- •Передмова
- •Тема 1 Вступ до дисципліни «Права людини в міжнародному праві». Розвиток концепції прав людини від давніх часів до наших днів План
- •Формування концепції прав людини у світовій політико-правовій думці.
- •Перші згадки про права людини.
- •Розуміння прав людини в епоху Відродження (хіv – поч. Хvіі ст.) (Томас Гоббс, Гуго Гроцій, Дж. Локк)).
- •Перші офіційні документи в галузі прав людини (хvіі – хvііі ст.).
- •Сучасний етап розвитку прав людини.
- •Універсальні міжнародно-правові інструменти забезпечення і захисту прав людини
- •Міжнародний білль про права (International Bill of Human Rights):
- •1.2 Універсальні міжнародні правозахисні конвенції, прийняті в рамках оон
- •Міжнародні правозахисні конвенції, прийняті в рамках оон
- •3. Регіональні інструменти забезпечення і захисту прав людини:
- •Особливості становлення ідеї прав людини в історії українського народу.
- •Тема 2 Поняття, природа та сутність прав людини План
- •Регіональні міжнародні акти спеціалізованого характеру.
- •Соціальний, філософський та правовий аспекти прав людини. Визначення терміну “права людини”.
- •Поняття прав і свобод людини та їх класифікації.
- •4. Три покоління прав людини.
- •5. Природно-правова, позитивістська та ліберальна теорії щодо сутності прав людини.
- •6.Універсальність прав людини. Універсалізм і партикуляризм прав людини. Етноцентризм. Культурний релятивізм прав людини.
- •Тема 3 Міжнародне право прав людини та міжнародний захист прав людини План
- •1. Співвідношення міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права. Джерела міжнародного захисту прав людини.
- •2. Поняття і види міжнародно-правових механізмів та міжнародного контролю здійснення та захисту прав людини.
- •3. Поділ міжнародних процедур захисту прав людини за методами та джерелами отримання інформації:
- •4. Питання про міжнародну правосуб’єктність фізичної особи.
- •1. Співвідношення міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права. Джерела міжнародного захисту прав людини.
- •3. Поняття і види міжнародно-правових механізмів та міжнародного контролю здійснення та захисту прав людини.
- •4. Поділ міжнародних процедур захисту прав людини за методами та джерелами отримання інформації:
- •5. Питання про міжнародну правосуб’єктність фізичної особи.
- •Тема 4 Міжнародні механізми і процедури органів оон з додержання прав людини й основних свобод План
- •Роль Генеральної Асамблеї оон у сприянні здійсненню прав і свобод людини.
- •Екосор як орган оон, відповідальний за виконання функцій оон, в том числі і у сфері прав людини.
- •Підкомісія із заохочення та захисту прав людини як орган оон у сфері контролю за додержанням прав людини на універсальному рівні.
- •Процедури розгляду індивідуальних повідомлень відповідно до резолюцій 1235 та 1503 екосор.
- •Комісія оон щодо статусу жінок як міжнародно-правовий механізм захисту прав людини у галузі захисту прав жінок.
- •Інститут Верховного комісара із заохочення та захисту прав всіх людей.
- •Повноваження спеціалізованих установ оон у сфері захисту прав людини: юнісеф, моп, юнеско
- •Універсальна судова система захисту прав людини:
- •Міжнародний Суд оон, Міжнародний кримінальний суд
- •3. Консутьтативне звернення в мс оон.
- •4. Приведення рішень мс оон до виконання.
- •Мкс як постійний орган міжнародного кримінального правосуддя з доповнюючою юрисдикцією.
- •Право, застосовуване мкс.
- •Юрисдикція мкс.
- •Загальні принципи кримінального права відповідно до положень Статуту мкс
- •Компетенція Міжнародного кримінального суду.
- •Міжнародний кримінальний суд та держави-учасниці Римського статуту
- •Тема 7 Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року як універсальний інструмент забезпечення прав людини План
- •2. Внутрішня побудова здпл.
- •Загальна декларація прав людини преамбула
- •Стаття 1.
- •Стаття 2.
- •Стаття 22.
- •Стаття 23.
- •Стаття 24.
- •Стаття 25.
- •Стаття 26.
- •Стаття 27.
- •Стаття 28.
- •Стаття 29.
- •Стаття 30.
- •3. Відповідність конституційних прав та свобод людини в Україні універсальним стандартам здпл.
- •3.1 Громадянські (особисті) права та свободи людини.
- •2.2 Політичні права та свободи людини.
- •3.3 Економічні права людини
- •3.4 Соціальні права людини.
- •3.5 Культурні права людини.
- •Тема 7 Міжнародно-правові механізми захисту прав людини міжнародних пактів про права людини 1966 року План
- •2. Права людини, проголошені Міжнародним пактом про громадянські та політичні права.
- •2.1 Право народів на самовизначення.
- •2.2 Громадянські права.
- •2.3 Політичні права.
- •2.4 Принцип рівності, недискримінації, права меншин.
- •3. Зміст першого Факультативного протоколу 1966 р. Та другого Факультативного протоколу 1989 р. До мпгпп
- •4. Механізми контролю за імплементацією та здійсненням положень мпгпп. Комітет з прав людини.
- •6. Механізм нагляду за здійсненням прав, визнаних у мпескп. Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (кескп).
- •Тема 8 Універсальні міжнародні Конвенції оон з прав людини із власними організаційно-правовими механізми контролю за їх здійсненням План
- •2. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р. Комітет з ліквідації расової дискримінації.
