- •Поняття «збалансований розвиток». Збалансований розвиток як новий етап у стосунках людини і природи
- •Кризи у відносинах суспільства і природи у минулому
- •2 Тис. Років тому – криза землеробства (засолення та виснаження земель)
- •Сучасна глобальна криза взаємовідносин суспільства з природою та відмінності від попередніх
- •5. Дефіцит природних ресурсів розвитку суспільства.
- •6. Порушення природної рівноваги на планетарному та регіональному рівнях внаслідок надмірного антропогенного тиску.
- •7. Розвиток в. Вернадським вчення про ноосферу
- •8. Робота Дж. Форестера «Світова динаміка». Роботи представників «Римського клубу», роботи д. Медоуза. Доповідь комісії Гру Харлем Брунтланн.
- •9. Конференція оон з навколишнього середовища і розвитку в 1992 році в Ріо. Її основні рішення.
- •10. «Порядок денний на ххі століття». Суть концепції збалансованого розвитку.
- •11. Історія походження терміну «sust. Development», його переклад та найбільш точне формулювання українською мовою.
- •12. Йоганнесбурзький саміт. Декларація саміту. План виконання рішень саміту.
- •13. Взаємозвязок економічних, соціальних та екологічних проблем забезпечення збалансованого розвитку. Екологічні пріоритети розвитку суспільства.
- •14. Неефективні моделі споживання і виробництва як перешкода збалансованого розвитку.
- •15. Подолання бідності як проблема переходу до збалансованого розвитку.
- •16. Проблема забезпечення належного стану здоров’я народонаселення Землі як завдання збалансованого розвитку.
- •17. Гендерні проблеми збалансованого розвитку
- •18. Проблема вибору цілей подальшого розвитку людства в контексті досягнення збалансованого розвитку.
- •19. Територіальний аспект вирішення проблем збалансованого розвитку. Збалансований розвиток території та його складові.
- •20. Система рівнів забезпечення збалансованого розвитку: глобальний, регіональні, локальні.
- •21. Показники – індикатори збалансованого розвитку. Групи показників. Системи показників.
- •22. Системи показників збалансованого розвитку , що застосовуються оон та окремими країнами.
- •23. Інтегральні індикатори збалансованого розвитку.
- •24. Феномен глобалізації на сучасному етапі розвитку суспільства. Вплив глобалізації на формування моделей споживання та характер і масштаби використання природних ресурсів і умов.
- •25. Історія економічного розвитку території України і формування особливостей природокористування в межах її території та їх вплив на формування сучасних проблем збалансованого розвитку країни.
- •26. Фактори, що зумовили проблеми збалансованого розвитку України.
- •27. Структура економіки України та її вплив на проблеми збалансованого розвитку
- •28. Низька еколого-економічна ефектівнисть економіки України та її значення на можлівості переходу до збалансованого розвитку
- •29. Проблеми збалансованого розвитку регіонів України. Порівняння рівнів збалансованості розвитку регіонів України
- •30. Поняття екологічної безпеки. Екологічна безпека в системі національної безпеки. Екологічна безпека як умова і чинники збалансованого розвитку
- •31. Екологічні проблеми сучасності в контексті проблематики збалансованого розвитку. Екологічні проблеми окремих країн, територій і регіонів світу.
- •32. Інтеграція економіки України до світового господарства в контексті проблем збалансованого розвитку. Основні проблеми інтеграції до світової економіки.
- •33. Ресурси забезпечення переходу України до збалансованого розвитку.
- •34. Раціональне використання потенціалу розвитку як головна умова переходу України до збалансованого розвитку
- •35. Еколого-економічні параметри та особливості туризму як виду економічної діяльності
- •36. Можливі позитивні економічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •37. Можливі позитивні екологічні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •38. Можливі позитивні соціальні наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •39. Можливі позитивні культурологічні (гуманітарні) наслідки розвитку туризму в контексті сталого розвитку
- •40.Туризм і його вплив на можливості збалансованого розвитку. Місце індустрії туризму в світовому ринку послуг та у світовому господарстві вцілому.
- •41. Міжнародний туризм і його вплив на збалансований розвиток суспільства і окремих країн
- •42. Природно-ресурсні чинники розвитку туризму. Історико-культурні чинники розвитку туризму.
