20. Міграція та еміграція.

Міграція населення - переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

Види міграції - Економічні; Політичні; Гуманітарні.

Найбільш типовими причинами міграції є:

— бажання кращих умов і якості життя;

— можливість реалізації своїх професійних орієнтацій: отримання роботи в іншому місці проживання на кращих умовах оплати, за фахом і на омріяній посаді;

— потреба в оновленні життя, визначеній культурі і знаннях;

— зміни в регіональному розміщенні виробництва, його реструктуризації;

— стан здоров'я і необхідність змін кліматичних умов;

— сімейно-шлюбні відносини, об'єднання з близькими;

— соціальні і етнічні конфлікти, війни;

— трудові конфлікти і конфлікти в сім'ї;

— випадкові обставини та інше.

МІГРАЦІЯ в широкому значенні - процес просторового переміщення людей між поселеннями, регіонами, країнами.

У вужчому значенні під М. розуміють сукупність переселень людей, пов'язаних зі зміною ними місця проживання на постійно чи на порівняно довготривалий строк, що приводять до зміни терит. розміщення населення.

Процеси М. різняться відстанню між місцем виїзду і місцем поселення;

строками, на які переміщаються люди;

метою, яку вони ставлять собі при цьому.

Розрізняють внутрішню (переміщення населення в межах країни) і зовнішню (еміграцію, пов'язану з переїздом до іншої країни);

маятникову (сист. поїздки на роботу, навчання тощо),

сезонну (тимчасові переміщення населення до місць сезонної роботи)

і постійну М. Постійний (безповоротний) вид.

Соціол. вивчення М. передбачає дослідження її причин і мотивів, кількісного складу мігрантів, їх соціальних і особистісних характеристик.

Вивчається спрямованість міграційного потоку, тобто з'ясовуються терит. спільноти, з яких відбувається відтік населення, і ті, в які мігранти прибувають, а також вплив міграції на різні соціальні характеристики місць відтоку населення і місць його притоку.

Дослідження М. показує наявність певних закономірностей у соціально-демогр. характеристиках міграційних потоків.

Так, у них частка чоловіків завжди вища, ніж у складі населення в цілому. Підвищена міграційна рухливість молоді.

Частка самотніх у міграційних потоках більша порівняно із сімейною структурою всього населення.

Таким чином, типовий мігрант — це найчастіше молодий неодружений чоловік до 30-ти років.

Природно, що в місцях, де існує великий відтік населення, порушується соціально-демогр. структура, що відбивається на решті характеристик регіону.

Інтенсивність, спрямованість і склад міграційних потоків, соціальні, екон., політ, та ін. наслідки міграції суттєво відмінні в різних країнах і регіонах, проте сам процес М. притаманний усім людським спільнотам.

Емігра́ція— вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни де вони народилися і виросли у інших країнах глобального суспільства з економічних, політичних, або релігійних причин.

ЕМІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ - вид міграції, виїзд громадян із своєї країни до іншої на постійне або довготривале проживання з політ., екон., реліг., екол. та ін. причин.

Е. н. — протилежна імміграції (див.), тобто в'їзду людей до іншої країни на постійне або довготривале мешкання.

Процеси Е. н. спостерігаються у всіх державах. Однак у різних країнах їх інтенсивність, спрямованість, як і причини, соціальні, екон., політ, та ін. наслідки суттєво відмінні.

Сучасні дослідження показують, що еміграція сьогодні - це реакція на внутрішню екон. нестабільність.

До еміграційного відтоку населення України спонукають екол. катастрофи, особливо Чорнобильська, заг. погіршення стану навколишнього середовища. Зменшення потоку еміграції не передбачається до нормалізації екон. ситуації".

Навпаки, сучасна хвиля еміграції тільки набирає сили.