Вплив овп і р на результати економічної діяльності підприємства

Основні завдання ОВП і Р

Економічні результати

Своєчасне та якісне вико­нання завдань з випуску го­тової продукції Організація ритмічного ви­робництва Забезпечення оптимального завантаження устаткування Конкретизація і доведення завдань структурним підроз­ділам підприємства

Найбільш повне забезпечення споживачів; ско­рочення запасів; збільшення оборотності кош­тів; збільшення доходів від реалізації; знижен­ня витрат на виробництво продукції. Скорочення обсягів незавершеного виробницт­ва; зниження рівня запасів продукції; лікві­дація простоїв устаткування і робочої сили; підвищення рівня використання виробничих по­тужностей; ліквідація понадурочної роботи; скорочення непродуктивних витрат, браку. Підвищення ефективності використання ос­новних фондів і робочої сили; зниження прос­тоїв і витрат на виробництво; скорочення тривалості виробничого циклу. Виконання номенклатурного та асортимент­ного плану випуску продукції; своєчасне вияв­лення резервів і вузьких місць; поліпшення тех­нічної підготовки виробництва.

Оперативно-виробниче планування на підприємстві здійснюється в декілька етапів: попередні розрахунки, складання планових завдань і графіків, внесення змін в оперативні плани і графіки.

Система оперативно-виробничого планування і регулювання ро­боти включає сукупність основних елементів.

вибір та обґрунтування планово-облікових одиниць для кожного структурного підрозділу підприємства; «і» формування цехових і дільничних виробничих завдань (програм);

розрахунки завантаження устаткування і виробничих площ; и4- розробка календарно-планових нормативів;

календарні графіки проходження замовлень у виробництві.

Суть вибору та обґрунтування планово-облікових одиниць по­лягає в оптимальному укрупненні або деталізації номенклатури виробничої програми стосовно кожного рівня оперативного пла­нування — від більш загальних одиниць на заводському рівні до більш детальних — на рівні цеху, дільниці.

Так, обсяг книжкового замовлення на поліграфічному підприєм­стві визначається кількістю примірників, аркушо-відбитків, фарбо- відбитків. На рівні формного цеху — кількістю фарбо-форм, аркушів набору. На рівні дільниць: складання тексту — кількістю знаків; ви­готовлення ілюстративного матеріалу — кількістю квадратних санти­метрів; монтажу — кількістю полос і форм; виготовлення форм — кількістю фізичних друкарських форм.

Суть розробки календарно-планових нормативів зводиться до нормування ходу виробничого процесу в часі. Критерієм ефектив­ності при виборі обсягів партії виробів можуть слугувати: найменша кількість і тривалість переналадок устаткування; максимальне завантаження устаткування; мінімальна тривалість виробничого циклу; найменший обсяг незавершеного виробництва; найменші витрати на виробництво продукції.