поліпшення становища жінок у суспільстві».
Як відомо для задоволення потреб, людству доводиться вирішувати велике коло завдань: економічних, соціальних, екологічних. Однак для того, щоб розвиток суспільства тривав тривалий час і не ставив під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти власні потреби, необхідно домогтися певної збалансованості у вирішенні всіх трьох груп завдань. Ігнорування ж однією зі сторін здатне поставити під загрозу і подальше економічне зростання, і весь подальший розвиток суспільства. Якщо схематично уявити кожну зі сторін розвитку у вигляді кола, то в області перетину і досягається баланс між соціальним прогресом, економічним зростанням і охороною навколишнього середовища, що становить суть концепції збалансованого людського розвитку.
Стійкість ґрунтується на принципах "рівності можливостей для всіх поколінь". Іншими словами, збалансований розвиток означає моральне зобов'язання залишити для наступних поколінь як мінімум такий же рівень можливостей для людського розвитку, яким володіє нинішнє покоління. Це, передбачає, по-перше, неприпустимість фінансування таких економічних боргів, розплачуватися за які доведеться іншим; по-друге, необхідність достатніх інвестицій в освіту та охорону здоров'я з метою попередження соціальних боргів перед майбутніми поколіннями, і, по-третє, необхідність використання природних ресурсів таким чином, який дозволить уникнути їх виснаження та екологічних боргів.
У той же час не може бути послідовною позиція, коли стурбованість долями майбутніх поколінь змушує суспільство випускати з уваги проблеми екології та бідності сьогодні. Економічний розвиток не повинен спричинити за собою такий перерозподіл доходів, який буде загрожувати добробуту людей, що належать до іншої соціальної групи або іншої країни.
Отже, концепцію людського розвитку в найбільш стислій формі можна представити за допомогою наступних положень:
· Розвиток людини відображає як процес розширення людського вибору, так і досягнутий рівень добробуту людей;
· Добробут оцінюється за можливістю людей вести таке життя, яке вони вважають за гідне;
· Людський розвиток залежить від задоволення трьох потреб - прожити довге і здорове життя, отримати знання, мати доступ до ресурсів, що забезпечують гідний рівень життя - характеризують такі виміри людського розвитку, як довголіття, освіченість і матеріальний добробут;
· Людський розвиток складається з чотирьох основних елементів: рівність, стійкість, продуктивність і розширення можливостей;
· Людський розвиток тримається на «трьох китах»: ефективності, справедливості та свободі;
· Людський розвиток відрізняється від превалюючої економічної теорії: розвиток - це не те ж саме, що й економічне зростання. Це один із найбільш важливих засобів розширення вибору людини; але це не тільки не єдиний засіб, більше того, він не повинен розглядатися як самоціль.
· Концепція людського розвитку відрізняється від підходів до питань розвитку, які переважають в економічних дисциплінах. Концепція людського розвитку орієнтована на кінцевий результат - на добробут, свободу і розширення можливостей, а не на засіб досягнення - достаток, вимірюваний реальним доходом і набором товарів і послуг.
· Сутність збалансованого людського розвитку полягає в рівності доступу до можливостей розвитку, як зараз, так і в майбутньому.
Також по даному питанню слід згадати про Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ) — вісім міжнародних цілей розвитку, які 193 держави-члени ООН і, щонайменше, 23 міжнародних організації домовилися досягти до 2015 року. Цілі включають у себе скорочення масштабів крайньої убогості, зниження дитячої смертності, боротьбу з епідемічними захворюваннями, такими, як СНІД, а також розширення всесвітнього співробітництва з метою розвитку. Ці цілі грунтуються на більш ранніх завданнях міжнародного розвитку, і були офіційно встановлені на Саміті Тисячоліття у 2000 році, де всі присутні світові лідери прийняли Декларацію тисячоліття ООН, в якій було представлено вісім цілей.
Вісім цілей і 21 задача виглядають наступним чином:
Ліквідувати абсолютну бідність і голод
За період з 1990 по 2015 рр. скоротити вдвічі частку населення, чий дохід становить менше одного долара на день.
За період з 1990 по 2015 рр. скоротити вдвічі частку голодуючого населення.
Забезпечити повну і продуктивну зайнятість і гідну роботу всім, включаючи жінок та молодь. (Задача була додана в 2007 р.)
Забезпечити загальну початкову освіту
До 2015 р. забезпечити дітям у всьому світі, як хлопчикам, так і дівчаткам, можливість в повному обсязі отримати початкову шкільну освіту.
Сприяти рівноправності статей і розширенню прав жінок
Ліквідувати нерівноправність за статевою ознакою в сфері початкової та середньої освіти, переважно вже до 2005 р., а до 2015 р. домогтися цього на всіх рівнях системи освіти.
Скоротити дитячу смертність
За період з 1990 по 2015 рр. скоротити на дві третини смертність серед дітей віком до 5 років.
Поліпшити охорону материнського здоров'я
За період з 1990 по 2015 рр. скоротити на три чверті коефіцієнт материнської смертності.
До 2015 р. забезпечити загальний доступ до отримання допомоги у сфері репродуктивного здоров'я.
Боротися з ВІЛ/СНІДом, малярією і іншими захворюваннями
Зупинити до 2015 р. поширення ВІЛ/СНІДу та започаткувати тенденції до скорочення їх поширеності.
До 2010 року забезпечити загальнодоступне лікування від ВІЛ/СНІДу всім, хто цього потребує.
До 2015 р. зупинити поширення малярії та інших важких захворювань і започаткувати тенденції до скорочення їх поширеності.
Забезпечити екологічну стійкість
Включити принципи сталого розвитку в політику і державні програми країн; запобігти вичерпання природних ресурсів.
Скоротити втрату біологічного різноманіття, досягнувши до 2010 р. істотного зниження коефіцієнта убутку.
До 2015 р. вдвічі скоротити частку населення, що не має постійного доступу до чистої питної води і основних санітарно-технічних засобів.
До 2020 р. досягти значного покращення в житті, щонайменше, 100 мільйонів мешканців нетрів.
Сформувати всесвітнє партнерство з метою розвитку
Розвинути відкриту торговельну та фінансову систему, що діє на основі правил, передбачувану і неупереджену. Це включає прихильність до порядку в управлінні, розвитку та зниженню рівня бідності — на національному та міжнародному рівнях.
Вирішити особливі потреби найменш розвинених країн. Це включає безмитний і неквотованний доступ до експортованих ними товарів; розширену програму з полегшення боргового тягаря найбідніших країн з великою заборгованістю; ліквідацію офіційного двостороннього боргу; і більш інтенсивне офіційне сприяння країнам, які вживають заходи щодо зниження рівня бідності.
Вирішити особливі потреби держав, які не мають виходу до морських шляхів і малих острівних держав, що розвиваються.
Всебічно вирішувати проблеми заборгованості країн шляхом прийняття національних і міжнародних заходів, щоб зробити борговий тягар терпимим протягом тривалого періоду.
У співпраці з фармацевтичними компаніями забезпечити країнам, що розвиваються, доступність необхідних ліків.
У співпраці з приватним сектором зробити доступними блага нових технологій, особливо інформаційні та комунікаційні.
