- •Популяційна екологія. Предмет, задачі й методи.
- •2. Популяційний рівень організації живого. Емерджентні властивості.
- •3. Популяційний підхід. Просторово-часовий масштаб вивчення популяцій.
- •4. Поняття „популяція”. Визначення поняття „популяції” з екологічних позицій.
- •5. Статичні та динамічні характеристики популяцій.
- •6. Поняття „чисельності”, „щільності” та „біомаси” популяції. Методи оцінки чисельності і щільності популяцій.
- •7. Видовий ареал. Типи ареалів. Трофічний і репродуктивний ареали.
- •Просторова структура популяції. Основні типи просторового розподілу особин в популяції.
- •9. Динаміка просторового розподілу особин в популяціях тварин. -
- •10. Поняття „індивідуальна ділянка” і „територія”. Територіальність та її екологічна роль.
- •11. Розміри індивідуальної ділянки та середня щільність популяції як функція розмірів тварин.
- •12. Тривалість життя, таблиці та криві виживання. Основні типи кривих виживання.
- •13. Ефект групи. Принцип Оллі.
- •14. Статева структура популяції. Первинне, вторинне та третинне співвідношення статей.
- •15. Третинне співвідношення статей та її динаміка.
- •16. Вікова структура популяцій. Явище „домінування вікового класу”.
- •17. Генеративна структура популяції. Тривалість репродуктивного періоду у різних групах тварин.
- •18. Моноциклічність та поліциклічність. Індивідуальна та популяційна плодючість.
- •19. Народжуваність та смертність. Поняття про питому народжуваність та смертність. Миттєва швидкість росту популяції.
- •20. Популяції, що „ростуть” і „вмирають”. Вікові піраміди.
- •21. Криві росту популяцій. Експоненційна та логістична моделі росту популяцій.
- •22. Регуляція чисельності популяції. Основні принципи.
- •Гіпотези про взаємодію популяцій двох видів (хижак-жертва)
- •24. Моделі Лоткі-Вольтери "хижак-жертва". Гіпотеза "природної рівноваги" (зміна лімітуючих факторів в залежності від довжини трофічного ланцюга).
- •25. Внутрішньопопуляційні взаємовідносини. Конкуренція [інтерференційна (агоністичні взаємодії) та експлуатаційна], взаємодопомога, канібалізм.
- •27. Основні типи міжпопуляційних (міжвидових) взаємодій за характером дії (трофічні, фабричні, форичні, топічні тощо).
- •29. Симбіотичні взаємовідносини (протокооперація, мутуалізм). Мутуалістичні взаємовідносини, їх роль у живленні рослин і тварин.
- •30. Явище алелопатії, його значення для підтримання різнорідності фітоценозу.
- •31. Поняття „екологічна ніша”. Багатовимірна ніша.
- •33. Принцип конкурентного виключення г.Ф.Гаузе та його реалізація в природі.
- •34. Екологічні стратегії існування та виживання популяцій (r-стратегія та k-стратегія).
- •36. Поняття „генетична структура популяцій”. Генофонд популяції як сукупність генотипів.
- •37. Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Гетерозиготні та гомозиготні популяції. „Арогенні” популяції.
- •38. Стійкість генетичної структури популяцій у часі (рівняння Харді-Вайнберга). Проблеми вимирання природних популяцій.
- •39. Різні форми природного добору та еволюційні перспективи популяцій, що знаходяться під дією різних форм добору.
- •42. Популяція як одиниця експлуатації, охорони та моніторингу.
9. Динаміка просторового розподілу особин в популяціях тварин. -
10. Поняття „індивідуальна ділянка” і „територія”. Територіальність та її екологічна роль.
Індивідуальна ділянка
Для рослини, наприклад, крона дерев або кореневе розгалуження.
Для тварин — індивідуальна ділянка є тим простором, що ним використовується.
Індивідуальні ділянки, що перекриваються характерні для випадкового типу розподілу
Для рівномірного розподілу характері території.
Ефект групи — ефект виживання популяції — у групі зменшується інтенсивність обміну в кожної особини, що сприяє зменшенню споживання їжі. Дикі бджоли рояться взимку щоб зменшити тепловіддачу з кожної особини(інтенсивність фізичної терморегуляції). В групі легше захищатися від хижаків.
П
ринцип
Оллі — для деяких
видів тварин виживання
збільшується при середніх значеннях
щільності популяції.
Для тих видів організмів, для яких
характерний імітуючиний розподіл в
популяції. Недонаселенність
і перенаселеність можуть виступати в
ролі лімітуючи
чинників.
П ринцип читті: при збільшенні щільності, відбувається стрес-реакція.. виникають антагоністичні відносини.
11. Розміри індивідуальної ділянки та середня щільність популяції як функція розмірів тварин.
Див. пит. 10
12. Тривалість життя, таблиці та криві виживання. Основні типи кривих виживання.
R – стратеги – пришвидшений ріст та розвиток. Опуртоністичні, нерівноважні популяції. Переважають на початку сукцесійних процесів (риба)
K – вповільнений ріст і розвиток (організми зазвичай характеризуються великими розмірами, розмноження відбувається не часто). Рівноважні популяції. (ведмідь)
Амплітуда чисельності популяції більша в R-стратегів.
Переваги K і R стратегів.
На піонерних стадія сукцесії екосистем домінують R-стратеги (швидка зміна поколінь, невелика тривалість життя, розміри).
Серія – набір стадій сукцесій.
На кінцевих стадіях домінування переймають K стратеги (мають коливання чисельності в невеликому діапазоні).
1 - низька смертність серед молодих особин (піклування)
2 - рівномірна смертність серед усіх вікових стадій
3 — дуже висок смертні серед молодих особин (відсутнє піклування про нащадків)
Індивідуальна плодючість — кількість нащадків за один акт розмноження (стосується тільки самок).
Може коливатись в межах популяції.
Середня індивідуальна плодючість популяції — середнє арифметичне
Популяційна плодючість
Щільність популяції.
Залежність щільності від виживання — чим вища щільність, тим нижче виживання (через конкуренцію за ресурси).
1 – к стратег
2 – стабільна
3 – р стратег
Потім кружечок: багатовимірна ніша: = фундаментальна, після конкурентна, репродуктивна
13. Ефект групи. Принцип Оллі.
Е фект групи — ефект виживання популяції — у групі зменшується інтенсивність обміну в кожної особини, що сприяє зменшенню споживання їжі. Дикі бджоли рояться взимку щоб зменшити тепловіддачу з кожної особини(інтенсивність фізичної терморегуляції). В групі легше захищатися від хижаків.
Принцип Оллі — для деяких видів тварин виживання збільшується при середніх значеннях щільності популяції. Для тих видів організмів, для яких характерний агрегаційний розподіл в популяції. Недонаселенність і перенаселеність можуть виступати в ролі лімітуючих
чинників.