- •4. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р. Комітет з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.
- •Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських і таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р. Комітет проти катувань.
- •Конвенція про права дитини 1989 р. Комітет з прав дитини.
- •Тема 9 Європейська система захисту прав людини План
- •Становлення та розвиток захисту прав людини в єс.
- •Захист прав людини у рамках Ради Європи.
- •Тема 10 Міжамериканська, африканська та міжарабська системи захисту прав людини План
- •Африканська система захисту прав людини.
- •Система захисту прав людини арабського регіону.
- •4. Захист прав і свобод людини в межах Співдружності Незалежних Держав (снд)
- •Питання для контролю
- •Механізми контролю Комісії з прав людини (1946 р. – 2006 р.) та її Підкомісії з питань заохочення і захисту прав людини.
- •Рада з прав людини, як допоміжний орган Генеральної Асамблеї оон.
- •Список літератури Базова
- •Допоміжна
- •До теми 3
- •До теми 4
- •До теми 5
- •До теми 6
- •До теми 7
- •До теми 8
- •До теми 9
- •До теми 10
- •Додаткова література на іноземній мові
- •Документи
- •Інформаційні ресурси
Тема 2 Поняття, природа та сутність прав людини План
Джерела міжнародного права прав людини.
Міжнародний білль про права.
1.3. Міжнародні правозахисні конвенції, прийняті під егідою ООН.
1.4. Регіональні інструменти забезпечення і захист управ людини:
Соціальний, філософський та правовий аспекти прав людини. Визначення терміну “права людини”.
Поняття прав і свобод людини та їх класифікація.
Три покоління прав людини.
Природно-правова, позитивістська та ліберальна теорії щодо сутності прав людини.
Універсальність прав людини. Універсалізм і партикуляризм прав людини. Етноцентризм. Культурний релятивізм прав людини.
Джерела міжнародного права прав людини.
У традиційному міжнародному праві відносини між людиною і державою, звичайно, визначалися, як національні інтереси держави. Права людини стають окремою системою у міжнародному праві тільки в 20 столітті. Хоча ще в 1906 р. у Берні підписано Конвенцію щодо захисту жінок від роботи у нічну зміну, першим справді міжнародним договором з прав людини вважається Конвенція про рабство (Женева) від 25 вересня 1926 р. (структура – 12 статей), прийнята на основі доповіді Тимчасової комісії про рабство Ліги Націй від 12 червня 1924 року (набула чинності наступного року) (Збірник міжнародних договорів Том 1, Універсальні договори ООН, Нью-Йорк і Жененва, 1994 рік).
Злочини Другої світової війни поклали край традиційній точці зору, що держави самі вирішують, яким чином їм ставитися до своїх громадян. Підписанням Статуту Організації Об'єднаних Націй 26 червня 1945 року права людини були віднесені до сфери міжнародного права. У преамбулі Статуту ООН зазначено: «Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості позбавити наступні покоління від злочинів війни, що двічі у нашому житті принесла людству неосяжне горе, і знову ствердити віру у основні права людини, в гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок і рівність прав великих і малих націй». Крім того, ст. 1 п. 3 Статут ООН зазначає: «Організація Об’єднаних Націй переслідує цілі … здійснення міжнародного співробітництва і вирішення міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру і у заохоченні і розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх без розрізнення раси, статі, мови, релігії…». Таким чином, всі держави-учасниці ООН домовилися вживати заходів щодо захисту прав людини. На початку 1946 року була утворена Комісія ООН з прав людини. А 10 грудня 1948 року у Парижі Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято Загальну або Всесвітню декларацію прав людини.
Джерелами міжнародного права прав людини (як міжнародно-правових норм міжнародного публічного права) відповідно до ст. 38 Статуту Міжнародного суду ООН (The International Court of Justice (ICJ)), заснованого Статутом ООН, є:
міжнародні конвенції як загального, так і спеціального характеру;
міжнародне звичаєве право;
загальні принципи права;
судові рішення та наукові розробки найбільш висококваліфікованих спеціалістів з міжнародного права.
Також міжнародно-правові норми з прав людини можуть містити рішення міжнародних органів, якщо договір, яким засновано даний орган, надає йому повноваження приймати обов'язкові для виконання рішення.
Основними, універсальними джерелами міжнародного права захисту прав людини є міжнародний договір і міжнародний звичай, допоміжними джерелами — загальні принципи права, визнані цивілізованими націями та правотворчі рішення міжнародних організацій і органів; допоміжними засобами для визначення міжнародно-правових норм – декларації і резолюції міжнародних міжурядових організацій, рішення міжнародних і національних судів, доктрина міжнародного права.
Найбільша увага серед зазначених джерел приділяється міжнародному договору, під яким розуміється відповідно до статті 2 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. міжнародна угода, укладена між державами у письмовій формі і регульована міжнародним правом, незалежно від того, чи міститься така угода в одному документі, в двох або декількох, зв'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування. З міжнародної практики можна виділити такі міжнародні документи: пакт, договір, конвенція, протокол та застереження до останніх, хартія, статут, регламент тощо.
Першочергове значення мають універсальні конвенції загального характеру з питань прав людини. Зазначимо, що вони є обов'язковими лише для договірних сторін, проте саме такі документи об'єднують міжнародну спільноту у співробітництві з питань захисту фундаментальних прав людини.
Ієрархія правового регулювання співробітництва держав у галузі захисту прав людини: