Лекція 10. Тема: Суспільний розвиток України у повоєнний період і в умовах відлиги. (ІІ пол. 40-х – 1985 рр.)

1.Соціально-економічний розвиток України в умовах переходу до мирного будівництва.

2.Проблеми розвитку народного господарства України в 50-60 рр.

3.Посилення репресивного режиму в Західній Україні.

4.Зародження дисидентства. Згортання демократизації, бюрократизм та русифікація.

Зміст лекції:

І.Соціально-економічний розвиток України в умовах переходу до мирного будівництва.

• Радянське керівництво відмовилося від участі в плані Маршалла. У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР.

У 1943 - 1948 рр. Україна одержала допомогу для відбудови економіки від міжнародної організації - Адміністрації допомоги і відновлення при Організації Об'єднаних Націй (ЮНРРА): 250 млн. доларів і устаткування, техніку, продукти, побутові товари на 189,3 млн. доларів. У 1945 - 1946 рр. Україні надала допомогу діаспора Канади і США.

У 1948 р. було припинене надходження допомоги Україні від міжнародних організацій і української діаспори в зв'язку з розпочатою «холодною війною».

У таких умовах відбудувати економіку України можна було тільки неймовірними зусиллями народу.. Подвиг відбудови країни був здійснений у найкоротший термін - з 1945 по 1950 рік.

Підсумки відбудовного періоду в промисловості України

Позитивні:

• Відбудовано зруйновані в роки війни промислові підприємства, шахти, електростанції, транспорт.

• Переведені на виробництво верстатів, устаткування й іншої мирної продукції підприємства і галузі промисловості, які випускали в роки війни військову продукцію.

• Зросли обсяги промислового виробництва в порівнянні з довоєнним рівнем. У 1950 р. обсяг промислового виробництва перевищив довоєнний рівень 1940 р. на 15%, що було більше запланованого.

• Засновано нові галузі промисловості - автомобілебудування, телерадіо-технічна, приладобудування.

• Побудовано великі заводи (Київський авіаційний завод, Одеський автоскладальний, Харківський підшипниковий, Запорізький трансфор-маторний, Львівський інструментальний та ін.). Був введений в експлуатацію газопровід Дашава - Київ довжиною 520 км. У Західній Україні почалося освоєння нових родовищ нафти, газу, вугілля, сірки, будівництво нових заводів.

• Україна відновила свою роль у промисловому потенціалі СРСР, за рівнем індустріального розвитку випередила багато країн Європи.

Негативні:

І • Відбудова промисловості не передбачала (за рішенням керівництва СРСР) її модернізацію, як це відбулося в західноєвропейських країнах.

• Зміцнилися адміністративно-командні методи керівництва промисловістю, вплив ВКП(б) і КП(б)У.

• Легка і харчова промисловості були відбудовані не в достатній мірі (80% довоєнного рівня 1940 р.).

• Значні кошти поглинала «гонка озброєнь». Підприємства України були перевантажені замовленнями на розробку і виробництво зброї, включаючи атомну.

Відбудова сільського господарства України збіглася з голодом 1946 - 1947 рр.

у центральних і південних регіонах України. Причини голоду:

• Сільське господарство республіки було значно зруйноване в роки війни: знищено 28 тисяч сіл; виведена з ладу орна земля, угіддя через величезну кількість не знешкоджених вибухових пристроїв - мін, гранат, снарядів, авіабомб. У сільському господарстві катастрофічно не вистачало робочих рук, тому що значна кількість чоловіків загинула на фронті, чи повернулася покаліченими. Підсобні господарства селян були розорені війною.

• На відбудову сільського господарства в 1945 - 1947 рр. виділялося недостатньо коштів, пріоритет віддавали відбудові промисловості.

• Відбудові сільського господарства перешкоджали адміністративно-командні методи керівництва, відсутність ринкових відносин, матеріальної зацікавленості в селян.

