55.Велике і мале коло кровообігу.

Велике коло кровообігу обмиває кров’ю практично всі органи, крім легень. Воно починається із лівого шлуночка аортою, яка має вигляд дуги. Аорта розділяється на артерії які доносять кров до більшості органів. Артерії розділяються на дрібніші артеріоли, які сполучені з капілярами. Через стінки капілярів здійснюється газообмін — кров віддає кисень і поживні речовини, вбирає вуглекислий газ і продукти життєдіяльності. З капілярів кров поступає у венули, які зливаючись утворюють крупніші вени. Найбільші вени великого кола кровообігу — верхня і нижня порожнисті — приносять венозну кров до правого передсердя. Схема кровообігу: 1 — аорта; 2 — капілярна сітка легень; 3 — ліве передсердя; 4 — легеневі вени; 5 — лівий шлуночок; 6 — артерії внутрішніх органів; 7 — капілярна сітка непарних органів черевної порожнини; 8 — капілярна сітка інших органів; 9 — нижня порожниста вена; 10 — ворітна вена; 11 — капілярна сітка печінки; 12 — правий шлуночок; 13 — легеневий стовбур (артерія); 14 — праве передсердя; 15 — верхня порожниста вена. В межах великого кола кровообігу функціонують портальна та коронарна системи. Таким чином лівий шлуночок серця виконує величезну роботу, забезпечуючи циркуляцію крові практично по всьому тілу, включаючи головний мозок тулуб, кінцівки. Мале коло кровообігу обмиває легені. Воно починається із правого шлуночка легеневим стовбуром який розгалужується на дві легеневі артерії, по яких венозна кров доходить до капілярів легень (в альвеоли). Тут відбувається газообмін — крові вбирає кисень, вивільняє вуглекислий газ, який виводиться з організму разом з видихуваним повітрям. Від легень по чотирьох легеневих венах артеріальна кров повертається в ліве передсердя. Мале коло кровообігу починає функціонувати після народження.

59.Рух крові по судинам.

Кров рухається по судинах у результаті ритмічної роботи серця та різниці тисків у різних частинах кровоносної системи. Під час скорочення серця кров під тиском виштовхується в артерії. За час проходження крові по судинах енергія тиску витрачається, тому тиск крові поступово зменшується. В аорті він найвищий - 120-150 мм рт. ст., в артеріях - до 120 мм рт. ст., у капілярах -до 20 мм рт. ст., а в порожнистих венах від 3-8 мм рт. ст. до мінімального.    Кров'яний тиск у судинах неоднаковий у різні фази роботи серця. Під час скорочення серця (систоли) він вищий - це максимальний, або систолічний тиск, під час розслаблення - мінімальний, абодіастолічний.    Тиск крові, або артеріальний тиск, вимірюють на плечовій артерії за допомогою тонометра.    У нормі судини перебувають у стані певного напруження - тонусу. При деяких захворюваннях тонус судин порушується. Коли тонус збільшується, судини звужуються, тиск у кровоносній системі підвищується. Стан стійкого підвищеного кров'яного тиску в артеріях називають гіпертонією (від грец. гіпер - підвищення). При цьому збільшується навантаження на серце. Воно працює з перенапруженням. Коли тонус зменшується, судини розширюються, тиск знижується. Стан стійкого пониженого кров'яного тиску в артеріях називається гіпотонією (від грец. гіпо - зниження). У цьому разі порушується кровопостачання органів, погіршуються умови їхньої роботи.