1.1 Растрова графіка

Засоби для роботи з растровою графікою

Для растрових зображень, що складаються з точок, особливу важливість має поняття дозволу, виражає кількість точок, що припадають на одиницю довжини. При цьому слід розрізняти:

• дозвіл оригіналу;

• дозвіл екранного зображення;

• дозвіл друкованого зображення.

Дозвіл оригіналу. Дозвіл оригіналу вимірюється в точках на дюйм і залежить від вимог до якості зображення та розміру файлу, способу оцифрування або методу створення початкової ілюстрації, обраному формату файлу та іншим параметрам. У загальному випадку діє правило: чим вище вимоги до якості, тим вище має бути дозвіл оригіналу.

Дозвіл екранного зображення. Для екранних копій зображення елементарну точку растра прийнято називати пікселів. Розмір піксела варіюється в залежності від обраного екранного дозволу (З діапазонустандартних значень), дозволу оригіналу і масштабу відображення.

Дозвіл друкованого зображення і поняття лініатури. Розмір точки растрового зображення як на твердій копії (папір, плівка і т. д.), так і на екрані залежить від застосованого методу та параметрів растрування оригіналу. При раструванні на оригінал як би накладається сітка ліній, комірки якої утворюють елемент растра. Частота сітки растра вимірюється числом ліній на дюйм і називається линиатурой.

Розмір точки растра розраховується для кожного елементу і залежить від інтенсивності тону в цій комірці. Чим більше інтенсивність, тим щільніше заповнюється елемент растра

Апаратні засоби отримання растрових зображень

До апаратних засобів отримання цифрових растрових оригіналів в основному відносяться сканери та цифрові фотокамери. Інші пристрої, наприклад цифрові відеокамери, адаптери захоплення телевізійних кадрів, у комп'ютерній графіці грають частіше допоміжну роль. Для створення зображень «від руки» призначені графічні планшети, на яких малюють спеціальним електронним пером.

1.2 Векторна графіка

Якщо в растровій графіці базовим елементом зображення є точка, то в векторну графіку-лінія. Лінія описується математично як єдиний об'єкт, і тому обсяг даних для відображення об'єкта засобами векторної графіки істотно менше, ніж в растровій графіці.

Лінія - елементарний об'єкт векторної графіки. Як і будь-який об'єкт, лінія володіє властивостями: формою (пряма, крива), товщиною, кольором, шрифтом (суцільна, пунктирна). Замкнуті лінії набувають властивість заповнення. Охоплюється ними простір може бути заповнений іншими об'єктами {текстури, карти) або вибраним кольором.

Найпростіша незамкнута лінія обмежена двома точками, іменованими вузлами. Вузли також мають властивості, параметри яких впливають на форму кінця лінії і характер сполучення з іншими об'єктами.

Всі інші об'єкти векторної графіки складаються з ліній. Наприклад куб можна скласти з шести пов'язаних прямокутників, кожен з яких, у свою чергу, утворений чотирма пов'язаними лініями. Можливо уявити куб і як дванадцять пов'язаних ліній, що утворюють ребра.

Засоби створення та обробки векторної графіки

До програмних засобів створення та обробки векторної графіки відносяться графічні редактори (наприклад Adobe Illustrator, Macromedia Freehand, CorelDraw) та векторизатор (трассировщик) - спеціалізовані пакети перетворення растрових зображень у векторні (наприклад Adobe StreamLine, CorelTrace).

Векторний редактор Adobe Illustrator є одним із загальновизнаних лідерів серед програм цього класу. Його особлива перевага полягає в добре налагодженому взаємодії з іншими продуктами компанії Adobe, перш за все з пакетами Photoshop і PageMaker. Ці програми виконані в єдиному стилі і утворюють закінчений пакет.

Векторний редактор CorelDraw історично, особливо в Росії, вважається основним пакетом створення та обробки векторної графіки на платформі Windows. До його переваг відносяться розвинена системауправління і великі засоби налаштування параметрів інструментів. По можливостях створення самих складних художніх композицій CorelDraw помітно перевершує конкурентів. Проте інтерфейс програми складний для освоєння.

Основним об'єктом векторної графіки є лінія. При цьому пряма лінія розглядається як окремий випадок кривої. Іноді замість поняття лінії використовується поняття контур. Цей термін більш повно відображає суть, оскільки контур може мати будь-яку форму - прямий, кривої, ламаної лінії, фігури.

Кожен контур має дві чи більше опорних точок, також іменованих вузлами. Елемент контуру, укладений між двома суміжними опорними точками, називають сегментом контуру. Форму контуру міняють переміщенням опорних точок, зміною їх властивостей, додаванням нових і видаленням наявних вузлів. Контур може бути відкритим або замкнутим - коли остання опорна точка одночасно є і першою.Властивості замкнутих і відкритих контурів різні.

Контур є елементарним графічним об'єктом. З контурів створюють нові об'єкти або їх групи. З кількома контурами виконують операції угрупування, комбінування, об'єднання. У результаті утворюютьсявідповідно: група об'єктів, складовою контур, новий контур. Після операції угрупування кожен контур зберігає свої властивості і належать йому вузли. Після операції комбінування складовою контур набуває нових властивостей, але вузли залишаються колишніми. Після операції об'єднання утворюються нові вузли і змінюються властивості вихідних контурів. Параметри обвід ки контуру визначають його вигляд при відображенні. До них відносяться:

• товщина лінії;

• колір лінії;

• тип лінії (суцільна, пунктирна і інші);

• форма решт (зі стрілкою, закруглені та інші).

Замкнуті контури володіють особливим властивістю - заливанням, тобто параметрами заповнення охоплюваній області. Заливка також є об'єктом і володіє власним набором властивостей. Розрізняють декілька типів заливки:

• Заливка основним кольором, тобто, заповнення внутрішній області обраним кольором;

• Градієнтна заливка - заповнення двома кольорами з плавним переходом між ними;

• Текстури заливка - заповнення візерунком з регулярною структурою;

• Заливка зображенням-картою - заповнення готовим растровим зображенням, званим картою.