Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками

Якщо однорідні члени речення з’єднані парними сполуч­никами як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не стільки... скільки, не так...як і под., то кома ставиться лише перед другою частиною: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною (Сух.).

Тире і крапка з комою між однорідними членами речення

Тире між однорідними членами речення ставиться:

1. якщо однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий - на віки (Б. Ол.);

2. якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія - одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (Шевчук).

Крапка з комою між однорідними членами речення ста­виться тоді, коли вони поширені, передусім коли в їх складі вже є розділові знаки: Віє вітер з поля на долину, Над водою гне з вербою червону калину; На калині одиноке гніздечко гойдає (Шевч.).

Розділові знаки при узагальнювальних словах

Двокрапка ставиться:

1. після узагальню вального слова перед однорідними чле­нами речення: Я з тобою навпіл все життя поділю: хліб, і сіль, і краплину щастя (Мал.);

2. перед однорідними членами речення, коли узагальню- вального слова немає, а слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос: Чарівний світ пливе переді мною: сині «оди. білі піски, хати на високих берегах (Довж.);

3. після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після уза- гальнювального слова: Вчителі-словесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор (3 підр,).

Тире ставиться:

1. перед узагальнювальним словом, що стоїть після одно­рідних членів речення: Луки, гори, пишні сади - все зелене й принишкле (Гонч.),

Перед тире може стояти також кома, якщо вона зумовлена в контексті іншим правилом: Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучливе сюрчання трав ’яних коників, що як не розірвуться, — і все те зливається докупи у якийсь чудний гомін, вривається в душу... (Мирн.);

2. після однорідних членів речення, які стоять після уза- гальнювального слова і не закінчують речення, а перед ними ставиться двокрапка: Тут все: і повітря, І тиша, І дерева- спов­нене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (З газ.).

Іноді після узагальнювального слова замість двокрапки може ставитися тире. У таких випадках однорідні члени ре­чення мають характер побіжного зауваження, пояснення: І яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час - уранці, опівдні, увечері - зайти до магазину і вибрати на свій смак високу білу паляницю чи духмяний “бородинськшГ, апетит­ний “український'' або приправлену родзинками пухку здобу (З журн.).

Вправа 44. Напишіть проект наказу по навчальному закладу, в якому ви навчаєтеся, про призначення студентові Шевченківської стипендії та про відрахування студентів.

Вправа 45. Прочитайте слова; розподіліть їх на групи за наявністю чи відсутністю апострофа: апостроф після літер, що по­значають губні приголосні звуки; після р; після к після префікса; немає апострофа після букв, що позначають губні звуки; немає апострофа після р.

Суб’єктивний, роз’ятрений, об’єктивний, святковий, мавпячий, тім’я, подвір'я, тьмяний, роз’їзд, бур’ян, в’їзд, зав’язка, в’юнкий, вітряк, довір’я, ряд, дріб’язковий, взаємопов’язаний, сап’янці, бязевий, рутвяний, Лук'ян, торф’яний, нев’янучий, рюкзак, з’їздити, об’їхати, Лук’янівка, роз’єднати. Лук’янович, дзвякнути.

Вправа 46. Перепишіть слова, ставлячи, де потрібно, апостроф; поясніть його вживання.

Полум/яннй, возз/гднання, здоров/я, е в/ятковий, духм/яний, узгір/я, надвечір/я, нев/янучий, дев/яносто, п/ятірка, безхмар/я, розм/якнути. зор/яно, перед/ювілейний, рутв/яний, солом/яний, з/їзд, тьм/яно, цв/ях, зв/язківець, торф/яний.

Вправа 47. Перепишіть речення; де треба, замість крапок поставте апостроф.

