21 Економічна теорія як наука про економіку. Взаємозвязок з статистикою.

Ет – наука про індустріальний та до індустріальний тип вир. Ек наука – це вид людської діяльності в процесі якої удосконалюється знання про вир мат і немат благ. Росзвиток ек – створення умов, що розвивають націю, країну. Обєктом ет – ек, індустр або доіндустр тип вир. Ек – мистецтво ведення домогосподарства; це культуро-соціо-ек відносини. Причина відносин – суспільний поділ праці (загальний, галузевий, одиничний). Поділ праці причина розвитку. Предмет – багатство народу, система вир відносин. Принципи ет: розвитку, єдності теорії і практики, реального історизму, єдності макро і мікро рівнів.

Статистика тісно пов’язана з економічною теорією. На основі зведених статистичних даних аналізують і оцінюють: показники рівня, структури, динаміки і ефективного розвитку економіки, її збалансованості і пропорційності з метою виявлення можливостей і резервів стратегічних напрямків розвитку галузей народного господарства (в першу чергу пріоритетних як для країни в цілому, так і для певної території, регіону). Таким чином, економічна статистика допомагає використати відповідні методи і способи розробки планів, які б повністю задовольняли потреби розвитку народного господарства Завдання статистики в цьому випадку полягає в тому, щоби на конкретних прикладах розкрити економічні можливості в розвитку продуктивних сил країни, знайти оптимальне їх розміщення, ефективно використовуючи весь наявний економічний і природно-ресурсний потенціал.

27. Сутність та види інфляції. Сошально-економічиі наслідки інфляції.

Інфляція – це зменшення купівельної спроможності грошової одиниці у єдності зі сростанням цін на товар. Інфляція – це зростання загального рівня цін унаслідок перевищення кількості грошей в обігу порівняно з сумою цін на товари, що знаходяться в процесі реалізації.

Види ( і водночас причини):

Інфляція попиту- зумовлена зростаючим сукупним попитом.

Інфляція пропозиції- зумовлена зростаючою сукупною пропозицією.

Витрати передбачуваної інфляції пов'язані зі змінами відносних цін, податковими диспропорціями, втратами часу в зв'язку з необхідністю частіше відвідувати банки з метою зняття певних грошових сум, а також затратами на друкування каталогів, інформаційного забезпечення невпинної зміни цін тощо.

Непрогнозована інфляція чинить на економіку негативний вплив насамперед через перерозподільчі процеси.

Непрогнозована інфляція приносить вигоду боржникам, а втрати — кредиторам. Оскільки серед трьох основних макроекономічних суб'єктів національного ринку домогос-подарства — переважно чисті кредитори, а держава і підприємці — чисті боржники, то непрогнозована інфляція перерозподіляє доходи домогосподарств на користь підприємницького та державного секторів економіки.

Внаслідок інфляції у соціальному та економічному житті країни відбуваються значні зміни: -y соціальній сфері відбувається перерозподіл доходів та багатства між різними верствами суспільства: -між тими, хто має фіксовані доходи (працівники, які одержують заробітну плату з бюджету, пенсіонери, студенти тощо) та фіксований відсоток від доходів, і тими, хто має товари та -нерухомість на користь останніх; -від кредиторів до боржників; -борги уряду перекладаються на платників податку; -скорочуються заощадження населення. Усе це призводить до зростання безробіття, зниження життєвого рівня всіх верств населення, посилення соціальної напруженості в суспільстві.

Антиінфляці́йна полі́тика — комплекс взаємопов'язаних заходів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні.

Для подолання інфляції й формування ефективної політики стабілізації національної валюти вироблено цілий ряд методів. Серед них найбільш поширеними є: нуліфікація, ревалоризація і реставрація, девальвація, дефляція.

Найчастіше використовується нуліфікація знецінених грошей. Вона означає ліквідацію старих грошових знаків, вилучення їх із обігу і заміну їх новими грошовими знаками, як правило, в меншій кількості. Цим методом скористалась Україна в 1996 p., запровадивши в обіг нову грошову одиницю - гривню.

Протилежним до нуліфікації є метод стабілізації національної валюти з допомогою ревалоризації і реставрації. Ревалоризація означає процес відновлення доінфляційної вартості паперових грошей з метою стабілізації і підвищення курсу національної валюти. Нині у її здійсненні провідним методом є поступова реставрація валюти, тобто відновлення доінфляційної купівельної спроможності та курсу національної валюти щодо інших вільноконвертованих валют. Водночас у країні реалізується цілий комплекс заходів для оздоровлення національної економіки, спрямованих насамперед на збільшення виробництва високоякісних, конкурентно-здатних товарів.