2. Кілометрова координатна сітка.

Рівнокутна поперечно-циліндрична проекція використовується для визначення прямокутних координат. Прямокутні координати – це лінійні величини, які характеризують відношення положення точки на поверхні відносно екватору та нульового меридіану вони виражаються в км, м, см. Прямокутні координати – це зональна система. Як було згадано вище таких зон 60 вони починають відлік від 180 меридіану з заходу на схід. В кожній зоні осями координат є осі ординат, тобто у-ов – екватор, віссю абсцис (вісь х-ов) є вісевой меридіан зони. Пертинання вісевого меридіану з екватором прийнято за початок координат, тобто кожна зона має свої власні вісі та початок координат, тобто валсну систему координат. Така система називається системою пласких прямокутних координат. Вона пов”язана з системою географічних координат та з системою прямокутних координат усіх інших зон.

Для спрощення визначення координат на карту наносять сітку квадратів. Таку сітку прийнято називати координатною сіткою або кілометровою координатною сіткою, тому що лінії проводять в масштабі карти через ціле число кілометрів. (1:200 000 – 4см – 8 км; 1:100 000 – 2 см – 2 км; 1:50 000 – 2 см – 1 км; 1:25 000 – 4 см – 1 км; 1:10 000 – 10см – 1 км). Умовна чи довільна система координат – використовується під час точних зйомок місцевості на невеликих площах коли рівневу поверхню Землі можна прийняти за пласку поверхню яка не має вкиривлень. Початком координат слугує переміщення вісей координат наприклад вісі абсцис х – наприклад меридіану чи найбільш зручним є прийняття напрямку на місцевості на будь-який предмет. Для обробки та нанесення на план польових вимірювань зручно використовувати прямокутні координати ніж градусні виміри в систем координат.

Рахунок координат х ведеться від екватору к полюсу. Значення координат х к півночі від екватору позитивні, а к півдню – від”ємні. Рахунок координат у – ведеться від вісевого меридіану. Значення коордиат у – к східу позитивні, а к заходу – від”ємні. Для території СРСР, розташованої в північній півкулі значення усіх координат х буде позитивним, а значення у – могуть бути як позитивним так і від”ємним, в залежності від розташування точки по відношенню до вісевого меридіану. Для зручності користування координатами щоб були лише позитивні координати ординат точка пересічення вісевого меридіану зони та екватора в СРСР прийнята 500км, а не нулю, тобто нуль координат віднесений на захід від точки пересічення екватору та вісевого меридіану. У зв”язку з цим усі координати на схід будуть більші за 500км, а на захід – менші за 500км. На листах топографічної карти, нанесені кілометрова або координатна сітка. Біля кожної лінії записані їх координати. Так надпис 6015 позначає, що всі точки розташовані на горизонтальній лінії (лінії у-ів), знаходяться від екватору на відстані в 6015 км. Надпис 3435 у вертикальної лінії (лінії х-ів) позначає, що точки знаходяться в 3-ій зоні, а 435 – це відстань яка відділяє їх від початку координат, в цьому випадку від вісвого меридіану усі точки знаходяться на захід в 65 км (500-435). Якщо три останні цифри були би більшими за 500 км, то це позначало, би що точки на цій лінії знаходяться на схід від вісевого меридіану. Такими числами позначають лінії на кутах листа топографічної карти – усі інші позначаються двозначними цифрами.

Рамка.

Топографічна карта будь-якого масштабу має три рамки – внутрішню, хвилинну та зовнішню. Внутрішня рамка обмежує поле карти від трапеції та проводиться у вигляді суцільної лінії. Хвилинна рамка складається з двох паралельних ліній. Вертикальні сторони хвилинної рамки поділені на хвилини широти, а горизонтальна – хвилини довготи. Широта та довгота рамки так як і прямокутні координати підписані по кутам карти. Між внутрішній та хвилинною рамкою виносять координати кілометрової сітки. Абсциси горизонтальних ліній показані у бокових ліній рамки, ординати вертикальних ліній – у верхньої та нижньої рамки. По вісі ординат (у) визначають відстань від вісевого меридіану 3401(3 зона, 99 км), по вісі (х) визначають відстань від екватора. Зовнішня рамка позначається товстою чорною лінією, яка надає карті чіткий вигляд та відділяє від усіх додаткових елементів та надписів.