- •5.Вашингтонська (1922 р.) конференція та її рішення.
- •7.Втручання іноземних держав у громадянську війну Росії.
- •8.Локарнська (1925 р.) конференція та її рішення.
- •10.Виникнення вогнища війни у і пол. 30-х рр..
- •11 .Спроби створення срср та Францією системи колективної безпеки у 1934-1935рр.
- •12.Політика "умиротворення" агресора та її крах напередодні Другої світової війни.
- •13.Чехословацька криза 1938. Мюнхенська конференція. 1938р.
- •14.Англо-франко-радянські переговори 1939.
- •15.Радянсько-німецький пакт про ненапад та його вплив на розвиток міжнародної ситуації.
- •17."Дивна війна" на Західному фронті.
- •18.Агресія Радянського Союзу проти Фінляндії (листопад 1939 - березень 1940 рр.).
- •19.Радянсько-німецькі переговори у листопаді 1940 р.
- •20.Напад фашистської Німеччини на срср.
- •21 Створення антигітлерівської коаліції.
- •22 Проблема відкриття II фронту в Європі у роки Другої світової війни.
- •23 Тегеранська (1943 р.) конференція та її рішення.
- •24 Кримська (1945 р.) конференція та її рішення.
- •25 Створення оон (1941-1945 рр).
- •26 Створення оон (1941-1945 рр).
- •28. "План Маршалла" та його роль у післявоєнній відбудові Європи.
- •30 Холодна війна: причини та характер.
- •31 Берлінська криза 1948 р. Розкол Німеччини.
- •33. Розпад колоніальної системи: причини, особливості, наслідки.
- •34 Війна в Кореї (1950-1953).
- •35 Ліквідація режиму с. Хусейна в Іраці країнами анти іракської коаліції на чолі зі сш а. Складність та неоднозначність сучасної ситуації в Іраці.
- •36 Становлення західноєвропейської економічної інтеграції у 50-80-ті роки.
- •37. Берлінська криза 1961р.
- •38 Діяльність оон у роки "холодної війни".
- •39 Карибська криза 1962 р.
- •40 Війна у в'єтнамі. Участь в ній сша та срср.
- •41. Чехословацька криза 1968 р.
- •42. Розрядка міжнародної напруженості в 70-ті роки.
- •43. Введення радянських військ до Афганістану у грудні 1979 року і зрив розрядки.
- •44. ."Нове політичне мислення" у зовнішній політиці срср наприкінці 80-х років.
- •45. Об'єднання Німеччини.
- •46. Вплив на світову політику розпаду срср.
- •48. 3Агальноєвропейський процес в 90-ті роки.
- •49 Посилення ролі оон у 90-ті роки.
- •50. Закріплення за сша ролі лідера на міжнародній арені у 90-ті роки XX ст.
- •52. Роль нато в європейській системі безпеки 90-х років.
- •53. Міжетнічний конфлікт на території колишньої Югославії у 90-ті роки XX ст.
- •54. Нова роль східноєвропейських держав на міжнародній арені у 90-ті роки XX - на початку XXI ст.
- •56. Виклик світовій спільноті з боку міжнародного тероризму 11 вересня 2001 року. Антитерористична акція в Афганістані і ліквідація режиму талібів.
7.Втручання іноземних держав у громадянську війну Росії.