1. І сьогодні, вшановуючи Тараса Шевченка, ми з любов,,ю й ша­ною схиляємося також перед тими, хто продовжував його подвиг, хто йшов по цій тяжкій і прекрасній дорозі... (Гойч.). 2. Україно! Україно! Ти розквітла солов..їно (Рил.). 3. В квітневім надвечір..! висне тиша, і ніби чути, як росте трава (Донч.). 4, Як довго ждали ми своєї волі сло­ва, І ось воно співа, бринить. Бринить, співас наша мова. Чарує, тішить і п..янить (Олесь). 5. Д у хм., я нить медуниця й рута, і сонце міниться від млості. 6. Ти зрікся мови рідкої. Тобі твоя земля родити перестане, Зелена гілка в лузі на вербі Від доторку твого іів. яне (3 те. Д. Павличка). 7. Мо­гила великого Кобзар..я стала нашою національною св..ятинею (Цюпа). 8. Колись без..язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на по­вний зріст, заявляючи про свої людські права (Чаб.), 9, Найвища честь - довір..я народу. 10. У двох матерів по п..ять синів, у кожного своє ім..я (З народної творчості). 11, Творчий геній Т. Шевченка вказав українській мові її майбутнє, мова великого поета об..єднала всіх українців. 12. Над­звичайно актуальні сьогодні думки О. О, Потебні про зв..язок між культу­рою і мовою народу (З газети).

Вправа 48. Перепишіть речення, поставте потрібні розділові знаки, поясніть їх.

І. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі В морозні ранки і вечірній час І в свята гомінкі і в дні робочі Ми думаємо, правнуки, про вас (Сим.).

2. Моя рука ніколи і нікому Ні кривди ні біди не принесе! (Павл.).

3. Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі (СЧх). 4, Чи то жарт напівзабутий Чи одна із небилиць - Тільки чув я, ніби Лютий Довгий-довгий був колись. Він у шапці-невидимці Мандрував собі щод­ня По дорозі по стежинці По заметах навмання (Ской.). 5. Народність І патріотизм гуманізм і правдолюбство краса і велич поезії Шевченка глибо­ко увійшли в наше сьогоднішнє життя в культуру мистецтво та літературу (З журн.). 6. Теє слово всім давало то розвагу то пораду (Л. Укр.). 7. Як не любить той край, Що дав тобі І силу І гострий зір очей і розум молодий І далі, що тобі красу одкрили І моря голубий розгойданий прибій {Сос.).

8. Над далекими горбами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.-Лее.). 9.Лукаш слухав і мріяв і складав ту не­знану синьозору пісню (Донч.). 10. Усе в дитячій бібліотеці і гарно оформ­лена вітрина і плакати і виставлені новинки захоплює маленького читача (З газ.). 11. Мово рідна! Ти ж - як море - безконечна могутня глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Красо моя!

В тобі мудрість віків і пам’ять тисячоліть і зойк матерів у годину лиху і переможний гук лицарів твоїх у днину погідну і пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяжна душа на­роду - його щирість і безсмертя його (Плач.).

Вправа 49. Складіть речення з поданими словами. Запам’ятайте їх значення.

Відзначати - відмічати, закінчити - -завершити, присвячувати - при­урочувати.

Довідка. Дієслова відзначати і відмічати мають спільне зна­чення "звертати увагу на щось’’. В офіційних документах вживається дієслово відзначати. В усному мовленні вживається також дієслово відмічати. Дієслово закінчити означає кінець дії, видів роботи, діяльності, навчання тощо: закінчити школу, університет. Дієслово завершити означає абсолютний кінець справи й має більш аб­страктне значення: завершити навчання. Дієслова присвячувати і приурочувати близькі за значенням. Дієслово присвячувати керує безприйменниковим давальним відмінком: присвятити Дню Незалежності, а дієслово приурочувати - родовим відмінком з прийменником до: приурочити до ювілею.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Який діловий документ називається наказом?

2. Що регламентують накази щодо особового складу?

1. Які реквізити наказу?

4. З якого моменту набуває чинності наказ ^?

5. Які основні вимоги до наказів: а) про прийняття на роботу; б) про переведення на іни/у роботу: в) про надання відпустки; г) про звільнення працівників?

6. Для чого в українському письмі вживається апостроф?

7. Після яких л і тер і за якими правилами ставиться апостроф?

8. Коли апостроф не ставиться?

9. Поясніть правопис слів зв’язок, об'єднання, пам'ятниІ Му- равйов, сузір 'я, об ’ява.

10. Коли між однорідними членами речення ставиться кома?

2. Які розділові знаки ставляться при узагальнюваїьних словах?

12. Запишіть текст під диктовку, поясніть контрольні орфограми І пунктограми.