Урок № 15

Тема: Народження нової культури

Мета:

• сформувати в учнів уявлення про період Відродження в історії Нового часу;

• створити умови для розуміння причин Відродження;

• розглянути найвизначніші пам’ятки культури;

• установити зв’язок між народженням капіталістичних відносин і виникненням Відродження;

• схарактеризувати видатних митців та їх найвідоміші твори;

• розвивати вміння порівнювати мистецтво Відродження та Середньовіччя і висловлювати власну думку щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей Нового часу. 

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Італії. 

Тип уроку: засвоєння нових знань. 

Основні поняття та назви: гуманізм, Відродження, Ренесанс, реалізм, емпіризм. 

Основні дати та події: 

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Вивчення нового матеріалу

1. Народження нової культури

• На межі ХІV-ХV ст. в Італії зародилась нова культура, яку згодом назвали Відродження (франц. — Ренесанс).

• Вона стверджувала велич людини, силу її розуму і творчих здібностей, наполягала на необхідності цінувати людину за особисті заслуги, а не за родовитість чи багатство, проголошувала її високе покликання в земному житті.

• Новий ідеал людини не випадково виник саме в Італії.

  • Тут панував вільний дух купецьких республік,

  • порядки в квітучих містах-державах були демократичнішими, ніж у країнах з монархічною формою правління.

• Головну роль у міському житті відігравали купці, банкіри та підприємці - люди з комерційною хваткою і великим досвідом ведення дальньої торгівлі та фінансових операцій. Вони мали хорошу освіту, знали мови й нерідко виконували відповідальні дипломатичні доручення.

• З них формувалися виборні органи міського самоврядування, а суперництво в боротьбі за владу вимагало здатності до енергійних дій, красномовства, лідерських якостей.

• Все це сприяло появі нової людини життєстійкої, заповзятливої, сміливої та рішучої.

• Творцями нового розуміння сенсу й цінностей життя були гуманісти.

• На противагу традиційному для Середньовіччя приниженню людини вони вважали її найвищою цінністю і центром Всесвіту, їхнім ідеалом стала всебічно розвинена особа, яка гармонійно сполучала духовну і фізичну досконалість.

• Гуманісти розуміли, що створення нової людини слід починати з дитинства і тому особливу увагу приділяли освіті.

• Вони наполягали на вихованні в підростаючого покоління чесності, гідності, патріотизму і відданості батьківщині. У деяких італійських містах відчинили двері гуманістичні школи, куди з'їжджали ся учні з різних країн. (додатковий матеріал)

• Гуманісти походили з різних верств населення — купецтва, знатних родів, міського середовища.

• Відрізнялись вони й родом занять.

  • переписувачі книг

  • бібліотекарі

  • вчителі та університетські професори,

  • богослови й політики,

  • високі посадовці й митці.

• Для гуманістів сенс життя полягав у вивченні античної культури та в особистій творчості.

• Завдяки гуманістам змінилось і ставлення до мистецтва.

  • На нього покладалось завдання розкрити людині справжню красу і викликати в неї потяг до прекрасного.

  • Живописців, скульпторів, архітекторів називали «людьми мистецтва» і оточували повагою.

  • В очах сучасників митець — це особа, сповнена почуттям власної гідності, витончена й елегантна.

  • Художні майстерні перетворювалися на справжні клуби, де годинами не вщухали гуманістичні диспути.

• Характерною прикметою доби стало меценатство.

  • Багаті та впливові люди — правителі, папи, знать - запрошували митців до себе на службу, замовляли їм картини, спорудження й оформлення палаців, проведення свят.

  • Щедрість могутнього банкірського сімейства Медічі перетворила Флоренцію на одне з найпрекрасніших міст Італії. Палац Медічі став справжнім центром гуманістичної культури, а його володаря заслужено називали Лоренцо Чудовим.

  • Уславили себе меценатством і деякі римські папи. Першим з ідеями гуманізму познайомився Миколай V, який широко відчинив двері Ватикану перед людьми мистецтва. Він витрачав величезні суми на придбання або переписування творів античних авторів.

  • Ці книги склали основу майбутньої знаменитої Ватиканської бібліотеки, засновником якої вважається папа Сікст IV.

  • З його ім'ям пов'язане також зведення і оздоблення нової церкви – Сикстинської капели, де за традицією й сьогодні збирається конклав кардиналів для обрання чергового папи.

• Головним для творців Відродження стало зображення людини та її внутрішнього світу.

• Вони вийшли за межі релігійної тематики і звернулись до міфологічних та земних сюжетів.

• Популярності набули нові жанри: пейзаж і портрет. Зріс інтерес до картин, присвячених історичним подіям, а також до зображення побутових сцен.

• В архітектурі на зміну готиці, яку ренесансні архітектори вважали варварською, також прийшов новий стиль. Він спирався на античну ордерну систему: замість стрілчастої готичної арки почали споруджувати дугоподібну римську арку і колони.

• Петрарка – робота з підручником стор. 83