• У 1946 р. у центральних і південних районах України була сильна посуха, що викликала неврожай. Незважаючи на це держава не зменшила план хлібозаготівель, вивезла з колгоспів і радгоспів усе зерно, прагнучи за будь-яку ціну виконати план, продовжила вивіз хліба за кордон. Голод збільшило те, що керівництво країни зі значним запізненням організувало допомогу голодуючим - тільки із січня - березня 1947 р. Обсяги допомоги були недостатніми.

У 1946 - 1947 рр. голодувало кілька мільйонів мешканців сільської місцевості. З них 1 млн. чоловік померли від голоду.

Підсумки відбудови сільського господарства

Позитивні:

У 1948 р. завдяки зростанню виробництва сільськогосподарської продукції були скасовані продовольчі картки, зникла погроза голоду.

Україна знову стала житницею і тваринницькою базою СРСР.

До 1950 р. був досягнутий довоєнний рівень виробництва сільсько-господарської продукції.

Негативні:

• Зростання виробництва сільськогосподарської продукції було досягнуте не тільки за рахунок збільшення капіталовкладень, але й у результаті безжалісної експлуатації сільських жителів (низька оплата трудоднів, а іноді - її відсутність, великий сільськогосподарський податок, обмеження пересувань селян через відсутність у них паспортів, відсутність пенсійного забезпечення, виплат по тимчасовій непрацездатності; твердий контроль за виробленням мінімуму трудоднів, депортації в Сибір та інші віддалені райони СРСР тих, хто не виробив мінімуму трудоднів).

• Командно-адміністративні методи відбудови сільського господарства.

• Не була здійснена (в основному через нестачу коштів) модернізація сільського господарства.

• На довоєнному рівні залишилася інфраструктура сільського господарства (дороги, елеватори, сховища, перероблювальні потужності, магазини і т.д.).

ІІ. Проблеми розвитку народного господарства України в 50-60 рр.

Причини "відлиги":

1. Розгортання науково-технічної революції вимагало змін у розвиткові радянського суспільства.

2. Слід було скоротити розрив у відставанні від західних держав.

1. Необхідність реальніше підійти до соціально-економічних проблем, вивести промисловість і сільське господарство з кризи.

5. Треба було змінити політичний курс "на загострення класової боротьби", а з цим курсом і припинити масові репресії.

6. Належало частково лібералізувати громадянське і культурне життя.

7. Прагнення частини партійно-державної еліти усунути від влади зверхників сталінської епохи.

8. Боротьба за владу між прихильниками М. Хрущова та сталіністами у верхах.

Тимчасова лібералізація суспільно-політичного життя в срср:

Лібералізація — скасування або послаблення державного контролю над усіма сферами життя суспільства. Перші ознаки процесу .лібералізації:

1. Було проголошено курс на відновлення й розширення законності й демократії.

1. Припинення репресій.

3. Часткова реабілітація жертв репресій.

4. Послаблення ідеологічного контролю.

5. Відбулася критика культу особи Й. Сталіна.

6. Послаблення політики самоізоляції.

7. Виникнення необхідності принципових змін у всіх сферах життя суспільства.

8. Пом'якшився політичний режим.

Висновок: лібералізація суспільно-політичного життя повною мірою не відбулася.

Сталися значні зміни у сфері національних відносин:

1. Смерть Й. Сталіна породила надію населення України на національно-духовне відродження і культурний розвиток.

2. Республіки одержали більше прав в економічному й культурному житті.

3. Уповільнився процес русифікації.

4. В Україні почалася часткова українізація. Українська мова почала викорис-товуватися в установах, навчальних закладах, у засобах масової інформації.

5. Представники корінних національностей почали відігравати помітну роль у громадському й духовному житті своїх національних республік.

6. Місцевих людей масово приймали в ряди партії, на відповідальні посади.

7. Вперше в історії УРСР посади першого секретаря ЦК КПУ, голови президії Верховної ради УРСР, голови Ради Міністрів зайняли українці — О. Кириченко, Д. Коротченко, Н. Кальченко.

