- •Популяційна екологія. Предмет, задачі й методи.
- •2. Популяційний рівень організації живого. Емерджентні властивості.
- •3. Популяційний підхід. Просторово-часовий масштаб вивчення популяцій.
- •4. Поняття „популяція”. Визначення поняття „популяції” з екологічних позицій.
- •5. Статичні та динамічні характеристики популяцій.
- •6. Поняття „чисельності”, „щільності” та „біомаси” популяції. Методи оцінки чисельності і щільності популяцій.
- •7. Видовий ареал. Типи ареалів. Трофічний і репродуктивний ареали.
- •Просторова структура популяції. Основні типи просторового розподілу особин в популяції.
- •9. Динаміка просторового розподілу особин в популяціях тварин. -
- •10. Поняття „індивідуальна ділянка” і „територія”. Територіальність та її екологічна роль.
- •11. Розміри індивідуальної ділянки та середня щільність популяції як функція розмірів тварин.
- •12. Тривалість життя, таблиці та криві виживання. Основні типи кривих виживання.
- •13. Ефект групи. Принцип Оллі.
- •14. Статева структура популяції. Первинне, вторинне та третинне співвідношення статей.
- •15. Третинне співвідношення статей та її динаміка.
- •16. Вікова структура популяцій. Явище „домінування вікового класу”.
- •17. Генеративна структура популяції. Тривалість репродуктивного періоду у різних групах тварин.
- •18. Моноциклічність та поліциклічність. Індивідуальна та популяційна плодючість.
- •19. Народжуваність та смертність. Поняття про питому народжуваність та смертність. Миттєва швидкість росту популяції.
- •20. Популяції, що „ростуть” і „вмирають”. Вікові піраміди.
- •21. Криві росту популяцій. Експоненційна та логістична моделі росту популяцій.
- •22. Регуляція чисельності популяції. Основні принципи.
- •Гіпотези про взаємодію популяцій двох видів (хижак-жертва)
- •24. Моделі Лоткі-Вольтери "хижак-жертва". Гіпотеза "природної рівноваги" (зміна лімітуючих факторів в залежності від довжини трофічного ланцюга).
- •25. Внутрішньопопуляційні взаємовідносини. Конкуренція [інтерференційна (агоністичні взаємодії) та експлуатаційна], взаємодопомога, канібалізм.
- •27. Основні типи міжпопуляційних (міжвидових) взаємодій за характером дії (трофічні, фабричні, форичні, топічні тощо).
- •29. Симбіотичні взаємовідносини (протокооперація, мутуалізм). Мутуалістичні взаємовідносини, їх роль у живленні рослин і тварин.
- •30. Явище алелопатії, його значення для підтримання різнорідності фітоценозу.
- •31. Поняття „екологічна ніша”. Багатовимірна ніша.
- •33. Принцип конкурентного виключення г.Ф.Гаузе та його реалізація в природі.
- •34. Екологічні стратегії існування та виживання популяцій (r-стратегія та k-стратегія).
- •36. Поняття „генетична структура популяцій”. Генофонд популяції як сукупність генотипів.
- •37. Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Гетерозиготні та гомозиготні популяції. „Арогенні” популяції.
- •38. Стійкість генетичної структури популяцій у часі (рівняння Харді-Вайнберга). Проблеми вимирання природних популяцій.
- •39. Різні форми природного добору та еволюційні перспективи популяцій, що знаходяться під дією різних форм добору.
- •42. Популяція як одиниця експлуатації, охорони та моніторингу.
34. Екологічні стратегії існування та виживання популяцій (r-стратегія та k-стратегія).
