21. Національна культура і проблема соціальної свободи.

Завдяки розвитку науки за останні сто років, ми отримали можливість не залежити від предметів першої необхідності та вільно розвиватися як індивіду.

Не залишились осторонь питання свободи та культури.

За останні років 10-15 питання свободи піднялося від рівня абстракції до рівня нагальної проблеми.

Кожна держава, кожне суспільство, кожний керівник гарантують або намагаються гарантувати свободу думки, віросповідання, політичних переконань тощо.

Трохи інша ситуація склалася з питанням національної культури. Тут вже люди прийшли до більш-менш єдиною думки.

Але стикаємося з іншою проблемою – незнанням власної національної культури, культури, яка формувала та продовжує формувати національний менталітет.

Про яке майбутнє може йти мова, коли люди не знають свого минулого? Тут вже постає проблема звичайної неосвідченості населення. Та навіть якщо цю проблему легше вирішити, ніж попередню, зписувати її з рахунків не можна.

22. Повсякденне і культурологічне розуміння націй.

Значні соціокультурні зміни, що стосуються практично всіх аспектів громадського життя різних країн і народів, з особливою гостротою ставлять питання про міжнародну взаємодію, її роль в еволюції етнічних культур та розвиткові загальносвітової культури.

Культурологія досліджує закономірності культурно-історичного процесу й особливості національної культури з допомогою наукових понять, категорій.

Органічний зв'язок культурології з іншими гуманітарними науками виявляється, зокрема, у тому, що вона використовує ряд категорій, вироблених цими науками.

Зрозуміло, що культурологія не може розвиватись без таких категорій, що давно увійшли до наукового обігу, як "культура", "творча діяльність", "мистецтво" і т. ін.

Але, запозичуючи ці категорії у філософії, психології та решти гуманітарних наук, теорія й історія культури розглядає їх через призму власного предмета.

Водночас вона розробляє ряд специфічних категорій: "суб'єкт культури", "культурні цінності", "культурна самобутність", "культурний прогрес", "національна культура" тощо. Предметом культурології є вивчення історії і сутності культури, закономірностей її розвитку в різноманітних виявах

23. Поняття особи та особистості в соціології.

Проблема вивчення особистості в соціології є однією з центральних, оскільки кожен соціолог для розуміння сутності соц.. явищ, системи взаємозв’язку людей у суспільстві повинен зрозуміти чим зумовленні конкретні дії кожної людини.

Індивідуальна поведінка, таким чином, представляє собою основу сприйняття життя всієї соціальної групи або суспільства.

Соціологія розглядає людину не як неповторну індивідуальність. А в сукупності її соц..-типових якостей.

Можна погодитися з визначенням особистості таким як: Особистість – це цілісність соціальних якостей людини, продукт сусп.. розвитку та включення індивіда в систему соц.. зв’язків у ході активної діяльності та спілкування.

Згідно з цим поглядом особистість розвивається із біологічного організму виключно завдяки різним видам соціального та культурного досвіду.

Поняття людина показує лише відмінності людей від тварин і не показує соц.. обумовленостей, відмінностей між самими людьми. Індивід – представник тієї або іншої спільноти.

Особа – це конкретна людина яка втілює конкретно-історичні сусп.. відносини, впливає на них в міру своїх сил і здібностей і залежно від становища, що займає у суспільстві.

Поняття особа показу, як і в кожній людині індивідуально відображається соц.. значущі риси і проявляється її суть як сукупність всіх суспільних відносин.