4. Сутність і класифікація методів менеджменту

Методи менеджменту — це способи і прийоми впливу керуючої системи на керовану для досягнення певних цілей. Більш конкретно в практичній діяльності використовують таке визначення:

Методи менеджменту — це сукупність різноманітних способів і прийомів для впливу керуючої системи на керовану

Усі методи в практичній діяльності керівник має розглядати не як окремі самостійні способи впливу, а як цілісну систему, що складається із взаємопов'язаних і взаємодіючих груп методів.

Різноманітність методів управління зумовлює необхідність упорядкування їхньої сукупності за допомогою класифікації за визначеними критеріями. Основні характеристики методів мене­джменту:

• спрямованість методів означає їх орієнтацію на певний об'єкт управління (організацію, відділ, підрозділ, компанію тощо);

• зміст методів менеджменту — це сукупність специфічних прийомів і способів впливу;

• організаційна форма методів менеджменту — способи впли­ву на конкретно сформовану ситуацію.

Методи менеджменту класифікують за різними ознаками:

— напрямом впливу на керований об'єкт (методи прямого та непрямого впливу);

— способом урахування інтересів працівників (методи мате­ріального, владного і морального впливу);

— формою впливу (кількісні та якісні методи);

• характером впливу (економічні, адміністративні, соціаль­но-психологічні).

Найбільш уживаною класифікацією методів уважають методи за характером впливу. їх поділяють на:

• економічні;

• адміністративні;

• соціально-психологічні.

Відносини управління ґрунтуються передусім на економічних відносинах і об'єктивних потребах, а також інтересах людей. То­му економічним методам в управлінні приділяють головну ува­гу. Економічні методи впливають на майнові інтереси організації та її персоналу. їх роль полягає в таких аспектах:

— стимулювання діяльності організації на задоволення потреб суспільства (система податків, банківські кредити);

— мотивація роботи персоналу організації (зарплата, премії). Основне завдання економічних методів — поставити органи

керівництва і трудові колективи в такі умови, за яких вони могли б максимально повно враховувати економічні наслідки своєї управлінської та виробничої діяльності. В управлінській практиці економічні методи керівництва найчастіше розрізняють за таки­ми формами: планування, аналіз, госпрозрахунок, ціноутворення та фінансування.

Адміністративні (організаційно-правові) методи базуються на певному порядку взаємодії між членами організації. Об'єктивним підґрунтям застосування цих методів є організацій­ні відносини, що складають частину механізму управління. За­вдання організацїйно-адміністративної діяльності полягає в ко­ординації дій підлеглих (табл. 2.5). Ніякі економічні методи не зможуть існувати без організаційно-адміністративного впливу, що забезпечує чіткість, дисциплінованість і порядок роботи в ко­лективі.

Таблиця 2.5

АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Методи	Приклади застосування
Розпорядчі	Накази, договори, розпорядження
Дисциплінарні	Виконавча дисципліна, стабільність організаційного зв'язку
Організаційно-стабілізуючі	Структура, штати, регламент діяльності

Форми прояву організаційно-адміністративних методів:

• обов'язкове розпорядження (наказ, заборона тощо);

• узгоджувальні форми (консультація, дозвіл компромісів);

• рекомендації, побажання (порада, роз'яснення, пропозиція тощо).

Усі форми адміністративних методів єдині в одному — це прямі завдання і розпорядження вищих органів управління, спрямовані на дотримання законів і постанов, наказів і розпоря­джень керівників для оптимізації виробничих процесів. Вони мають забезпечити організаційну чіткість і дисципліну праці.

Соціально-психологічні методи менеджменту — це сукуп­ність специфічних способів впливу на особистІсні відносини І зв'язки, що виникають у трудових колективах, а також на соціа­льні процеси, що відбуваються в них. Вони грунтуються на за­стосуванні моральних стимулів праці, впливають на особистість за допомогою психологічних прийомів у цілях перетворення ад­міністративного завдання в усвідомлений борг, внутрішню по­требу людини.

Ці методи застосовують для гармонізації взаємовідносин пра­цівників та встановлення найсприятливішого соцїально-психоло-гічного клімату. Головна мета застосування цих методів — формування в колективі позитивного соціально-психологічного клі­мату, завдяки чому значною мірою будуть виконуватися виховні, організаційні й економічні завдання.

До них належать:

• врахування і розвиток громадської думки;

• врахування та розвиток настроїв і потреб колективу;

• формування в колективі сприятливого клімату;

• врахування і розвиток соціальних почуттів;

• врахування індивідуальних особливостей кожного члена ко­лективу;

• підвищення соціально-виробничої активності;

• соціальне планування;

• умови праці.

Прийоми і способи соціально-психологічного впливу значною мірою залежать від підготовленості керівника, його компетент­ності, організаторських здібностей і знань в галузі соціальної психології. Соціально-психологічні методи керівництва потре­бують, щоб на чолі колективу були люди досить гнучкі, які вмі-ють застосовувати різноманітні прийоми управління. Основний засіб впливу на колектив — переконання. Переконуючи, керівник має максимально повно враховувати природу людського поводження і людських відносин у процесі спільної діяльності.