1. Методика навчання математики в до числовий період.

У вивченні математики в першому класі певну роль відіграє дочисловий період, матеріал якого опрацьовується у вигляді окремих уроків. Програмовий матеріал дочислового періоду охоплює такі питання: властивості й відношення предметів, взаємне їх розміщення, практичні вправи з групами предметів. Опрацьовуючи ці теми, вчитель має сформувати в дітей уявлення про колір, розміри, матеріал, з якого виготовлені предмети; розміщення їх на площині і в просторі, відношення за довжиною, висотою, шириною тощо, порівняння сукупностей предметів; уявлення про геометричні фігури — круг, трикутник, чотирикутник. Упродовж розгляду цього матеріалу учні повинні вчитися лічити в межах 10. Під час проведення перших уроків математики для підтримання інтересу і працездатності учнів важливо своєчасно змінювати види їхньої діяльності і урізноманітнювати завдання. Так, виділення за певною властивістю окремих предметів або їх груп треба пов’язувати з термінами «будь-який», «кожний», «один», «всі». Дітей треба вчити одночасно називати й показувати кожний предмет, будь-який предмет, усі предмети. Відповідні вміння формуються на основі багаторазового виконання дій: показування, називання і розфарбовування предметів. У цей період учитель повинен встановити запас математичних знань і умінь дітей, які поступили в перший клас, і підготувати їх до роботи над першою темою програми — нумерацією чисел у межах 10. На цьому етапі важливо встановити:

чи вміє дитина лічити і в яких межах,

чи розуміє терміни “більше”, “менше”, “стільки ж”, “однаково”, “порівно”,

який у неї запас просторових уявлень, тобто чи володіє вона поняттями “зліва-направо”, “порівно”, “вгору-вниз”, “спереду-ззаду”, “перед-після”, “між”, тощо …

2. Методика вивчення чисел першого десятка і числа 0.

Нумерація і арифметичні дії в межах 10 мають деякі особливості. Десяток — основа десяткової системи числення, тому числа від 1 до 10 утворюються внаслідок лічби простих одиниць (без використання інших розрядних одиниць). У зв’язку з цим для позначення кожного з чисел першого десятка застосовують окреме слово, окремий знак. Випадки додавання і віднімання у межах 10 є табличними, тому їх заучують напам’ять.

Під час вивчення нумерації учні мають засвоїти, як називається кожне число і як його позначають друкованою і рукописною цифрою. Учні мають засвоїти:

1. як утворюється кожне число в процесі лічби

2. на скільки кожне число більше безпосередньо від попереднього і менше від наступного;

3. яке місце займає кожне число в ряді чисел від 1 до 10; після якого числа і перед яким числом називають його під час лічби.

Одночасно з розглядом нумерації здійснюють підготовчу роботу до вивчення дії + і — . Крім того включають ряд питань алгебраїчного і геометричного характеру. Знайомляться з точкою, прямою лінією, відрізком прямої і різними многокутниками, ознайомлюються з сантиметром вимірюють та креслять відрізки.

Утворення кожного числа можна розкривати лише тоді, коли розглядати одночасно кілька послідовних чисел. Тому вивчають не окремі числа, а відрізки натурального ряду; від одиниці до того числа, яке введено останнім: 1,2; 1 — 3, 1 -4 і т. д.

Будь яке число в натуральній послідовності, (крім числа 1), можна дістати так: додати одиницю до числа, яке передує йому (3 — це 2 + 1), або відняти одиницю від числа яке йде за ним ( 3 — це 4 без 1; 4 — 1). Ці вправи називаються прилічування, або відлічування по одиниці.

Вивчаючи числа першого десятка, діти ознайомлюються також із числом нуль. Поняття про це число діти дістають, виконавши ряд вправ на відлічування предметів по одному доти, поки не залишиться жодного.

3. Методика нумерації чисел у межах 1000.

Завдання вчителя під час вивчення нумерації чисел у межах 1000, навчити дітей називати, записувати і читати трицифрові числа. Учні повинні зрозуміти утворення цих чисел із сотень, десятків і одиниць, а також засвоїти назви розрядних одиниць і їх співвідношення, уміти записувати число як суму розрядних доданків, знаходити загальне число одиниць будь якого розряду в певному числі. У цьому концентрі треба закріпити знання про натуральну послідовність чисел. Нумерацію чисел в межах 1000 вивчають у третьому класі (чотирьохрічна програма), у такій послідовності:

а) спочатку проводять підготовчу роботу, яку розпочинають заздалегідь до переходу вивчення концентра 1000;

б) потім починають вивчати усну нумерацію в межах 1000;

в) і наступний етап — письмова нумерація чисел у межах 1000.

