53. Юрисдикція Суду єс. Справи прямий юрисдикції. Преюдиціальні запити національних судів.

Європейський Суд Правосуддя володіє широкою юрисдикцією. У її рамках можна виділити такі аспекти: 1. Судовий контроль належного виконання Договорів Європейського Союзу. 2. судовий контроль законності дій і видаваних інститутами ЄС актів. 3. Судовий контроль законності дій і видаваних актів державами-членами ЄС. 4. Тлумачення права ЄС. 5. вирішення справ, пов'язаних із заподіянням шкоди приватним особам діями різних інститутів ЄС і посадовими особами (з питань внедоговорной ответственності22), розгляд спорів між Союзом і його службовцями.Рішення ЄСП мають остаточний характер.

Таким чином, Європейський Суд Правосуддя одночасно виконує функції міжнародного суду, конституційного суду ЄС, адміністративного суду, а також володіє кримінально-правової юрисдикцією.

Юрисдикція Суду за своїм змістом включає три основних групи повноважень: 1. пряма юрисдикція (вирішувати спори з правовідносин, що виникають на підставі норм установчих договорів та законодавства ЄС), (за своєю суттю, справи позовного провадження); 2. преюдиціальне (непряма) юрисдикція (розглядати запити судових органів держав-членів, які стикаються з проблемами тлумачення і застосування норм права ЄС); 3. розбирати справи в порядку попереднього контролю.

Юрисдикція (пряма). Найважливішими категоріями справ, що віднесені до юрисдикції Суду Договором про ЄС, є наступні: I. Справи за позовами Комісії до держав-членів. II. Позови про оскарження дій і рішень органів і посадових осіб Товариства. III.Спори між державами-членами. Категорія справ, в якій і позивачем, і відповідачем виступають держави-члени. У них підставою позову є невиконання певним державою своїх обов'язків з Договору та законодавства. IV.Трудові спори. V. Цивільно-правові спори. VI. Відмова від посади посадових осіб Союзу.

Преюдиціальні запити національних судів. В ЄС забезпечення однакового тлумачення і застосування установчого договору становить обов'язок Європейського суду. Однак сфера дії статті Договору про ЄС, яка встановлює преюдициальную юрисдикцію Суду, ширше. Вона охоплює не тільки «конституцію» Співтовариства, але і всі засновані на ній нормативні акти ЄС, забезпечує однаковість інтерпретації, застосування «європейського» права в цілому. Таким чином, преюдиціальне юрисдикція Суду забезпечує і єдність інтерпретації та застосування, та охорону норм «європейського» права від порушень, а також постійну взаємодію і співробітництво Європейського та національних судів. Слід, однак, враховувати специфіку преюдиціальних запитів і виникаючих на їх основі справ: на відміну від інших сфер юрисдикції Європейського суду, Суд тут покликаний вирішувати тільки питання «права», але не «факту». Дослідження фактичних обставин та прийняття на їх основі рішення щодо сторін конкретного спору зберігається в компетенції національного судді.

Головне завдання Суду в рамках преюдиціальне юрисдикції - тлумачення установчого договору, законодавчих та будь-яких інших актів, виданих на його основі інститутами та іншими органами ЄС, у тому числі актів Ради, що засновують нові органи Співтовариства. До актів інститутів в даному випадку прирівнюються і міжнародні договори Співтовариства, а також вирішення спільних органів, заснованих Співтовариством та іншими країнами чи міжнародними організаціями на підставі міжнародних до-говорів. Тлумачення, що дається Європейським судом, носить нормативний, т. Е. Юридично обов'язковий, характер.