3. Процес менеджменту

Менеджмент організації виступає у вигляді процесу проведення певного типу взаємопов'язаних дій щодо формування й викорис­тання ресурсів організації для досягнення нею власних цілей.

Процес менеджменту — це сукупність взаємопов'язаних і взаємоді­ючих функцій, методів, управлінських рішень та інших категорій ме­неджменту для забезпечення функціонування організації

Крім наведеного, існують і інші визначення процесу управ­ління:

1) сукупність елементів, які забезпечують реалізацію функцій управління;

2) конкретні взаємопов'язані системи, котрі на основі прийо­мів та концепцій із певними конкретними ситуаціями дають змо­гу знайти правильне рішення і досягти найефективнішого функ­ціонування організаційних структур;

3) збір, обробка і передача інформації, використовуваної для прийняття рішень, які с продуктом управлінської діяльності.

Процес менеджменту передбачає виконання функцій плану­вання, організації, мотивації, контролю та регулювання людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення цілей організації. Тому можна розглядати менеджмент як процес впливу на діяльність окремого працівника, групи, організації в цілому для досягнення найкращих результатів.

Зміст і набір дій, що проводяться в процесі управління зале­жать від:

• типу організації;

• розміру організації;

• рівня управлінської ієрархії;

• функцій усередині організації;

• розподілу повноважень, тощо.

Підприємство вважають керованим, якщо розробка і прийнят­тя всіх управлінських рішень здійсняться раніше, ніж закінчаться виникаючі в даний момент процеси, що реалізовують прийняті управлінські рішення.

Процес менеджменту можна розглядатися у різних аспектах:

• методологічний зміст процесу управління передбачає його проведення у вигляді послідовності таких етапів: ціль — ситуація — проблема — управлінське рішення;

• функціональний зміст передбачає послідовну дію функцій управління: планування — організування — мотивування — кон­тролювання — регулювання;

• економічний зміст виявляється під час виконання таких ета­пів: визначення потреб у ресурсах, оцінка наявності ресурсів, розподіл ресурсів, використання ресурсів;

• організаційний зміст полягає у послідовності використання організаційних механізмів впливу: регламентування, нормування, Інструктування, повідомлення про ступінь відповідальності за невиконання дорученої роботи;

• соціальний зміст указує на значну роль людського фактора;

• інформаційний зміст передбачає послідовне виконання та­ких етапів, як пошук інформації, комплексне інформування, об­робка інформації, передача інформації.

Мета процесу менеджменту — прийняття і реалізація управлінсь­кого рішення

Властивостями процесу менеджменту є:

• мінливість (динамічність), що виявляється в постійній зміні направленості, проблематики І характеру проведення процесу управ­ління та в динамічності взаємодії різних його етапів і операцій;

• безперервність — указує на неможливість точного визна­чення початку і кінця процесу управління;

• нерівномірність (дискретність), указує на те, що процес управління проходить нерівномірно: спочатку вбирає в себе по­тенціал, а потім зі значною силою активізується;

• циклічність — полягає в тому, що кожен акт впливу закін­чується переходом управлінської системи до нового стану, який погребує нового акту впливу (циклу);

• послідовність — характеризує процес управління як послі­довне виконання певних дій;

• стійкість характеризується виникненням у процесі управ­ління певних каналів його проведення, які утворюють природну структурну основу системи управління.

Процес управління складається із різноманітних циклів, про­цедур та операцій

Управлінська операція — закінчена дія чи група дій, спря­мованих на виконання певної задачі організаційного, економіч­ного соціального чи іншого характеру. Управлінська процедура — сукупність різноманітних управлінських операцій, виконаних за певною схемою (алгоритмом). До управлінських процедур на­лежить:

• цілевизначення;

• інформаційне забезпечення;

• аналітична діяльність;

• вибір варіанта дій;

• реалізація рішень;

• зворотний зв'язок.

Управлінські операції і процедури поділяють на:

• творчі (найважчі для виконання, вимагаючи від виконавців таких дій, як аналіз, порівняння, синтез, розрахунки, прогнози тощо);

• логічні, котрі виконують у певній послідовності (складання звіту, розрахунок потреб певних ресурсів);

• технічні — виконуються найчастіше: розмноження докуме­нтів, проведення розрахунків, доставка пошти).

Управлінський цикл — це акт впливу управлінської системи на ту, якого управляють із постановкою чи коригуванням певних цілей. Оскільки процес управління має циклічний характер, що

визначається часом і простором, то цикл управління характеризу­ється двома видами змін: часом циклу і просторовими рамками

циклу (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

ВИДИ ТА СТРУКТУРА ЦИКЛІВ УПРАВЛІННЯ

Вид циклу	Структура циклу
Інформаційний	Збір, обробка і передача інформації
Логіко-аналітичний	Розробка і прийняття рішення
Організаційний	Організація виконання рішень

Елементами управління як загального вигляду людської дія­льності є мета управління І спосіб її досягнення, об'єкт і суб'єкт управління, які взаємодіють у певному середовищі.

Цілі роботи управлінської діяльності — застосування мето­дів і засобів обробки та аналізу інформації і прийняття відповід­них конкретних рішень.

Структура системи управління являє собою в найпростішому ви­гляді суб'єкт, який впливає на об'єкт управління. Суб'єкт управлін­ня — це керуюча частина системи, вона виробляє управлінські впливи і спрямовує їх на об'єкт. Це топ-менеджмент, а також вико­навчі керівники. Об'єкт управління — це керована частина системи управління, стан якої приводиться до бажаного результату. Об'єкт і суб'єкт управління з'явилися унаслідок поділу праці: 1)на управ­лінські функції; 2) виконавчі функції. Якщо суб'єкт управління ке­рує власними діями, тобто суб'єкт і об'єкт є одним цілим, у цьому випадку ми маємо справу із самоврядуванням.