Розглянемо ці етапи:

1 етап. Підготовчий.

На цьому етапі доцільно включати усні вправи на повторення нумерації чисел першої сотні:

а) скільки десятків у сотні? ( 10), У скільки разів десяток більший за одиницю? (у10). На скільки десяток менший, ніж сотня? (на 90 одиниць, або 9 десятків).

б) яке число складається з 5 десятків і 7 одиниць (57), з 6 одиниць 2розряду і З одиниці 1 розряду (63). Скільки одиниць кожного розряду в числах 46, 84, 73?

2 етап. Усна нумерація в межах 1000:

її починають вивчати з формування у дітей поняття про сотню, як про нову лічильну одиницю. Для цього лічать предмети по одному, десятками, сотнями:

1, 2, 3, 4, 5, б, 7, 8, 9, 10 (одиниці, 10)

10, 20, 30, 40, 50, 60, …..100 (десятків 10)

100, 200, 300, …….1000 (сотень 10).

За допомогою наочних посібників (рахівниця) учні відлічують 10 десятків і замінюють їх однією сотнею, потім відлічують 10 сотень і замінюють їх однією тисячею.

Під керівництво вчителя і при допомозі унаочнення діти встановлюють співвідношення між розрядними одиницями.

10 одиниць – це 1 десяток

10 десятків — це становить 1 сотню

10 сотень — становлять 1 тисячу.

Далі йде лічба сотень, додавання і віднімання сотень. За допомогою цих вправ роблять висновок, що сотні лічать так само, як десятки, або прості одиниці. Далі вводять назви нових розрядних чисел — круглих сотень.

Потім учнів ознайомлюють з утворенням чисел із сотень, десятків, одиниць. Використовуючи наочні посібники діти зображують числа, які складаються з розрядних чисел.

Наприклад:

2 сотні, 3 десятка, 5 одиниць (235).

Пропонують також обернені вправи. Одночасно з вивченням десяткового складу чисел проводиться робота над натуральною послідовністю.

3 етап. Письмова нумерації числа у межах 1000.

Під час ознайомлення з письмовою нумерацією чисел у межах 1000, спираючись на уміння дітей записувати двоцифрові числа, треба показати, що сотні, тобто одиниці 3 розряду, записують на третьому місці, якщо лічити справа наліво. На першому уроці з цієї теми учні ілюструють числа за допомогою наочних посібників і позначають їх цифрами.

Наприклад:

65, 165, 360 …..

Доцільно при цьому розміщувати палички в таблиці (абак) під відповідними назвами розрядів: сотні; десятки, одиниці (рис. 25).

Закріпленню знань й умінь з письмової нумерації сприяє виконання таких завдань:

а) що означає кожна цифра у записі 657, 584 (помісне значення цифр).

б) що означає цифра 4 у записі кожного з чисел — 473, 347, 734:

в) скільки всього цифр і скільки різних цифр використано для запису кожного числа — 35, 33, 535.

г) за допомогою цифр — 2, 3, 4, запишіть 6 (шість) різних трицифрових чисел (234, 324, 432,423, 243,342) і т.д.

Методика вивчення усних випадків додавання і віднімання в межах 1000

У концентрі «1000″ вивчають спочатку усні, а потім письмові прийоми — додавання і віднімання; множення і ділення. Усні прийоми додавання і віднімання ґрунтуються на властивостях додавання числа до суми, і суми до числа (2+3)+6; додавання суми до суми (2+3)+(6+3), а також на відповідних властивостях — віднімання. Під час вивчення додавання і віднімання в межах 1000 широко використовують знання й уміння дітей, сформовані під час вивчення теми «Сотня», так як прийоми додавання і віднімання мають багато схожого з методикою роботи над аналогічною темою в “Сотні”

Усні прийоми +і — в межах 1000 вивчають у такому порядку:

1. На підготовчому етапі розглядають найпростіші і випадки, пов’язані з знанням нумерації числа; 700+40; 820+8; 948+40:870-1; 699+1; 400+200; 800-500.