8. Зросла кількість українців у складі найвищих органів влади в СРСР.

9. Припинилася кампанія боротьби проти націоналізму.

10. Розширилися права УРСР у фінансовій та кредитній сферах.

Висновки

1. "Відлига" торкнулася лише окремих аспектів життя радянського суспільства.

2. Дещо розкріпачила творчу активність українського народу.

3. Сприяла піднесенню національної самосвідомості.

4. Сприяла відновленню духовних сил українського народу для боротьби за справжню демократію.

5. Відновлювала моральні сили, національну гідність, духовну свободу.

6. Породила нову хвилю українізації.

Розвиток промисловості

Наприкінці 50-х - в першій половині 60-х років в Україні (і в СРСР у цілому) був досягнутий цілий ряд успіхів у розвитку базових галузей важкої індустрії, воєннопромислового комплексу (ВПК). Усередині ВПК особлива увага приділялася розробці і серійному випуску ядерної зброї і засобів її доставки.

Досягненнями промислового розвитку цього періоду можна назвати: Зростання темпів росту економіки.

- Будівництво нових заводів на Півдні України (завод важких пресів і завод бурякозбиральних комбайнів у Дніпропетровську, трансформаторний завод у Запоріжжі, завод вантажних автомобілів у Кременчуці й ін.).

- Спорудження і реконструкцію 700 підприємств легкої і харчової промисловості.

- Зміцнення паливно-енергетичної бази. Побудовано Дніпровський каскад гідроелектростанцій.

- Випуск найбільших у світі сухогрузів і рибальських траулерів у Миколаєві, реактивних літаків ТУ-124 у Києві.

- Розробку і впровадження в машинобудування нових видів техніки (кукурудзозбиральні комбайни, металорізальні верстати).

- Будівництво в Дніпропетровську найбільшого у світі ракетобудівного комплексу. - Збільшення кількості шахт у Донбасі. Освоєння нових вугільних басейнів -Львівсько-Волинського, Дніпропетровського (бурого вугілля).

Освоєння нових газових родовищ - Радченківського (Полтавська область), Шебелинського (Харківська область).

• Вирішення завдання створення хімічної промисловості («великої хімії»). У цю галузь удалося вкласти в 1,5 рази більше коштів, ніж за попередні 40 років. Було побудовано 35 нових заводів і 250 хімічних підприємств.

• Значні успіхи були досягнуті в освоєнні космосу.

Запуск першого у світі штучного супутника Землі (4 жовтня 1957 р.) СРСР продемонстрував, що робота над створенням міжконтинентальних балістичних ракет завершена. 12 квітня 1961 р. - політ в космос першої у світі людини -громадянина СРСР Юрія Олексійовича Гагаріна.

Через економічні успіхи на XXII з'їзді КПРС, що відбувся в 1961 р., була прийнята Програма КПРС про побудову комунізму (демократичного, високорозвиненого ладу, за якого здійснюється принцип розподілу матеріальних цінностей - по потребах) до 1980 р. Але здійснити Програму КПРС не вдалося.

Сільське господарство

У 1954 р, почалося освоєння цілинних земель Північного Казахстану, Сибіру, Алтаю, Південного Уралу. Найбільша кількість ресурсів була спрямована до Казахстану.

В освоєнні цілинних земель Казахстану взяли участь переселенці з України (80 тис. чоловік з 360). Українські переселенці організували 54 колгоспи. У 1956 р. цілинні землі дали рекордний врожай, він склав половину заготовленого державою хліба. У сільському господарстві збір зерна зріс на 20%, цукрового буряка - у 2 рази, виробництво м'яса зросло у 3 рази, молока - у 2 рази.

З 1958 р. підйом у сільському господарстві змінився різким спадом, основні причини цього:

• Сільське господарство в умовах неринкової економіки не мало внутрішніх стимулів до розвитку (одержання прибутку, конкуренція), розвивалося «за наказом» керівництва.

