НЕ 2.1. (Лекція, 2 год) Сутність планування, його види та особливості організації в АПК

В результаті засвоєння лекції студент повинен знати і розуміти:

– Суть планування та його необхідність в АПК.

- Методи планування в АПК

План-структура лекції

1. Організація аудиторії.

2. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

3. Викладення основного матеріалу.

1. Суть планування та його необхідність в АПК.

2. Принципи планування.

3. Система планів.

4. Методи планування.

5. Механізм планування.

6. Основні форми державного планування.

4. Висновки.

Рекомендована література (згідно робочої навчальної програми) – [1,3,14,17,18,23, 28,29,37,40]

1. Суть планування та його необхідність в апк

Однією з найважливіших функцій прогнозування діяльності підпри­ємства є планування його діяльності.

Планування - вид, сфера діяльності органів управління щодо передбачення майбутнього стану економіки АПК на основі врахування дії законів розвитку природи і суспільства, а також тенденцій розвитку підприємства, галузі і національної економіки. Процес планування полягає у визначенні мети, якої прагне досягнути виробнича структура за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення. Планування як сфера і вид діяльності об'єднує структурні підрозділи загальною метою, надає всім процесам однонаправленість, скоордино-ваність, сприяє найбільш повному та ефективному використанню наявних ресурсів.

Система централізованого управління породила відповідну ідеологію директивного планування, яка розглядала план як закон, котрий не можна змінювати і необхідно обов'язково виконувати. Ринкова систе­ма господарювання орієнтує підприємство на планування як на

З теоретичного погляду добре збалансований план має певні переваги перед ринком, однак, якщо ринок саморегулюється і забезпечує певну рівновагу, то незбалансований план повністю виключає розвиток.

В умовах ринкового регулювання структурний підрозділ самостійно здійснює весь комплекс планової роботи. Надання самостійності означає не тільки скасування повної залежності його діяльності від уряду, а й надання широких прав у визначенні та реалізації виробничої програми, організації матеріально-технічного і кадрового забезпечення, шляхів розвитку, методів мотивації праці та економічної відповідальності за кінцеві результати роботи.

Так, наприклад, кожне підприємство, незалежно від сфери діяльності, масштабів виробництва, самостійно визначає ринки збуту своєї продукції (послуг), обирає контрагентів, формує внутрішній механізм господарю­вання.

Результатом планувальної діяльності є план, який становить складну соціально-економічну модель стану підприємства та його підрозділів в майбутньому, характеризує пропорції та темпи розвитку.

Об'єктом планування є збалансована робота всіх сфер АПК, економічна і соціальна діяльність суб'єктів АПК в системі наці­ональної економіки.

Суб 'сктом планування є АПК адміністративних районів, АПК областей, АПК районів, АПК міст, підприємства, цехи, дільниці, робочі місця.

Основою планування виступає система об'єктивних економічних законів, серед яких виділяють:

• основний економічний закон, що зумовлює, необхідність врахування економічної ефективності суспільного виробництва з метою найбільш повного задоволення потреб населення та отримання прибутку;

• закон відповідності попиту і пропозицій, що забезпечує рівновагу підприємства як економічної системи;

• закон вартості тощо.

Сучасний ринок висуває особливі вимоги до АПК. Складність і дина­мізм процесів, які відбуваються на ньому, створюють нові передумови для більш серйозного застосування планування діяльності:

• видів діяльності (виробнича, торгівельна, посередницька, комер­ційна, науково-дослідна тощо);

• видів продукції (послуг);

• джерел і обсягів фінансування;

• технологічних ресурсів (устаткування, матеріалів, енергії, палива, робочої сили);

• фінансових результатів від кожного виду діяльності.