2. На першому етапі розглядають випадки, де додавання виконують на основі властивості додавання числа до суми, а віднімання на основі властивості віднімання числа від суми:

+ 540+300=(500+40)+300=(500+300)+40=80+40=840 – додавання числа до суми;

+ 540+30=500+(40+30)=500+70=570 – додавання суми до числа;

- 540-30=(500+40)-300=(500-300)+40 – віднімання числа від суми;

- 540-30=(500+40)-30=500+(40-30) – віднімання числа від суми;

або

540 + 30 54 дес. + 3 дес. = 57 дес. =570

140-300 54 дес. — 30 дес. = 24 дес. = 240.

При відніманні чисел виду 500-30 використовують такий прийом:

500-30 = (400+100) — 30 = 400 + (100 — 3d) = 400 + 70 = 470

Для випадків +; -; 280+60: 340-60;

учні користуються раніш засвоєними властивостями додавання суми до числа:

280 + 60 = 200+(80 + 60) = 200 + 140 = (200 +100) + 40 = 300 + 40 = 340

340 — 60 = 200+(140 — 60) = 200 + 80 — 280

Для випадків 380+160; 320+ 160; 320-160;

1. 380 + 160=(380 + 100)+60=480+60 = 400 + (80 = 60) = 400 + 140 =540

2. 320 + 160 = (300 + 20) + (100 +60) = 400 + 80 = 480

3. 320 — 160 = 320 — (100 + 60)= 220 — 60 = 160

Розкриваючи будь який з прийомів + і -, рекомендується докладно записувати розв’язання прикладів лише при першому ознайомленні, потім переходять до усних — пояснень без запису виконуваних операцій і, нарешті до обчислень в думці.

Додавання, віднімання круглих чисел

Додавання способом розкладання круглого числа на сотні та десятки

Віднімання способом розкладання на сотні та десятки

Додавання і віднімання круглих чисел різних розрядів

Додавання круглих 3-цифрових з переходом через десяток в ІІ розряді

Віднімання способом розкладання зменшуваного та розкладання від’ємника

Виконання декількох усних дій одразу в різних комбінаціях

4. Методика вивчення нумерації багатоцифрових чисел.

Основні завдання вчителя під час вивчення цієї теми:

Сформувати поняття про нову лічильну одиницю — 1000 (тисячу), як одиницю 2 класу;

Виходячи з поняття класу, навчити утворювати читати і записувати багатоцифрові числа;

Узагальнити знання дітей про нумерацію цілих невід’ємних чисел.

1 етап. На підготовчому етапі до вивчення цієї теми треба закріпити знання дітей про співвідношення відомих їм розрядних одиниць, про десятковий склад трицифрових чисел, про натуральну послідовність чисел у межах 1000, про принципи записування трицифрових чисел. Наступний етап — це етап вивчення багатоцифрових чисел.

Вчитель пояснює, що 1000 можна лічити як прості одиниці (Ітис. 2 тис.) і групувати їх у десятки і сотні. Використовуючи рахівницю, лічать одиниці тисяч (відкладаючи їх на 4 дротинці знизу) до 10 тисяч, які замінюють одним десятком тисяч (відкладаючи на 5 дротині знизу), потім лічать десятки тисяч і, діставши десять десятків тисяч, замінюють їх 1 сотнею тисяч (відкладають на 6 дротині знизу), нарешті лічать сотні тисяч до 10 і замінюють 10 сотень тисяч 1 мільйоном (відкладаючи на 7 дротині знизу).

Утворення нових розрядних одиниць зафіксовують в записі: 10 од. тис = 1 дес. тис, 10 дес. тис. = 1 сот. тис, 10 сотень тисяч = 1 мільйону. Це допоможе дітям побачити схожість в утворені і назвах розрядних одиниць. Потім працюють з нумераційною таблицею, в якій позначено назви всіх розрядних одиниць і класів (перші 3 розряди — одиниці. десятки і сотні — утворюють 1 клас — клас одиниць; слідуючи 3 розряди — одиниці тисяч, десятки тисяч, сотні тисяч-утворюють 2 клас — клас тисяч: слідуючи 3 розряди — розряд одиниці мільйонів, десятки мільйонів, сотень; мільйонів утворюють 3 клас — клас мільйонів…..).

