
Зразок виконання самостійної роботи.
При реконструкції і технічному переозброєнні підприємств достатньо значний об'єм роботи займають роботи по повному або частковому руйнуванню залізобетонних конструкцій. В сучасній практиці застосовуються вибухові, гідравлічні, механічні, термічні хімічні способи руйнування залізобетону.
Найпоширенішими є механічні способи, які в свою чергу можна поділити на ударний, ударно-обертальний, розколюючий, сколюючий, скручуючий. Механічні способи застосовують: при повному або частковому руйнуванні чи відокремленні окремих частин конструкцій фундаментів, фундаментних плит, стін, колон, перекриттів (із застосуванням навісних куль і клин-баб, навісних гідро водних установок, відбійних молотів, бетоноломів); при влаштуванні прорізів глухих і скрізьних отворів в різних видах будівельних конструкцій (із застосуванням електро- і пневмоперфораторів, станків з кільцевими і спіральними свердлами, дискових станків).
В будівельний практиці застосовуються також термічні способи руйнування залізобетонних конструкцій: термомеханічний, вогневий, електродуговий.
Термомеханічний спосіб оснований на використанні тепла, що виникає при терті тонкого стального диску, який швидко обертається, до поверхні бетону для розплавлення бетону. Ріжучі диски, що виготовляються із хромонікелевих високолегованих сталей, значно дешевші і довговічніші алмазного інструменту і можуть бути застосовані для різання залізобетону будь-якого класу без обмеження ступеню армування. Недоліками цього способу є громіздкість обладнання, обмеження частоти обертання диску до 4...5тис.об/хв (через появу вібраційних впливів).
Термічні способи реалізується шляхом розплавлення залізобетону при температурах 3000...4000К вогневим та електродуговим способами.
До вогневих відносяться розплавлення кисневим, порошково-кисневим списами, киснево-флюсовим різаком. За допомогою кисневого спису можливе проплавлення отворів діаметром 0,12м в залізобетонні будь-якої міцності і будь-якого ступеню армування у всіх просторових положеннях на глибину до 4м.
В будівельний практиці застосовуються також термічні способи руйнування залізобетонних конструкцій: термомеханічний, вогневий, електродуговий.
Термомеханічний спосіб оснований на використанні тепла, що виникає при терті тонкого стального диску, який швидко обертається, до д б поверхні бетону для розплавлення бетону
Термічні способи реалізуються шляхом розплавлення залізобетону при температурах 3000...4000К вогневим та електродуговим способами.
До вогневих відносяться розплавлення кисневим, порошково-кисневим списами, киснево-флюсовим різаком.
До електродугових способів відносяться способи із застосуванням електричних дуг прямої і непрямої дії та плазмові. Використання плазми для розплавлення залізобетону є перспективним напрямком, однак на сьогоднішній день ці влаштування недосконалі, мають низьку продуктивність, максимальна глибина проплавлення становить не більш 0,1м.
За допомогою електричної дуги непрямої дії можливе пропалювання отворів діаметром до 0,12м і довжиною до 1 м в залізобетоні будь-якої міцності і ступеня армування у вертикальному положенні з достатньо високою швидкістю - до 1,5x10" м/с. Недоліком електричної дуги непрямої дії є низьке використання проведеної потужності і неможливість проплавлення залізобетону в нижньому положенні на глибину
До електродугових способів відносяться способи із застосуванням електричних дуг прямої і непрямої дії та плазмові. Використання плазми для розплавлення залізобетону є перспективним напрямком, однак на сьогоднішній день ці влаштування недосконалі, мають низьку продуктивність, максимальна глибина проплавлення становить не більш 0,1м.
Висновки.
Аналіз технологічних можливостей і врахування техніко-економічних показників дозволяють зробити такі висновки:
При проектуванні виконання робіт, що пов'язані з повним або частковим руйнуванням будівельних конструкцій, утворенням в них отворів і прорізів необхідно максимально враховувати технологічні, техніко-економічні та працеохоронні особливості кожного із способів.
При необхідності руйнування (відокремлення частин конструкцій без механічного порушення елементів, що залишаються і в подальшому використовуються, утворенні прорізів, отворів під технологічні комунікації і т.д.) достатньо перспективними застосування електричних дуг, особливо дуг прямої дії. Ці способи достатньо універсальні, високопродуктивні, для них характерні простота обладнання і доступність джерел енергії.