- •43. Економічні чинники розвитку туризму. Вплив кризових явищ в економіці на розвиток туризму.
- •44. Соціальні чинники розвитку туризму. Якість життя і розвиток туризму. Рівень життя і розвиток туризму.
- •45. Екологічні чинники розвитку туризму.
- •46. Політичні чинники розвитку туризму. Вплив політичних конфліктів на розвиток туризму в окремих регіонах світу. Вплив вогнищ збройних конфліктів на розвиток туризму.
- •47. Дестинація як об’єкт управління в туристичній діяльності. Суть, категорії.
- •49. Фактори розвитку дестинації. Загальна характеристика життєвих циклів дестинації
- •50. Місце дестинації у ієрархічній структурі взаємозалежних елементів системи туризму.
- •51. Класифікація дестинацій. Види (типи) дестинацій.
- •52. Розвиток туристичної дестинації в контекстрі сталого розвитку туризму.
- •53. Кон'юнктура – визначення та суть поняття. Конкурентоспроможність турпродукту в контексті сталого розвитку.
- •55. Фактори конкурентоспроможності. Визначення конкурентоспроможність держави, галузі, підприємсва. Фактори що впливають на кон’юктуру ринків туристичних послуг.
- •56. Чинники, які впливають на конкурентні позиції України на туристських ринках в контексті сталого розвитку держави та національної індустрії туризму.
- •57. Цілі розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Завдання розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку. Напрями розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •58. Роль держави у забезпеченні розвитку індустрії туризму на засадах сталого розвитку.
- •59. Міжнародні організації, які регулюють розвиток індустрії туризму. Міжнародна нормативно-правова база, яка регулює розвиток індустрії туризму.
- •60. Документи Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму. Завдання Йоганнесбурзького саміту щодо сталого розвитку туризму.
- •61. Природні, рекреаційні, культурно-історичні ресурси України та їх використання в контексті розвитку туризму та забезпечення збалансованого розвитку.
- •62. Економічні передумови сталого розвитку туризму в Україні в контексті сталого розвитку країни.
- •63. Соціальні передумови сталого розвитку туризму в Україні.
- •64. Екологічні передумови сталого розвитку України
- •65. Нормативно-правова база розвитку туризму в Україні. Стратегія сталого розвитку туризму та курортів в Україні.
- •66. Пріорітетні напрямки розвитку туризму в Україні для вирішення завдань збалансованого розвитку.
- •67. Регіональна політика розвитку туризму
- •68. Розвиток міжнародного туризму в контексті сталого розвитку України
16. Проблема забезпечення належного стану здоров’я народонаселення Землі як завдання збалансованого розвитку.
Широким колом питань, пов’язаних з охороною здоров’я у глобальному вимірі займається Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). ВООЗ є направляючою та координуючою інстанцією в галузі охорони здоров'я в рамках системи Об'єднаних Націй. Вона несе відповідальність за забезпечення провідної ролі при вирішенні проблем глобальної охорони здоров'я, складання порядку денного для наукових досліджень в галузі охорони здоров'я, встановлення норм і стандартів, розробку політики на основі фактичних даних, забезпечення технічної підтримки країнам, а також контроль за ситуацією в галузі охорони здоров'я та оцінку динаміки її зміни.
У 21-му столітті охорона здоров'я є загальним обов'язком, яка включає забезпечення справедливого доступу до основних видів медико-санітарної допомоги та загальний захист від транснаціональних загроз.
На шляху досягнення своїх цілей ВООЗ виконує такі основні функції:
забезпечення провідної ролі в питаннях, що мають винятково важливе значення для здоров'я, і налагодження партнерських відносин там, де необхідні спільні дії;
розробка порядку денного в галузі наукових досліджень і стимулювання збору, освоєння і поширення цінних знань;
встановлення норм і стандартів, сприяння в їх дотриманні і відповідний контроль;
ув'язка концепції етичних питань із концепцією розробки політики на основі фактичних даних;
забезпечення технічної підтримки, активізація змін і створення стійкого інституційного потенціалу
контроль за ситуацією в галузі охорони здоров'я та оцінка динаміки її зміни.
Ці основні функції викладені в 11-й Загальній програмі роботи, в якій представлені структура програми роботи в рамках всієї організації, бюджет, ресурси і результати. Програма під назвою "Робота в ім'я охорони здоров'я" охоплює 10-річний період з 2006 по 2015 роки.