Так учні підходять до розміщення нескінченності натурального ряду чисел.

На наступному етапі переходять до закріплення знань і умінь учнів за допомогою різних тренувальних вправ.

Методика вивчення усних випадків обчислень багатоцифрових чисел

Усні обчислення – випадки обчислень у межах сотні та прийоми обчислення, які зводяться до них. Вони ґрунтуються на використанні десяткового запису числа та на застосуванні властивостей арифметичних дій.

Методика вивчення додавання і віднімання багатоцифрових чисел.

Основне завдання вчителя під час вивчення цієї теми — узагальнити і систематизувати знання учнів про дії додавання і віднімання, закріпити навички усного +, -, виробити свідомі і міцні навички письмових обчислень + і -.

Підготовча робота до вивчення цієї теми починається ще при вивчені нумерації багатоцифрових чисел. Для цього насамперед повторюють усні прийоми + і — і властивості дій, на які вони спираються:

Наприклад: 8400 + 600 = 9000; 9800 — 700 = 9100 і т.д.

Потім повторюють письмові прийоми + і — трицифрових чисел 752

+ 246

переходячи на + і — багатоцифрових чисел 4652

+ 3246 і т.д.

Розв’язавши такі приклади, учні самостійно роблять висновки про те, що письмове + і — багатоцифрових чисел виконують так само, як і письмове + і — трицифрових чисел.

Далі вводять складніші випадки + і — , поступово збільшується кількість переходів через розрядну одиницю, включаються випадки -, коли у зменшуваному є нулі; потім додавання кількох додатків, а також + і — іменованих чисел

Наприклад: 4256 4256 4256 4256 4256 4256

+ 4123 +4125 +4145 -3123 -3196 -3127

- 47450 — 97000

6329 63254

Це все супроводжується поясненнями: + одиниці; + десятки; + сотні і т.д. (алгоритм + і -). Вивчаючи + і — багатоцифрових чисел приступають до вивчання + і — складених іменованих чисел, виражених метричними мірами, оскільки прийоми цих обчислень схожі. Є два способи + і — іменованих чисел.

1 спосіб: 12 т 647 кг 13 км 086 м

+ 5 т 384 кг — 8 км 265 м

17 т 1031 кг 4 км 821 м

18т 031кг

Цей спосіб економний щодо запису, добре ілюструє аналогію дій над абстрактними та іменованими числами, але деякою мірою важкий для дітей (пояснити чому).

2 спосіб обчислення над іменованими числами значно простіший , хоч і громоздкіший щодо запису.

Наприклад: 124 крб. — 78 крб. 50 коп. = 45 крб. 50 коп.

1крб. — 1000коп. 124 крб. = 12400 коп.

78 крб. 50 коп. = 7850 коп.(перетворення можна робити усно).

12400

7850

4550(коп.)

В кінці другого півріччя 4 класу вивчають + і — іменованих чисел, виражених мірами часу. Ці обчислення значно складніші, бо одиниці часу визначаються не десятковими численнями. На це спеціально звертають увагу дітей.

Наприклад: 13 год. 54 хв. 12 год. 34 хв.

+ 6 год. 46 хв. — 8 год. 56 хв.

19 год. 100 хв. 3 год. 38 хв. (шісткова

20 год. 40 хв. система числення)

Вправи на + і — іменованих чисел, виражених одиницями часу, з

невеликими числами треба виконувати усно, не записуючи обчислення стовпчиком.

5. Методика ознайомлення учнів з поняттям задача. Загальний порядок роботи над задачею.

У навколишньому житті виникає безліч таких життєвих ситуацій, які пов'язані з числами і потребують виконання арифметичних дій над ними. Це задачі.

Арифметичною задачею – називається - вимога визначити числове значення шуканих величин, коли дано числові значення інших величин і вказана залежність, яка пов’язує ці величин які між собою, так і з шуканими величинами.

Арифметична задача складається:

а) з умови з числовими даними;

б) запитання.

В умові задачі зазначають зв'язки між числами, а також даними і шуканими, ці зв'язки і визначають вибір відповідних арифметичних дій.

Запитання визначає, яке число є шуканим.

Розв'язати задачу - означає розкрити зв'язки між даними і шуканими, задані умовою задачі, на основі чого вибрати, а потім виконати арифметичні дії і дати відповіді на запитання задачі.

