Тема 2. Методологічні основи менеджменту

1. Основні закони та закономірності менеджменту

2. Характеристика принципів менеджменту

3. Процес менеджменту

4. Сутність і класифікація методів менеджменту

1. Основні закони та закономірності менеджменту

Закони й закономірності управління базуються на об'єктивних економічних законах і не залежать від свідомості та волі людей. Використання законів і закономірностей допомагає найефективніше досягти поставлених цілей. В управлінні варто враховувати дію не лише одного закону, а їх сукупності.

Основні закони теорії управління наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

ОСНОВНІ ЗАКОНИ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ

Формулювання закону	Його сутність
Закон демократії	Забезпечує участь усіх працівників в управлінських процесах, розвиток осо­бистості, суспільної думки
Закон інтеграції	Спрямований на досягнення єдиної мети організації
Закон спеціалізації управління	Передбачає розподіл управлінської дія­льності
Закон економії часу в управлін­ні	Спрямований на підвищення ефективно­сті управлінської праці на основі засто­сування сучасних технологій, методів і прийомів управління
Закон оптимального поєднання централізації І децентралізації управління	Забезпечує формування оптимального рівня системи делегування повноважень
Закон пропорційного розвитку систем управління	Передбачає послідовний розвиток і вдос­коналення усіх управлінських систем ор­ганізації
Закон відповідності системи її цілям	Передбачає встановлення вихідної точки (цілі) в системі управління
Закон відповідності організації зовнішньому середовищу	Вказує на взаємозв'язок і взаємовплив організації і її оточення
Закон еластичності систем	Передбачає можливість адаптації систем до різних умов
Закон безперервного вдоскона­лення систем	Удосконалення вважається об'єктивним процесом, що не залежить від чисїсь волі й бажань

Закономірностей менеджменту є велика кількість І вони пов'язані із:

• процесом менеджменту;

• функціями та методами менеджменту;

• управлінськими рішеннями;

• внутрішнім і зовнішнім середовищем організації;

• розвитком менеджменту.

2. Характеристика принципів менеджменту

Фундаментальними основами управління є його принципи. В енциклопедичній літературі дається широке тлумачення поняття «принцип». Це основне вихідне положення будь-якої теорії або вчення, внутрішнє переконання, що визначає норму поведінки, основа побудови або діяльності якоїсь системи.

Принципи менеджменту — основні керівні ідеї, правила та орієнти­ри діяльності управлінського персоналу, у рамках яких реалізуються цілі організації.

Принципи менеджменту мають визначати не очевидні, а більш глибокі, саме принципові закономірності й одночасно служити керівництвом до практичних дій. Принципи управління реалізуються через свідомість, інтелект, волю (наполегливість) і цілесп­рямованість людини. Важливо забезпечити такі умови праці, щоб із максимального мірою використовувати ці людські якості.

Принципи менеджме­нту:

• принцип поєднання демократизму і доцільного економіч­ного централізму, він показує, що всі зайняті у підприємництві працівники вільно вибирають, де і в межах яких форм власності та господарювання докласти свої зусилля;

• досягнення високої економічної ефективності будь-якої діяльності — передбачає результативність, успіх у досягненні мети, а також економічність, або мінімальні витрати для одер­жання відповідного результату за умов виправданого ризику;

• принципи стимулювання. Історичний досвід показав, що саме люди є носіями певних Інтересів, прагнень як матеріально­го, так і духовного характеру. Без урахування потреб людини не­можливо ефективно керувати працівниками, організовувати їх для розв'язання того чи іншого завдання;

• принцип сдинокерованості в поєднанні з колегіальністю. Єдинокерованість означає підпорядкованість у трудовому проце­сі всіх працівників одній особі — керівникові, який мас необхідні права щодо управління дорученою йому ланкою і несе повну відповідальність за її роботу;

• принципи економічності управління — передбачають об­меження витрат (трудових, матеріальних, фінансових, моральних та ін.);

• принцип науковості — зосереджує увагу на використанні найновіших концепцій розвитку науки і техніки, прогресивного досвіду організації менеджменту на кращих підприємствах і ор­ганізаціях;

• принцип правильної підготовки і розстановки кадрів — нагадує про необхідність забезпечення стабільності кадрів та професіоналізму управління;

• принцип інтеграції особистих інтересів і цілей організа­ції— передбачає відповідальність усіх працівників за стан справ у організації, залучення їх «до участі в прибутках»;

• принцип цілеспрямованості — вказує на ціль, як на вихід­ну точку управління;

• принцип ієрархічності — передбачає чіткий розподіл пов­новажень по вертикалі;

• орієнтація на цінності — оскільки менеджмент належить до суспільного оточуючого середовища, то має зважати на його цінності.

Основоположник менеджменту А. Файоль обгрунтував 14 принципів, які й досі є актуальними (табл. 2.3). Він вважав, що за правильної організації роботи, кожен працівник або кожне під­приємство може досягти успіху.

ПРИНЦИПИ МЕНЕДЖМЕНТУ А. ФАЙОЛЯ

Принцип	Трактування
Розподіл праці	Метою розподілу праці є виконання роботи, бі­льшої за обсягом і кращої за якістю, за однако­вих умов
Єдність і зв'язок повно­важень та відповідаль­ності	Повноваження — це право віддавати накази, а відповідальність — його протилежність: де є по­вноваження, там і виникає відповідальність
Єдина дисципліна	Дисципліна передбачає дотримання різноманіт­них норм організації її працівниками. В органі­заціях виникають дисциплінарні відносини, на яких базуються відносини між працівниками та керівництвом
Єдність керівництва (єд­ність напрямів дій)	Кожна група, що діє у межах однієї цілі, має бу­ти об'єднана єдиним планом та мати одного ке­рівника
Узгодженість індивідуа­льних інтересів із зага­льними	Інтереси одного працівника чи групи працівни­ків не повинні переважати над інтересами орга­нізації
Принцип винагороди і стимулювання	Для забезпечення відданості й підтримки пра­цівників, вони мають одержувати справедливу заробітну плату за свою працю
Принцип централізації і децентралізації управ­ління	Передбачає визначення міри між централізацією та децентралізацією, яка забезпечить кращі мо­жливі результати
Принцип ієрархії	Службові відносини між працівниками, що відо­бражають їх підлеглість
Єдинокерованість (єд­ність розпоряджень)	Полягає в тому, що в кожного працівника є ли­ше один безпосередній керівник
Єдиний порядок	Характеризує Існування всього на своєму місці
Принцип справедливості і рівності	Передбачає рівність усіх щодо відповідальності за власні дії
Єдність (стабільність) персоналу	Висока плинність кадрів знижує ефективність організації
Розвиток ініціативи	ініціатива означає розроблення плану та забез­печення його успішного виконання
Корпоративний дух	Наявність взаєморозуміння і стабільність колек­тиву завжди позитивно позначаються на продук­тивності праці