Встановлення більшовицького режиму в Росії, початок громадянської війни, союзні зобов'язання країн Антанти у війні проти країн німецького блоку спонукали Англію, Францію, США, Японію на втручання у громадянську війну. Вони підтримували озброєнням, військовою технікою, коштами та дипломатично всі антибільшовицькі сили. Німецькі та австро-угорські війська перебували на території від Ризької затоки до Дунаю згідно з мирним договором Радянської Росії та Української Центральної Ради з Центральними державами.Англійські вояки чисельністю 200 тис. чоловік десантувалися у березні 1918 р. у Мурманську згідно з домовленістю місцевої Ради, в якій більшість становили меншовики й есери. Згодом там десантувалися французькі та американські військові частини.У Владивостоці за згодою французів і американців висадився японський десант, а потім десанти інших країн.У липні 1918 р. голосами представників антирадянських партій Бакинська рада прийняла постанову про запрошення англійців для захисту міста від німецько-турецьких військ. Ашхабадський уряд на чолі з есерами, який контролював майже весь Закаспій, домовився з англійцями, про прихід їхніх військ у Туркестан. На початку серпня англійські війська висадилися в Архангельську.Різною була участь іноземних військ у громадянській війні. Так, у Мурманську англійські офіцери почали формувати слов'яно-британський легіон. В Архангельську англійські інструктори готували армію із місцевих антирадянських елементів. На сході Росії Англія, США і Франція не вступали в бойові дії з частинами Червоної армії. Тут до антирадянської діяльності підбурювався 40-тисячний корпус чехословаків, який прямував на Далекий Схід, а потім до Франції.Об'єднання всіх антирадянських сил при підтримці іноземних військ і чехословацького корпусу привело до падіння радянської влади. До осені1918 р. більшовицька влада втратила величезні території і знаходилася в повному оточенні.Проте змінилася і ситуація у світі. Центральні держави зазнали поразки. У Франції, Англії і США зросли можливості для втручання в справи Росії. Центр боротьби проти більшовизму переносився на південь.Восени 1918 р. англо-французькі війська висадилися в Севастополі та Одесі, а взимку 1919 р. — у Херсоні та Миколаєві. Разом з білогвардійцями вони увійшли на територію України. Проте навесні Червона армія перейшла в наступ, зайняла Херсон, Миколаїв, Одесу, Севастополь.Під впливом руху в Англії та Франції, що вимагав повернути війська на батьківщину, "Руки геть від Радянської Росії!" і більшовицької пропаганди іноземні війська революціонізувалися.За цих умов Антанта дещо змінила свою тактику. З врахуванням громадської думки щодо інтервенції реальним було постачання антирадянських сил зброєю тощо.Основні надії іноземні держави покладали на армію Колчака. Тільки зі США він одержав 393 тис. гвинтівок і 15618 тис. патронів.Навесні 1919 р. країни Антанти допомогли антирадянським силам сформувати значні військові сили.Колчак навесні 1919 р. захопив значні райони Сибіру, дійшов майже до Волги. Проте в червні був вимушений залишити всі території, які він захопив.Білі війська захопили Харків, Орел і вийшли на Тулу — останнє перед Москвою місто. Тут відбулися кровопролитні бої, але перемогу здобула Червона армія. Юденич з півночі намагався допомогти Денікіну, проте без успіху. У січні 1920 р. було остаточно розгромлено колчаківську армію, а залишки денікінської армії відступили до Криму.Через загострення відносин між Польщею і більшовицькою Росією у квітні 1920 р. розпочалася радянсько-польська війна. Підписання в жовтні 1920 р. перемир'я між двома країнами дало можливість більшовикам зосередити сили на боротьбі проти Врангеля в Криму, результатом чого було здобуття Червоною армією Севастополя.На Далекому Сході до квітня 1920 р. були евакуйовані чехословацькі, американські, англійські та інші іноземні війська. Японські військові частини залишалися на Далекому Сході.У квітні 1920 р. за рішенням ЦК РКП(б) і уряду РСФРР була створена буферна Далекосхідна республіка, а в 1922 р. Далекий Схід був звільнений від японських військ.Втручання іноземних держав у громадянську війну, значна військова, матеріальна і фінансова допомога антибільшовицьким силам не сприяли завершенню війни, а лише збільшили людські жертви і матеріальні втрати. Гасло "єдиної і неподільної" Росії, яке сповідував білий рух, суперечило сподіванням народів колишньої Російської імперії здобути державну незалежність.