ВООЗ діє в обстановці, яка постійно ускладнюється і швидко змінюється. Діяльність у сфері охорони здоров'я не має чітких меж і зачіпає інші сектори, які мають вплив на можливості і результати щодо здоров'я. ВООЗ вирішує поставлені перед нею проблеми на основі програми роботи по шести напрямках. Шість пунктів програми представляють два завдання в галузі охорони здоров'я, дві стратегічні потреби і два оперативних підходи. Загальні результати діяльності ВООЗ будуть виміряні за її впливом на здоров'я жінок і здоров'я населення Африки.
1. Сприяння розвитку
Протягом останнього десятиліття охорона здоров'я стала грати безпрецедентну роль в якості однієї з основних рушійних сил соціально-економічного прогресу, а інвестиції в охорону здоров'я ніколи раніше не були такими значними. Однак злидні продовжують посилювати поганий стан здоров'я, що, у свою чергу, не дозволяє великим групам населення вибратися з убогості. В основі розвитку охорони здоров'я лежить етичний принцип справедливості: не можна відмовляти в доступі до життєво-важливих і зміцнюючих здоров'я заходів із несправедливих причин, у тому числі з причин, які мають економічні чи соціальні корені. Досягнення Цілей тисячоліття в галузі розвитку, пов'язаних зі здоров'ям, профілактика і лікування хронічних хвороб, а також боротьба із "забутими" тропічними хворобами є основними пунктами програми роботи в галузі охорони здоров'я та розвитку.
2. Зміцнення безпеки в області охорони здоров'я
У зв'язку із загальною вразливістю перед загрозами безпеці в галузі охорони здоров'я необхідні спільні дії. Одну з основних загроз міжнародній безпеці в галузі охорони здоров'я представляють спалахи нових хвороб і хвороб, здатних викликати епідемії. Такі спалахи хвороб відбуваються все частіше і частіше, що пов'язано з такими факторами, як швидка урбанізація, неправильне поводження з навколишнім середовищем, способи виробництва і торгівлі харчовими продуктами, а також методи застосування антибіотиків і їх неправильне вживання.
3. Посилення систем охорони здоров'я
Для того, щоб поліпшення охорони здоров'я сприяло скороченню масштабів убогості, необхідно, щоб служби охорони здоров'я охоплювали незаможні групи населення. Служби охорони здоров'я в багатьох частинах світу не мають можливостей для цього, тому посилення систем охорони здоров'я є найважливішим пріоритетом ВООЗ. У центрі уваги перебувають такі області, як забезпечення достатнього числа належним чином підготовленого персоналу, достатнє фінансування, відповідні системи для збору важливих статистичних даних та доступ до належної технології, включаючи основні лікарські засоби.
4. Використання результатів наукових досліджень, інформації та фактичних даних
Фактичні дані є фундаментом для встановлення пріоритетів, визначення стратегій і вимірювання результатів. ВООЗ збирає надійну інформацію в галузі охорони здоров'я при консультуванні з провідними експертами для встановлення норм і стандартів, розробки заснованих на фактичних даних політичних методик, а також моніторингу та оцінки глобальної ситуації в галузі охорони здоров'я.
5. Посилення партнерств
ВООЗ проводить свою роботу за підтримки та у співпраці з багатьма партнерами, включаючи установи системи ООН та інші міжнародні організації, донорів, громадянське суспільство і приватний сектор. ВООЗ використовує стратегічну силу фактичних даних для того, щоб партнери, які проводять програми в країнах, діяли відповідно до найкращих технічних керівних принципів та практичних методик, а також пріоритетів, встановлених у країнах.
6. Поліпшення результатів діяльності
ВООЗ бере участь у реформах, націлених на покращення ефективності та результативності її роботи як на міжнародному рівні, так і на рівні окремих країн. ВООЗ прагне до того, щоб її найцінніший ресурс - персонал - працював в обстановці, де є мотивація і заохочення. ВООЗ планує свій бюджет і діяльність за допомогою управління, орієнтованого на результати, використовуючи чітко визначені очікувані результати для вимірювання ефективності діяльності на країнному, регіональному та міжнародному рівні.
