2 Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього(з п’яти варіантів відповідей виберіть одну правильну).

Місячне світло його полотен

Є мистецькі твори, які залишаються в пам’яті назавжди. Минають тижні, місяці, роки, а картина чи скульптура постає в уяві наче вчора бачена. До таких належать і полотна Архипа Івановича Куїнджі, зокрема його цикл українських пейзажів. Перлиною серед них вважається «Місячна ніч». На жаль, багато років полотно зберігається в запасниках Київського музею російського мистецтва і лише зрідка виставляється для огляду.

Цій картині випала трагічна доля. Шедевр із шедеврів, вона не стала окрасою експозиції музеїв, бо вже під час створення була приречена на смерть. Архип Куїнджі застосував під час її написання цинкові фарби, до того ж у концентрації, яка мала призвести до цілковитого потем¬ніння. Домігшись нечуваного ефекту відтворення місячного світла, він, однак, чудово розумів, що милуватися його картиною випаде небагатьом поколінням шанувальників мистецтва. Не минуло й кілька років, як полотно почало поволі, але безповоротно чорніти. Якийсь час воно ще виставлялося в експозиції, але потім, щоб хоч трохи продов¬жити йому життя, працівники музею перенесли картину в напівтемні кімнати запасника, куди не проникало руйнівне для неї сонячне світло. Але навіть утративши свій первісний вигляд, «Місячна ніч» заполоняла, ведучи в дивовижний світ неповторної краси ночі.

Доля цього полотна так само трагічна, як і доля самого Архипа Івановича. Народився він 1842 року в убогій сім’ї грека-шевця. Змалку спізнав, що таке сирітське життя, служба в наймах, пастухування під спекотним кримським сонцем. Але завжди свої нечасті вільні хвилини хлопчина віддавав малюванню. І якось йому порадили звернутися до Івана Айвазовського, на той час уже всесвітньо відомого худож¬ника. Той, оглянувши роботу юного Куїнджі, розсміявся:

– Ха-ха-ха! Хочеш стати художником?! Хіба що фарбувати паркани.

Хтозна, чи мучився колись Іван Костянтинович тим, що так образив Куїнджі, але він дожив до його тріумфального успіху і, звісно, знав, що автор таких прославлених по¬лотен, як «Берези», «Українська ніч», «Ніч на Дніпрі», – колись осміяний ним хлопчина.

На щастя, Архип Куїнджі не погодився з таким суворим вироком метра. Зібравши трохи грошей, він вирішив дістатися до Петербурга й вступити до Академії мистецтв.

Перша спроба вступити... Провал... Друга... Те саме... Йому вже двадцять вісім років. І все частіше спадає на думку: «А може, й справді Айвазовський мав рацію, і я ні на що не здатний?» Вирішив спробувати ще раз. Його зараховують вільним слухачем.

Куїнджі багато працює. На останні копійки купує фарби й полотно, але його роботи, подані на академічні виставки, залишаються непоміченими. І знову закрадається сумнів у правильності обраного шляху. А потім він поїхав на етюди в Україну. І все раптом змінилося. Усі малювали краєвиди, кобзарів, ярмарки, а він вирішив пока¬зати в холодному Петербурзі справжню літню українську ніч, оспівану так щиро Миколою Гоголем.

Видатний російський художник Іван Крамской, поба¬чивши його полотно, визнав Куїнджі найкращим пейза¬жистом і закликав усіх художників, присутніх на тій виставці, скласти протокол, що їм випало бачити справжнє місячне світло на його полотнах..

2.1 Вкажіть, до якого типу мовлення належить даний текст.Свою думку аргументуйте.

а) опис;

б) розповідь;

в) роздум;

г) оцінка;

ґ) міркування.

Варіант 17

1 Укажіть, якій схемі відповідає подане речення (розділові знаки опущено):

Мамо чи кожна пташина у вирій на зиму літає в неньки спитала дитина (Леся Українка).

а) «П?– а: П».

б) «П,– а.– П».

в) «П,– а,– п».

г) «П?» – а.

ґ) А: «П».

Свою відповідь обгрунтуйте.

2 Установіть відповідність між реченням з прямою мовою та способом його ускладнення.

1) «З хлібом, кажуть, і пісня миліша, і хата тепліша»,– наголошує В.Скуратівський.

2)Іще бліда, іще, мов крейда, біла, а наче й усміхалась, лебеділа: «Ось бачте, мамо, все і обійшлось» (Л.Костенко).

3) За словами Петра Панча, «мова тільки та невичерпно багата й гарна, яка виплекана рідним народом і живиться з народних джерел».

4) «Так це ти? Ти звільнила мене,– шепочу, цілуючи туманну долоньку» (Г.Тарасюк).

5)Кращі твори Ю.Федьковича, талановитого Буковинського Соловія, принесли йому визнання та широку популярність на Україні та за її межами,–наголошує літературо-знавець М.Юрійчук.

