§20 , Резолюція

Резолюція - це документ, який фіксує рішення, поста­нову. Найчастіше резолюцію приймають на зборах, з’їздах, конференціях; ЇЇ вміщують у кінці протоколу або пишуть окре­мо й додають до нього.

Резолюція складається із вступної (констатуючої) і директивної (резолютивної) частин. У констатуючій частині спочатку зазначають досягнення з питання, що розглядається, а потім указують недоліки, У директивній частині роблять узагальнювальні висновки, оцінюють роботу, намічають конкретні заходи з кожного питання, спрямовані на виконання поставлених завдань, усунення виявлених недоліків, визнача­ють відповідальних осіб.

ПРАВОПИС СЛІВ 5^1- ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Правопис и, і, ї

Написання а, і, ї у словах іншомовного походження підлягає фонетичному принципу української орфографії і регулюється такими правилами.

Літера и пишеться:

1. у загальних назвах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед літерами, що позначають приголосні звуки: динамо, директор, титан, фізика, система, цистерна, жирафа, трикотаж, джинси (правило дев’ятки);

2. у власних назвах:

а) у географічних назвах, що закінчуються на -ика, -ида: Америка, Африка, Арктика, Антарктида, Флорида;

б) у географічних назвах після шиплячих приголосних: Ал­жир, Вашингтон, Чикаго, Чилі;

в) у географічних назвах зі звукосполученням -ри: Париж, Рига, Рим, Мадрид, Крит;

г) в окремих словах згідно з традиційною вимовою: Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сизрань, Братислава, Бразилія, Арген­тина, Скандинавія, Тибет.

Літера / пишеться:

1. на початку слова як у загальних, так і у власних назвах: інститут, ідея, інтернаціональний, Індія, Іспанія, Ібрагім\

2. у середині слів після літер, що позначають приголосні звуки, перед літерами на позначення голосних та перед є, й: геніальний, діалектика, матеріал, фіалка, аудієнція, радіус, радій, пенсіонер',

3. після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, журі, поні, пенальті, мерсі;

4. після приголосних в особових іменах і в географічних назвах перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Сочі, Грімм;

5. після букв, що не входять до правила дев’ятки, перед наступним приголосним: бізнес, вібрація, хімія, література, ніша.

Буква Гпишеться після літер на позначення голосних звуків: мозаїка, наївний, атеїст.

Правопис е, є

Літера е пишеться:

1. після літер, що позначають тверді приголосні: декан, ле­генда, телефон;

2. на початку слова: етап, ескадрон (але в деяких словах пишеться є: Єгипет, Європа, Єва);

3. після а, о, у в середині слів: поет, силует, фаетон (але траєкторія);

4. в іншомовних префіксах де-, ре-\ денаціоналізація, реконструкція.

Є пишеться після апострофа, знака м’якшення, е, і, й: п ’едестал, портьєра, гігієна, феєрія (але: діез, деескалація).

Вживання апострофа

Апостроф у словах іншомовного походження пишеться:

1. після літер, шо позначають губні приголосні б, н, в, м, ф, шиплячі ж, ч, ш. задньоязикові г, к, х та після р перед я, ю, є, ї: інтерв’ю, прем’єра, миш’як, Х’юстон, бар’єр, кар’єр, вар'єте;

2. після префіксів, що закінчуються на приголосний, перед ю, є: ін'єкція, ад’ютант, суб’єкт, кон’юнктура.

Апостроф не пишеться:

1. якщо я, ю, є позначають м’якість попереднього приголос­ного: гравюра, пюре, бюро, кювет;

2. перед йо: курйоз, серйозний.