• На початку 60-х років поступово припинилося виділення великих коштів на розвиток сільського господарства (як це було в другій половині 50-х років).

• У 1960 р. були підвищені ціни на промислову продукцію, запчастини, мінеральні добрива, а ціни на сільськогосподарську - «заморожені» (тобто не підвищилися).

• Скорочення кількості домашньої худоби в колгоспників, що «добровільно» відмовилися від 9% корів, 20% свиней, 53% овець і кіз з ініціативи керівництва колгоспів.

• Зниження врожаїв на цілинних землях через ерозію ґрунтів.

• Надмірне збільшення посівів кукурудзи, навіть у тих регіонах, де через кліматичні умови ця культура була непридатна.

• Кризове становище в сільському господарстві збільшила посуха 1963 р. СРСР був змушений закупити в зв'язку з неврожаєм хліб за кордоном (у США і Канаді було закуплено 12 млн. тонн зерна, вартістю 1 млрд. доларів). Країна потрапила в залежність від імпорту хліба на багато років.

• Бракувало й інших сільськогосподарських продуктів, спорожніли прилавки продовольчих магазинів.

Заходи керівництва СРСР для докорінного поліпшення становища в економіці:

1. 1957 р. - Заміна галузевих міністерств у промисловості і будівництві на територіальні органи управління - ради народного господарства - раднаргоспи. (В Україні було створено до 1960р. 14 раднаргоспів, що керували 2,8 тис. підприємств, які випускали більшу частку промислової продукції). Але Раднаргоспи не поліпшили управління економікою, здійснювали її менш кваліфіковано. В наступні роки були створені численні органи контролю за діяльністю раднаргоспів, які підготували їх ліквідацію в 1965 р.

2. 1958 р. - Реорганізація МТС (машинно-тракторних станцій) - колгоспи, рад-госпи викупляли в МТС техніку і зобов'язалися самостійно її ремонтувати у РТС (ремонтно-тракторних станціях). Але ряд колгоспів після викупу і ремонту техніки погіршили своє фінансове становище.

3. 1959 – 1965 р.- укрупнення колгоспів. До 1960 р. нараховувалося 9634 колгоспи (у 1950 р. їх було 19295). Але невеликі села, хутори стали занепадати, з’явилися проблеми переселення і працевлаштування людей.

• 4. 1959 – 1965 р.- Обмеження індивідуальної трудової діяльності селян, зменшення присадибних ділянок і особистих господарств. Але це викликало зростання цін на сільськогосподарську продукцію, негативно відбилося на матеріальному становищі як селян і городян

5. 1962 р. - Створення в Москві державних комітетів, відповідальних за впровадження нової техніки. Але в цілому СРСР продовжував відставати від розвинутих країн по якості і кількості нової техніки.

6. 1963 р. - Створення Вищої Ради Народного Господарства СРСР для. вдосконалювання методів управління економікою. Але ціль не була досягнута через відсутність ринкових механізмів.

Соціальна політика була безперечним досягненням М. Хрущова.

У 1956 р. радянський уряд:

• зменшив на дві години тривалість робочого дня в передвихідні і передсвяткові дні;

• збільшив відпустку в зв'язку з вагітністю та пологами (з 77 до 112 календарних днів);

• скасував закон 1940 р., що забороняв працівникам звільнятися за власним бажанням;

• установив шестигодинний робочий день для підлітків від 16 до 18 років;

• скасував плату за навчання в старших класах середніх шкіл і вищих навчальних закладах;

• прийняв закон про державні пенсії для робітників та службовців. Пенсійний вік був знижений до 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Середній розмір пенсій був збільшений майже в два рази;

• прийняв рішення про перехід з 8-годинного на 7-годинний робочий день, а на підземних роботах і роботах з тяжкими умовами праці - на 6-годинний;

• прийняв рішення про підвищення в середньому на 30% заробітної плати низькооплачуваним робітникам та службовцям;

• увів щомісячну заробітну плату в колгоспах.