ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

1. Психологія як наука: предмет та завдання.

2. Джерела психологічних знань.

3. Розвиток наукових знань про природу психіки:

• Розуміння психіки у донауковий період та перші наукові знання про психіку (древній Єгипет, Індія, Китай).

4. Розвиток наукових знань про природу психіки:

• Наукові погляди філософів стародавньої Греції та Риму (Геракліт, Платон, Сократ, Арістотель; Тіт Лукрецій Кар та інші).

5. Розвиток наукових знань про природу психіки:

• Внесок у пояснення психіки арабомовною наукою (Ібн-Сіна).

6. Розвиток наукових знань про природу психіки:

• Розвиток психологічних поглядів у середньовічній Європі (Фома Аквінський, Декарт, Гоббс, Спіноза, Лейбніц. Локк).

7. Розвиток наукових знань про природу психіки:

• Вчення про психіку в XVIII – XIX ст. (Сеченов, Павлов, Вундт, Брентано).

8. Розвиток наукових знань про природу психіки:

• Психологія XX ст.: гештальтпсихологія, біхевіоризм, психоаналіз.

9. Розвиток наукових знань про природу психіки:

• Психологія радянського періоду.

10. Зв'язок психології з іншими науками.

11. Основні механізми психіки людини (відображення, проектування, опредметнення).

12. Психіка і свідомість.

13. Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції та історичного розвитку людства.

14. Теорія рефлекторної діяльності мозку.

15. Умовні та безумовні рефлекси.

16. Збудження та гальмування як основні процеси нервової діяльності.

17. Аналітико-синтетична діяльність великих півкуль головного мозку.

18. Перша та друга сигнальні системи.

19. Динамічний стереотип.

20. Мозок та психіка: головний та спинний мозок.

21. Мозок та психіка: нервова система (центральна і периферична).

22. Мозок та психіка: вища нервова діяльність.

23. Мозок та психіка:рефлекторна дуга та коло.

24. Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу.

25. Фізіологічні основи відчуття та сприймання.

26. Сприймання та його основні властивості.

27. Виміри та зміна відчуттів.

28. Види та властивості сприймання.

29. Закони сприймання.

30. Основні теорії мислення.

31. Поняття про мислення.

32. Психологічні теорії мислення.

33. Сучасні концепції мислення.

34. Розумові дії та мисленнєві операції

35. Форми мислення.

36. Процес розуміння.

37. Процеси розв’язання завдань.

38. Різновиди мислення.

39. Індивідуальні особливості мислення.

40. Фізіологічні основи уваги.

41. Види уваги.

42. Властивості уваги.

43. Розвиток уваги.

44. Теорії уваги.

45. Специфіка пам’яті як психічного процесу.

46. Фізіологічні основи пам’яті.

47. Теорії пам’яті.

48. Процеси та види пам’яті.

49. Запам’ятовування та умови його успішності.

50. Індивідуальні відмінності пам’яті.

51. Закономірності у протіканні процесів пам’яті.

52. Поняття про уяву та уявлення.

53.  Фізіологічні основи уяви.

54. Види уяви.

55. Форми уяви.

56. Функції уява.

57. Уява і творчість.

58. Теорії уяви.

59. Взаємозв’язок основних психічних процесів (відчуття, сприймання, мислення, пам'ять, увага, уява).

60. Головні галузі психологічних знань.

61. Головні напрями сучасної психології.

62. Вимоги до методів психології.

63. Метод самоспостереження.

64. Психологічний експеримент.

65. Лабараторний експеримент.

66. Природній психологічний експеримент.

67. Експериментально-генетичний метод.

68. Метод опитування.

69. Бесіда як метод психологічного дослідження.

70. Анкетування як метод психологічного дослідження.

71. Психічні явища та факти.

72. Свідомість та самосвідомість людини.

73. Три головні принципи наукового дослідження.

ВІДПОВІДІ

1. Психологія як наука: предмет та завдання.

Предметом психології є психіка людини і тварини, тобто психічні явища, притаманні людині і тварині. Факти психології – це не предметні речі, а різні за змістом, інтенсивністю, тривалістю, пов’язані між собою процеси, що перебувають розвитку і належать певній людині.

Психологія вивчає внутрішній світ людини, психічні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку і перебігу психічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, життєве значення психіки.

Внутрішній психічний світ людини розглядається як живий, непереривний процес, що формується і розвивається, породжує деякі продукти чи результати.

Продукти психіки здійснюють взаємодію людини із довкіллям; допомагають людині орієнтуватись у середовищі, забезпечують її успіх в усіх видах діяльності (ігровій, навчальній, трудовій та ін.).

Психічне відображення - це активне відображення, яке завжди належить суб'єкту і залежить від його особливостей. Психіка - це суб'єктивний образ об'єктивного світу.

Психічному відображенню властиві такі особливості:

• воно дає змогу об'єктивно відображати світ;

• це змінне, динамічне явище, яке відображає минуле, теперішнє і майбутнє;

• воно забезпечує доцільність поведінки та діяльності;

• виражає індивідуальну своєрідність людини;

• має випереджальний характер.

Відображення майбутнього називають випереджувальним відображенням.

Структура психіка має три рівні: свідомий, підсвідомий, несвідомий. Психіку розглядають як динамічну систему, яка постійно змінюється під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників.

Отже, психологія - це наука про закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності. Вона вивчає психічне життя людини в його суб'єктивних та об'єктивних вимірах.

Завдання психології : науково-дослідні, діагностичні, корекційні.

1. Науково-дослідні завдання передбачають вивчення об'єкта науки на різних рівнях.

2. Діагностичні завдання мають на меті:

1) розпізнати й оцінити рівень психіки особистості, ступеня зрілості індивідуальних і соціальних характеристик людини на різних етапах;

2) оцінити відхилення у психічному розвитку порівняно з віком і досвідом;

3) визначити потенційні можливості психічного розвитку;

4) здобути наукові дані для вдосконалення та прогнозування розвитку окремого індивіда.

3. Корекційні (психокорекційні) завдання спрямовані на виправлення дефектів у психічному розвитку; усунення причин, що призводять до таких дефектів; спеціальну організацію навчального експерименту та психологічного тренінгу; розроблення рекомендацій щодо способу життя з урахуванням віку та індивідуальності людини. Ці завдання виконують науковці-психологи, які працюють у спеціальних установах, та практичні психологи (які працюють у школі, промисловості, спорті тощо).

Психологи, зокрема, консультують, допомагають людині обрати спеціальність, роботу, яка відповідала б її інтересам та здібностям, надають допомогу, пов'язану з процесами адаптації.