А) Однорідні члени речення;

Б) звертання;

В) вставна конструкція;

Г) відокремлене поширене означення;

Ґ) відокремлена поширена обставина;

Д) поширена прикладка.

Варіант 18

1 Укажіть, якій схемі відповідає подане речення (розділові знаки опущено):

В.Виноградов підкреслював Мова розвивається разом з розвитком ідей (З підручника).

а) «П,– а,– п».

б) «П, – а».

в) А: «П».

г) «П,– а.– П».

ґ) «П?– а: П».

Свою відповідь обгрунтуйте.

2 Установіть відповідність між реченням з прямою мовою та його структурною схемою (розділові знаки опущено).

1) То так панове радні промовив війт я вас нині скликав бо хочу порадитися з вами (Д.Макогон).

2) Тут вмішався Михайло Дні числить Бог а ми маємо лиш на голові аби їх прожити (О.Кобилянська).

3) Жайвір не має права співати так як співає бо то буде націоналістичний спів обурено запитав Володя (М.Івасюк).

4) Ольга Кобилянська започаткувала новий жанр в українському письменстві «симфо-нічну прозу» писала Леся Українка.

5) Твій побратим був нешанобливий до моєї шляхетної особи гордовто мовим шляхтич Я є князь отамане ти це добре знаєш.

А)А:«П».

Б) «П, – а».

В) «П,– а,– п».

Г) «П,– а.– П».

Ґ) «П?– а: П».

Д) «П?» – а.

Варіант 19

1 Укажіть речення, у якому допущено помилку, яка зумовлена неправильним використанням стилістичних засобів у чужому мовленні.

а) За словами Л.Успенського, «без мови не може бути справжнього людського розуму» (П.Дудик).

б) «Дорога в житті самотньому важка» (М.Рильський).

в) Хлопчик радісно:

– Ну ми й партизани. – Хто це ми? –Я і дід. Нас двоє партизанів, та дід щось захворів... (С.Ковпак).

г) «Ви дієте всупереч наших пропозицій», – наголошував доповідач (З газети).

ґ) «Кількість мов точно не встановлено і встановити її важко», – підкреслила Л.Баранникова.

Свою відповідь обгрунтуйте.

2 Установіть відповідність між реченням з прямою мовою та стилем мовлення, у якому воно використовується.

1)О.Гончар писав: «Трансільванська осінь до самого обрію палахкотить ясними пожарами».

2) «Введення гривні стало одним із важливих факторів значного зниження рівня інфляції та стабілізації грошового обігу в країні»,– констатують вчені-економісти

3)«Стилістична манера використання синонімів,–зауважує О.Пономарів,– веде свій початок від народної творчості».

4) «Я, Стащук Павло Іванович, народився 12 січня 2005 року у м.Чернігів у сім’ї службовця»,– читаємо у автобіографії.

5) «Люба донечко, я отримав твого листа»,– повідомляє В.Сухомлинський.

А)Епістолярний стиль мовлення;

Б) офіційно-діловий стиль мовлення;

В) науковий стиль мовлення;

Г) художній стиль мовлення;

Ґ) конфесійний стиль мовлення;

Д) публіцистичний стиль мовлення.

Варіант 20

1 Визначте рядок, у якому допущено помилку при оформленні цитати.

а) «Досконале знання рідної мови є однією з необхідних умов активної і всебічної участі у багатогранному житті народу» (М.Жовтобрюх).

б) Я ж хотіла не себе втопити, Я ж хотіла утопити біль (Л.Костенко).

в) Говорячи про покликання людини на землі, Максим Рильський наголошував: «Яке велике щастя жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить!»

г) «Сказати, що найголовніше в нашій... важкій справі нелегко уже тому, що невичерпно складна, безмірно різноманітна людина...»,– писав В.Сухомлинській у листі до доньки.

ґ) За словами патріарха Філарета: «Святі – сіль землі. Вони – сенс життя. Заради них зберігається і сама земля».

Свою відповідь обгрунтуйте.

2 До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений літерою.

Установіть відповідність між реченням та способом вираження чужого мовлення.

1) Н.Дмитровська вважає, що незалежності жінки у козацькі часи могла позаздрити дворянка будь-якої європейської держави (З посібника).

2) – Читав на дошці оголошення?

– Про танцювальний колектив? Ну, читав...

– Може, запишемось?

– Танцюристом? Хлопцеві?!. (З розмови).

3) Стояло сухе осіннє надвечір’я. Барвисті ліси на схилах обабач дороги не тільки не гасли під скісним промінням вечірнього сонця, а, навпаки, розжеврю-вались ще яскравіше, ніж удень (О.Гончар).

4)«Гостре словечко коле сердечко»,–твердить народна мудрість.

5) Отче наш, Тарасе всемогущий, Я до тебе одного молюсь.

Д.Павличко

А) Пряма мова;

Б) цитата;

В) непряма мова

Г) авторський контекст;

Ґ) діалог;

Д) ремарка.

Свою відповідь обгрунтуйте.

Варіант 21