13.Чехословацька криза 1938. Мюнхенська конференція. 1938р.

У 1938 році у Чехословаччині проживало 14 млн. осіб, з них 3,5 млн. були етнічними німцями, які компактно проживали у Судетській області, а також у Словаччині та Закарпатській України (карпатські німці). Промисловість Чехословаччини була однією з найбільш розвинутих в Європі. Заводи "Шкода" з моменту окупації Німеччиною та до початку війни з Польщею виробляли майже стільки військової продукції, скільки виробила за увесь цей проміжок часу вся військова промисловість Великобританії. Чехословаччина була одним із найбільших світових експортерів зброї, її армія була чудово озброєна та спиралася на потужні укріплення в Судетській області.Судетські німці, очолені націонал-сепаратистською партією К.Генлейна постійно заявляли про утиск їх прав з боку чехословацького уряду не дивлячись на те, що уряд прийняв ряд заходів по забезпеченню представництва судетських німців у Національних зборах та місцевому самоуправлінні. Спираючись на ці заяви, Гітлер у лютому 1938 року звернувся в рейхстаг (парламент Німеччини) із закликом "звернути увагу на жахливі умови життя німецьких побратимів у Чехословаччині.Після аншлюсу (захоплення Німеччиною) Австрії у березні 1938 року Генлейн прибуває до Берліну, де отримує інструкції щодо подальших дій. У квітні його партія приймає так звану Карлсбадську програму, яка містила вимоги автономії. У травні генлейновці активізують пронімецьку пропаганду, висувають вимоги щодо проведення референдуму по приєднанню Судетських земель до Німеччини, і на 22 травня, – день муніципальних виборів, – готують путч, для того, щоб перетворити ці вибори у плебісцит. Одночасно проводилося висування вермахту до чехословацького кордону. Це спровокувало першу Судетську кризу. У Чехословаччині пройшла часткова мобілізація, війська були виведені у Судети та зайняли прикордонні укріплення. У той же час про підтримку Чехословаччини заявили СРСР та Франція (на виконання радянсько-французького договору від 2 травня 1935 року та радянсько-чехословацького договору від 16 травня 1935 року). Протест з приводу силового вирішення кризи заявила навіть союзниця Німеччини Італія. Спроба відторгнення Судетів, спираючись на сепаратистський рух студентських німців, на цей раз не вдалася. Гітлер перейшов до переговорів із чехословацьким урядом при посередництві спеціального представника Великобританії лорда Ренсімена.12 вересня 1938 року, після провалу переговорів, була спровокована друга Судетська криза. Генлейнівці організували масові виступи у Судетах, і це змусило уряд Чехословаччини ввести у заселені німцями райони війська та оголосити там військовий стан.15 вересня 1938 року Чемберлен прибуває на зустріч з Гітлером у місті Берхтесгаден, у Баварських Альпах. Під час цієї зустрічі фюрер повідомив, що бажає миру, але готовий до війни через чехословацьку проблему. Хоча війни можна уникнути, якщо Великобританія погодиться на передачу Судетської області Німеччині на основі права націй на самовизначення. Чемберлен погодився.18 вересня у Лондоні відбулися англо-французькі консультації. Сторони прийшли до згоди, що території, на яких проживає більше 50% німців, мають відійти до Німеччини, та що Великобританія з Францією гарантують нові кордони Чехословаччини.20-21 вересня англійський та французький посланці у Чехословаччині заявили чехословацькому уряду, що у разі, якщо він не прийме англо-французькі пропозиції, французький уряд "не виконає договору" з Чехословаччиною. Також вони повідомили наступне: "Якщо чехи об'єднаються з росіянами, війна може прийняти характер хрестового походу проти більшовиків. Тоді урядам Англії та Франції буде дуже важко залишитися осторонь". Чеський уряд відмовився виконувати дані умови.22 вересня Гітлер поставив ультиматум: не перешкоджати Німеччині в окупації Судет. У відповідь на це Чехословаччина та Франція оголосили мобілізацію. 27 вересня перед загрозою початку війни Гітлер надсилає листа Чемберлену, в якому повідомляє, що він не бажає війни, та готовий надати гарантії безпеки тій частини Чехословаччині, яка залишилася після окупації, та обговорити деталі договору із Прагою.27 вересня Н.Чемберлен відзначив, що "наскільки жахливою, фантастичною та неправдоподібною є думка про те, що ми маємо сидіти тут, у себе, рити траншеї та примірювати протигази лише тому, що в одній далекій країні посварилися між собою люди, про яких нам нічого не відомо. Ще більш неможливою виглядає те, що вже принципово вирішена сварка може стати предметом війни".Мю́нхенська уго́да 1938 ро́ку — угода, підписана в Мюнхені 30 вересня 1938 року прем'єр-міністром Великобританії Невілом Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Едуаром Даладьє, рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером та прем'єр-міністром Італії Беніто Муссоліні.У російській традиції переважно має назву «Мюнхенська змова» (рос. Мюнхенский сговор), у чеській та словацькій має назву «Мюнхенський диктат», або ж «Мюнхенська зрада». Основний зміст угоди:а) Судетська область відділяється від Чехословаччини й передається Німеччині з 1 по 10 жовтня;б) все майно, в тому числі зброя, укріплення, особисті речі, худоба, меблі громадян, має залишатися на місці;в) Чехословаччина повинна задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини. Наслідки угоди Уряд Чехословаччини підкорився прийнятій у Мюнхені угоді і 1 жовтня 1938 частини вермахту окупували Судети. У результаті Чехословаччина втратила близько 1/5 своєї території, близько 5 млн населення (з них 1,25 млн чехів і словаків), а також 33% промислових підприємств. Приєднання Судет стало вирішальним кроком на шляху до остаточної ліквідації державної самостійності Чехословаччини, яка відбулася в березні 1939 року, коли Німеччина захопила всю територію країни.