- •1. Поняття культури
- •2.Нація і національна культура
- •3. Джерела і складові укр. Культ
- •4. Особливості українського менталітету.
- •5. Матеріальна і духовна культура
- •6. Основні форми духовної культури людства
- •7. Концепції культури
- •8 Культура і цивілізація
- •9. Функції культури.
- •10. Етногенез українців як чинник унікальності української культури (написати визначення етногенезу, і як він вплинув на укр.Культ)
- •11. Трипільська культура
- •12. Скіфо-сарматська доба в історії укр.Культ.
- •13.Культура словянської доби
- •14. Поняття міфу та специфічні риси словянської міфології
- •15 Запровадження християнства в Київській Русі та його значення для української культури
- •16. Писемність та освіта кр
- •17. Література доби кр
- •І благодать Іларіона Київського
- •19. Мистецтво Київської Русі
- •20 Галицько-Волинська земля, як політичний і культурній правонаступник Киева
- •21. Розвиток книжкової справи і літератури у 2 пол. 13-15 ст.
- •22. Іконопис кінця 13-14 століття.
- •23. Архітектура кінця 13-14 століття
- •24. Тенденції та явища українського передвідродження
- •Питання 25: українці в освітніх центрах Західної і Східної Європи
- •Питання 26: єретичні вчення та ідеї вільнодумства в духовній культурі України
- •Питання 27: поняття та специфічні риси Відродження в Україні
- •28. Розвиток вітчизняної освіти в 16-17 ст.
- •29 Діяльність Остозького культурно-освітнього осередку
- •30. Острозька Біблія та її значення
- •31. Книгодрукування 16-17ст.
- •32 Українська церковно-полемічна література XVI-XVII
- •33. Творчість і.Вишенського
- •35 Скульптура и живопис України в 16 ст
- •36. Золотий вік Львівського Архітектурного ренессансу
- •37. Феномен українського барокко
- •38. Архітектура бароко в Україні
- •39. Живопис та скульптура доби Бароко в Україні
- •40. Розвиток літератури в 17-18 ст.
- •41. Розвиток театрального мистецтва 16-поч.18ст.
- •42 Києво-могелянська академія як центр освіти і науки в Україні
- •43. Григорій Сковорода
- •44. Еволюція художнього стилю 18 ст.
- •45. Поняття та ознаки романтизму, витоки.
- •46. Романтизм, як світоглядна основа нового українського письменства
- •47.Гоголь
- •48 Розвиток науки і освіти України 19 ст
- •49 Діяльність Руської трійці
- •50. Становлення укр..Театрального мистецтва
- •51. Классицизм, загальна хар-ка
- •52. Романтичні ідеї провідних діячів Кирило-Мефодійського братства
- •53. Т.Шевченко
- •54 Культурні товариства Грамада Просвіта
- •55 Українська література 19 ст
- •56 Архітектура в Україні 19 ст
- •57. Образотворче мистецтво рух від романтизму до реалізму у 19ст.
- •58. Скульптура України у 19ст.
- •59. Поняття та ознаки модернізму
- •60. Авангард в українському живописі
- •61. Новітня Київська архітектура 19-поч.20 ст.
- •62. Модерністські тенденції модернізму
- •63. Національно-культурне становище у 20-30-х рр.. 20ст.
- •64 Розвиток освіти і науки в Україні першої половини хх ст.
- •65. Літературно-художнє об’єднання України у першій пол..20ст.
- •66. Літературна дискусія 1925-1928 рр.
- •67 Феномен Розстріляного Відродження
- •68. Театральне життя України у першій пол..20ст.
- •69. Українська культура і період сталінізму
- •70. Русифікація України у повоєнні роки
- •71 Феномен «шістдесятників» в українській культурі хх ст.
- •72. Розвиток кіномистецтва в Україні у 20 ст. (о.Довженко, Ільєнко)
- •73 Українська культура 80-90-х рр. Хх ст.
- •74. Постмодернізм
- •75. Розвиток культури в Україні в сучасних умовах.
8 Культура і цивілізація
Культу́ра— сукупність матеріальних і духовних, нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії.Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі спільні духовні цінності та ідеали, ментальність.
органічний зв’язок. Цивілізація відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас – спосіб освоєння культурних цінностей. Перша ознака цивілізації – рівень розвитку культури . Друга ознака – спосіб освоєння культури –на Заході переважав раціоналістичний підхід до цінностей, сприйняття їх функціонування через науку, на Сході освоєння цінностей здійснюється на основі релігійно-філософських традицій.
9. Функції культури.
1.Суспільно-перетворювальна – коли культура є основою для перетворення природи, суспільства, людини 2. Етноформуюча та етнозахисна – коли культура творить народ і забезпечує його самобутність. 3. Орієнтовно-регулятивна – це наявність системи норм і цінностей, які регулюють суспільні відносини. 4. Пізнавальна – культура містить знання і практичний досвід попередніх поколінь, долучаючись до яких людина пізнає навколишній світ. 5. Світоглядна – через культурні впливи формується світогляд людини. 6. Аксіологічна – через культуру людина набуває систему цінностей, яка домінує в певному суспільстві (ціннісна) 7. Семіотична (символічна) – закріплення духовних цінностей через систему символів. 8. Комунікативна – забезпечення зв’язку між поколіннями або представниками різних культурних середовищ. 9. Інтегративна – здатність обєднання людей, незалежно від їх світоглядів та ідеологічних орієнтацій, та включення нового покоління у суспільство.
10. Етногенез українців як чинник унікальності української культури (написати визначення етногенезу, і як він вплинув на укр.Культ)
Етногенез — це сукупність соціально-історичних та духовно-культурних процесів, що призводять до виникнення етнічного як явища і зумовлюють його подальший розвиток Етногене́з украї́нців — історичний процес етнічного формування української нації. Етногенез включає як початкові етапи виникнення якого-небудь народу, так і подальше формування його етнографічних, лінгвістичних і антропологічних особливостей. Для внутрішньої єдності етносу найважливіше значення має культура, яка дає людям усвідомлення своєї спільності. Історично так склалося, що протягом тривалого часу українська культура перебувала у тіні інших культур. Саме ця обставина створила певний стереотип сприйняття її як
вторинної і провінційної.
11. Трипільська культура
4—3 тис. до н.е на території Правобережної України. Була відкрита наприкінці XIX ст. археологом В. Хвойкою у районі м. Трипілля.Селища на відкритих місцях без оборонних споруд; житло по колу, , середина залишалася порожньою. Центр селища використовувався як загін для худоби. Хати були каркасні; проміжки між стовпами заплітали лозою й обмазували ззовні та зсередини товстим шаром глини; стіни розписували різнокольоровим орнаментом. Житло ділилося на кімнати. Помешкання опалювалося піччю. Родину очолювала жінка. Провідними галузями господарства були орне землеробство, скотарство. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові, льон. Трипільці виготовляли керамічний посуд та статуетки,займалися декоративним розписом. Зазвичай посуд був глиняний. Померлих родичів трипільці ховали під підлогою власних будинків.