Усі арифметичні задачі за кількістю дій, які треба виконати, щоб їх розв'язати, поділяються на прості і складені. Задачу, для розв'язування якої треба виконати одну арифметичну дію, називають простою.

Задачу, для розв'язування якої треба виконати кілька пов'язаних між собою дій, називають складеною.

2. Щоб навчити дітей розв'язувати задачі, вчитель повинен передбачати в методиці навчання розв'язування задач одного виду різні ступені, які мають свою мету.

Розглянемо ці ступені (три ступені).

На першому ступені вчитель готує дітей до розв'язання задачі розглядуваного виду. Учні повинні засвоїти зв'язки між величинами, на основі яких вибиратимуть дії в процесі розв'язування задач.

Виконуються різні практичні вправи з використанням дидактичного матеріалу в ігровій формі.

Наприклад, щоб навчити дітей розв'язувати задачу на знаходження суми, дітям пропонують вправи на об 'єднання множин.

Провівши відповідну підготовчу роботу, можна перейти до ознайомлення дітей з розв'язуванням задач розглядуваного виду. (до П ступеня)

На другому ступені, вчитель ознайомлює дітей з розв'язуванням задачі. На цьому ступені доцільно дотримуватись таких етапів у методиці роботи над задачею: (ст. 157 Бантова)

І етап - ознайомлення зі змістом задачі. (Записують скорочений запис).

II етап - шукання розв'язку задачі. (Учні повинні назвати величини, які входять до задачі, дані і шукані числа, встановити зв'язки між даними та шуканим і на цій основі застосувати відповідні арифметичні дії.) Для того, щоб учні могли встановити зв'язки між даними та шуканим і вибрати відповідні арифметичні дії, треба проілюструвати задачу або зробити її розбір (аналіз). Ілюстрування може бути предметне або схематичне. Предметне ілюстрування це коли використовують предмети або малюнки предметів, про які йдеться в задачі.

Схематичне ілюстрування - це короткий запис задачі де фіксуються величини, дані і шукані числа. Цей запис може бути і у вигляді таблиці, а також у формі креслення (графічного моделювання).

III етап - розв'язування задачі.

Розв'язування задачі - це виконання арифметичних дій, визначених під час складання плану розв'язування.

IV етап - перевірка розв'язку задачі.

У початкових класах використовують 4 способи перевірки:

1) Складання і розв'язання оберненої задачі.

2) Розв'язування задач різними способами.

Наприклад: І спосіб (18 + 12): 6 =5;

II спосіб 18: 6+12:6=5.

3 ) Установити відповідності між числами знайденими внаслідок розв'язування задачі і заданими числами.

Наприклад: 1 - 54 кг. І — 54 кг.

2-? на 15кг. більше 180 кг. II – 69 кг. 180кг.

3-? ІП - 5І кг.

4). Прикидка

На третьому ступені, вчитель закріплює вміння розв'язувати задачі. Виробленню уміння розв'язувати задачі розглядуваного виду допомагають так звані вправи творчого характеру, а також вправи на складання і перетворення задач.

Вправи творчого характеру:

1. Розв'язування задач підвищеної трудності;

2. Розв'язування задач кількома способами.

3. Розв'язування задач із зайвими даними, або даними, яких не вистачає;

4. Розв'язування задач, що мають кілька розв'язків.

Вправи на складання і перетворення задач:

Розглянемо деякі види вправ на складання і перетворення задач:

—Постановка запитання до заданої умови задачі, або зміна цього питання:

Наприклад: в 1 коробці 48 олівців, у другій 12 олівців. Можна поставити такі запитання

1. Скільки олівців у двох коробках разом?

2. На скільки олівців у 1 коробці більше ніж у 2?

3. На скільки олівців у 2 коробці менше ніж у 1 ?

4. Скільки олівців треба перекласти у 2 коробку щоб їх стало порівну в 2-х коробках?

—2. Складання умови задачі за даними запитаннями. Наприклад: Скільки відер води в обох бочках?

—3. Добір числових даних, або зміна їх.

Наприклад: дається умова, а дані пропущені вставити, дібрати їх самому, або змінити.

—4. Складання задачі за аналогічною.

—5. Складання обернених задач.

Наприклад: у двох коробках 60 олівців, у 2 — 12 олівців. Скільки олівців у 1 коробці?

—6. Складання задач за ілюстраціями, або графічними моделями, схемами.

