
- •Предмет і завдання курсу "Основи біології і генетики"
- •4.Рівні організації організму людини
- •6.Каріотип людини. Хромосомні хвороби.
- •13. Домінантні і рецесивні осзнаки людини
- •7. Молекулярні основи спадковості і мінливості.
- •8.Структура гена з кодуючим і некодуючим нуклеотидними послідовностями днк.
- •11.Генетичний код людини
- •12. Закономірності успадкування ознак
- •14.Основні походження хромосомної теорії спадковості
- •23.Летальні і сублетальні гени
- •24.Спадковість зчеплена зі статтю.
- •25. Домінантний тип успадкування.
- •26.Аутосомно-рецесивний тип успадкування.
- •31.Форма, будова, хімічний склад кісток.
- •Будова кістки: 1 — остеон; 2 — компактна кістка; 3 — губчаста кістка; 4 — артерія; 5 — вена; 6 — мозковий канал
- •30.Значення опорно-рухового апарату. Загальні відомості про скелет.
- •33.Частини скелета: хребетний і грудна клітка, будова і функції.
- •41.Динамічна і статестична робота м'язів.
- •50. Значення переливань крові.Групи крові.
- •55.Велике і мале коло кровообігу.
- •59.Рух крові по судинам.
- •49. Зсідання крові
- •56.Особливості кровообігу у плода.
- •51. Утворення і склад лімфи.Лімфатична система.
- •64.Життева ємність легень.
- •68. Газообмін у легенях і тканинах.
- •70. Рефлекторна і гуморальна регуляція дихання.
- •72.Значення і суть процесів травлення.
- •73.Травлення в ротовій порожнині. Гігієна порожнини рота і зубів.
- •76. Травлення в тонкій кишці.
- •77. Травлення в дванадцятипалій кишці.
- •80. Механізми всмоктування.
- •85.Обмін вуглеводів.
- •87.Вітаміни їх значення для організму.
- •92. Сеча, її склад та виведення з організму.
8.Структура гена з кодуючим і некодуючим нуклеотидними послідовностями днк.
Нуклеотидна або генетична послідовність — послідовність букв, що представляють первинну структуру реального або гіпотетичного ланцюжка нуклеїнової кислоти (зазвичай ДНК), що може нести генетичну інформацію.Можливими буквами є A, C, G і T, які представляють собою чотири нуклеотиди, що входять до складу ДНК — аденін, цитозин, гуанін і тимін і ковалентно зв'язані із фосфатно-цукровим остовом молекули. Нуклеотидна послідовність йде без пробелів, хоча пробели можуть додаватися для зручності сприйняття людиною. Послідовність, написана зліва направо, наприклад AAAGTCTGAC, означає послідовність, що йде в напрямку від 5' до 3' .Біологічна фукнкція послідовності залежить від закодованої в ній інформації. Послідовність може бути «сенс» (що несе інформацію, яка зчитується в живій клітині) або «антисенс» (комплементарна їй послідовність). Крім того, послідовність може бути кодуючою (що переводиться у амінокислотну послідовність білків у процесі біосинтезу білків за правилами генетичного коду) або некодуючою.Нуклеотидна послідовності ДНК біологічного зразку може бути отримана у процесі секвенування ДНК. У деяких випадках, особливо при порівнянні послідовностей, окрім букв A, T, C і G в послідовності використовуються інші. Ці букви представляють багатозначність, тобто в цьому положенні може бути присутнім більш ніж один тип нуклеотидів.
11.Генетичний код людини
Генетичний код — набір правил розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), що надає всім живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів.У ДНК використовується чотири нуклеотиди — аденін (А), гуанін (G), цитозин (С) і тімін (T), які в україномовній літературі також часто позначаються буквами А, Г, Ц і Т відповідно. Ці букви складають «алфавіт» генетичного коду. У РНК використовуються ті ж нуклеотиди, за винятком тіміну, який замінений схожим нуклеотидом, — урацилом, який позначається буквою U (або У в україномовній літературі). У молекулах ДНК і РНК нуклеотиди складають ланцюжки і, таким чином, інформація закодована у вигляді послідовності генетичних «букв».
12. Закономірності успадкування ознак
Третій закон або закон незалежного успадкування ознак: кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 по кожній парі (як і при моногібридному схрещуванні). При дигібридному схрещуванні (коли спостереження ведеться за двома ознаками) серед гібридів другого покоління спостерігається розщеплення 9:3:3:1. Цей закон справедливий лише для ознак, у яких гени, що їх кодують належать до різних груп зчеплення, тобто знаходяться в різних хромосомах. Закон може виконуватись і для ознак, гени яких знаходяться в одній хромосомі на значній відстані один від одного (не менше 50 морганід). В іншому випадку гени спадкуватимуться зчеплено.
14.Основні походження хромосомної теорії спадковості
Хромосомна теорія спадковості сформульована Т. Х. Морганом за результатами своїх досліджень. За її допомогою з'ясовано матеріальну основу законів спадковості, встановлених Г. Менделем, і те, чому в певних випадках успадкування тих чи інших ознак від них відхиляється. Основні положення хромосомної теорії спадковості наступні:
гени розташовані в хромосомах у лінійному порядку;
різні хромосоми мають неоднакові набори генів, тобто кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;
кожен ген займає в хромосомі певну ділянку; алельні гени займають у гомологічних хромосомах однакові ділянки;
усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому деякі ознаки успадковуються зчеплено; сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;
зчеплення між генами однієї групи порушується внаслідок обміну ділянками гомологічних хромосом у профазі першого мейотичного поділу (процес кросинговеру);
кожен біологічний вид характеризується певним набором хромосом (каріотипом) — кількістю та особливостями будови окремих хромосом.