68. Театральне життя України у першій пол..20ст.

у Києві три театри: Державний драматичний ( Загарова і В. Кривецькего), Державний Народний П. Саксаганського і «Молодий театр» (Лесь Курбас і Гнат Юра). Гнат Юра створив театр ім. І. Франка. Лесь Курбас створив «Березіль». Актори: А. Бучма, В. Василько, й. Гірняка, О. Добровольської, М. Крушельницького, Н. Титаренко, Н. Ужвій, В. Чистякової. Розвиток нового напряму в драматургії – драматургія В. Винниченка (напр. п'єса «Між двох сил» ) і Куліша (напр драми «97» та «Зона», комедія «Мина Мазайло», лірична драма «Патетична соната». )

69. Українська культура і період сталінізму

Ззгорнули політику українізації. На початку 30-х років створені Спілки письменників, композиторів, художників, архітекторів. Булавстановлена цензура, перервані контакти з діячами культури інших країн.

з"явився "соціалістичний реалізм", єдиний правильний метод літератури і мистецтва.сталінський режим розгорнув масові репресії. Закрили секцію історії Академії наук, був арештований М.Грушевський. Примусова колективізація, голодомор, репресовано 200 українських письменників. Була заборонена Українська автокефальна церква.

70. Русифікація України у повоєнні роки

Репресії.. Цілі: • «поставити на місце» діячів літератури та мистецтва;• організувати літературну критику; • не допустити «ідеологічно шкідливих» творів;• звинуватити представників української культури в безідейності і націоналізмі. Звинувачення посилились, коли першим секретарем ЦК КП(б)У став Л. Каганович. Критикували твори «Жива вода» Ю. Яновського, «Його покоління» І. Сенченка, «Мандрівка в молодість» М. Рильського, В. Сосюра «Любіть Україну».

71 Феномен «шістдесятників» в українській культурі хх ст.

Шістдесятники- Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Ліна Костенко, В. Шевчук, Є. Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, літературні критики Іван Дзюба, Євген Сверстюк, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш та інші. Вони прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися усіма доступними засобами проти тоталітарної системи, чинили їй інтелектуальний опір, виступали за докорінне оновлення на засадах загальнолюдських цінностей всього суспільного життя.

72. Розвиток кіномистецтва в Україні у 20 ст. (о.Довженко, Ільєнко)

Після закінчення громадянської війни почалося планомірне будівництвонової кінематографії. А.П. Довженка, вякому переломилася поетичні традиції українського фольклору. Його фільми «Звенигора», «Арсенал», «Земля». пронизані роздумами про борг людиниперед народом, про працю, як мірило людської гідності. Кіностудії отримали нове,сучасне обладнання, було реконструйовано «Мосфільм. Головна особливість кіномистецтва 50 - 60-х - підвищена увага долюдині психології, емоційногоскладу.

73 Українська культура 80-90-х рр. Хх ст.

Повертається творчість репресованих митців та представників діаспори. Ухвалено "Закон про мови в Українській PCP", укр. Мова – державна. Створюються громадські організації: Український культурологічний клуб, "Просвіта", Народний Рух України за перебудову. Зростає роль церкви. Культура стала засобом боротьби за державність. 1990 р. ВР прийняла «декларацію про державний суверенітет» Після незалежності починається формування власної культурної політики. Приймалися закони які допомагали розвитку культури,був склааденний бюджет. Через матеріальні труднощі в перші роки незалежності скорочувалася кількість закладів культури. Митці від’їжджали за кордон. Загальмував розвиток кіноматографіії, студії використовувалися для зйомок реклами або відеороликів. Пресса- більшість російською мовою, видруковані за межами Укр.