—7. Складання задач за даним розв'язком.

Наприклад: 3 х 8 + 9 =33 (кг)

—8. Перетворення заданих задач у задачі споріднених їм видів.

3. Прості задачі, їх класифікація та навчання розв'язування простих задач.

Уміння розв'язувати прості задачі є підготовчим ступенем опанування учнями умінь розв'язувати складені задачі, бо розв'язування складеної задачі зводиться до розв'язування ряду простих задач.

Розв'язуючи прості задачі, учні вперше ознайомлюються з задачею і її складовими частинами, і опановують основні прийоми роботи над задачею.

Прості задачі можна поділити на групи відповідно до арифметичних дій, за допомогою яких їх розв'язують. Однак з погляду методики зручніша інша класифікація: поділ задач на групи залежно від тих понять, які формуються під час їх розв'язування (див. додаток 3).

До І групи належать задачі під час розв'язання яких діти засвоюють конкретний зміст кожної арифметичної дії, або яка арифметична дія пов'язана з тією або іншою операцією над множинами. У цій групі 5 видів задач:

1) Знаходження суми двох чисел.

Наприклад: Дівчинка помила 3 глибоких тарілки і 2 мілких. Скільки всього тарілок помила дівчинка?

3+2=5

2) Знаходження остачі.

Наприклад: Діти виготовили 6 шпаківень, 2 шпаківні повісили на дерево. Скільки шпаківень їм залишилось повісити?

6-2-4 (ш)

3) Знаходження суми однакових доданків.

Наприклад: У 3-х клітках жили кролі, по 2 кролі в кожній. Скільки всього кролів у живому куточку?

2-3=6(кр.)

2+2+2=6(кр.)

4) Поділ на рівні частини.

Наприклад: У двох вазах 8 яблук у кожній порівну. Скільки яблук у кожній вазі?

8:2=4 (яб.)

5) Ділення на вміщення.

Наприклад: Бригади школярів обкопали 24 дерева по 8 дерев кожна. Скільки бригад школярів виконували цю роботу?

24:8=3(б.)

До другої групи належать прості задачі, під час розв'язування яких учні засвоюють зв'язок між компонентами і результатами арифметичних дій.

До них належать задачі на знаходження невідомих компонентів.

У цій групі 8 видів.

1. Знаходження першого доданка, коли відомо другий і сума.

х+5=12; х=12-5; х=7.

2. Знаходження другого доданка.

7+х=12; х=5.

3) Знаходження зменшуваного, коли відомо від'ємник і остача

(різниця).

х-3=8; х=8+3; х=11.

4. Знаходження від’ємника.

11-х=8;х=11-8;х=3.

4. Знаходження першого множника.

х·3=21; х=21: 3; х=7.

6) Знаходження другого множника.

7-х=21; х=3.

7) Знаходження діленого.

х:3=15;х=5.

8) Знаходження дільника.

15:х=5; х=3.

До третьої групи належать задачі під час розв'язування яких розкривають новий зміст арифметичних дій.

До них належать прості задачі, пов'язані з поняттям різниці.

Цих задач 6 видів.

1). Різницеве порівняння чисел, або знаходження різниці двох чисел. (І вид)

Наприклад: Один будинок збудували за 10 тижнів, а другий за 8. На скільки більше тижнів затратили на будівництво першого будинку?

І -10т.

П-8т на? 10-8-2(т)

2). II вид.

І-10 т.

П-8 т. на? На скільки менше тижнів затратили на будівництво другого будинку?

3). Збільшення числа на кілька одиниць (пряма форма).

Наприклад:

І буд. - 8т.

II буд. - ?, на 2 т. більше, ніж

4). Збільшення числа на кілька одиниць (непряма форма).

Наприклад: І будинок будували 8 т., це на 2 тижні менше ніж II будинок. Скільки тижнів витратили на будівництво II будинку?

І б - 8 т., це на 2 тиж. більше, ніж

II б. - ?

8+2=10(т).

5). Зменшення числа на кілька одиниць (пряма форма), (м. 3(2) стор. 68

№394).

Наприклад: 3 І куща смородини зібрали 9 кг ягід, а з другого на 2 кг. менше. Скільки кілограмів ягід зібрали з П куща?

І к. - 9 кг.

II к. - ?, на 2 кг менше

9-27=7(кущ).