35. Переваги популяцій з r- та K-стратегіями (опортуністичних і рівноважних) на різних серіальних стадіях сукцесії екосистем.(говорить вместе с 34!!) r- і K- стратеги Константи r і K з логістичного рівняння дали назву двом типам природного добору, виділивши які американські дослідники Роберт Мак-Артур і Е. Уілсон (MacArthur, Wilson, 1967) поклали початок концепції, що отримала пізніше широке визнання. Згідноцієїконцепціїсередбагатьохекологічнихстратегійможнавиділити два крайніхтипи. Так звана r- стратегіяпов'язана з високимизначеннямибіотичногопотенціалупопуляції, в той час як К-стратегіяспрямована на підвищеннявиживання (що особливо важливо в умовахжорстокоїконкуренції). Якщо r- відбір - це перш за все відбір на такіякості, як високаплодючість, швидкедосягненнястатевозрілості, короткий життєвий цикл, здатність до швидкогопоширення в новихбіотопах, а такожздатність до переживаннянесприятливихперіодів у станіспокою, то К - відбір - цевідбір на конкурентоздатність, підвищеннязахищеностівідхижаків і паразитів, підвищенняймовірностівиживання кожного нащадка, на розвитокбільшдосконалихвнутрішньопопуляційнихмеханізміврегуляціїчисельності. Екологічнасукцесія - закономірнізміниекосистемипідвпливом, головним чином, внутрішньосистемнихпроцесів у напрямкуклімаксного стану. Восновісукцесіїлежить, здебільшого, розбалансуванняпродукційно-деструкційнихпроцесів і біогеохімічнихколообігів. Якщоваловапродукціяперевищуєзагальнудеструкцію, то маємісцеавтотрофнасукцесія. У випадку, коли з плином часу енергоємністьбіомасиугрупованнязменшується, маємісцегетеротрофнасукцесія. Цеможназаписати так: Pв/R> 1; Рч> 0; автотрофнасукцесія; Рв/R< 1; Рч< 0; гетеротрофнасукцесія; Pв/R = 1; Рч = 0. клімаксний стан. Де: Рв - валовапродукція; Рч - чиста продукція; R - диханняугруповання Головною ж ознакоюклімаксного (зрілого) угруповання є збалансованістьпродукційно-деструкційнихпроцесів (скількисинтезуєтьсяорганічноїречовини системою, стільки ж її і розкладається в процесідиханняугруповання). Розрізняютьпервинні і вторинніекологічнісукцесії. Первинніберуть початок там, де життябуло практично відсутнє - на застиглих потоках вулканічноїлави, в новоутворених озерах тощо. Вториннівідбуваються там, де угрупованнябулознищенепідвпливомпевного фактора - пожежі, господарськоїдіяльностілюдинитощо. Сукцесія - процес, щовідбувається у напрямкудосягненнятермодинамічноїрівноваги (клімаксногоугруповання). Тому вінпередбачуваний і прогнозований. В ходіаутогенноїсукцесіїзнаходятьсвійпрояввсіосновніриси, притаманнізрілійекосистемі: Енергетика: 1. Зростаєбіомаса і кількість детриту; 2. Зростаєваловапродукція за рахунокпервинної; 3. Чиста продукціяпрямує до нуля; 4. Зростаєдиханняугруповання; 5. Співвідношенняпродукція/диханняпрямує до 1. Біогеохімічніколообіги: Стаютьбільшзамкненими; Зростає час обертання і запаси біогеннихелементів. Структура угруповання: Змінюєтьсявидовий склад; Зростаєвидовебагатство; Зростаєеквітабельністьвидів; Зростаєвідношення К-стратеги/ r-стратеги; Ускладнюються і подовжуютьсяжиттєві цикли; Збільшуютьсярозміриорганізмів; Значногорозвиткудосягаютьмутуалістичнівзаємини; Стабільність: Зростаєрезистентнастійкість; Знижуєтьсяпружня. Загальнастратегія: Зростаєефективністьвикористанняенергії і біогеннихелементів. Висновок Отже, можна зазначити, що на шляху розвитку екосистеми спочитку переважають r-, а потім К-стратеги. На мою думку, це пов’язано з тим, що коли екосистема лише починає розвиватись, К-стратеги просто не в змозі вижити, і в основному через відсутність кормової бази. Звідси, можна зробити висновок, що на ранніх стадіях сукцесії екосистем вигідніше r-стратегія, а пізніше – К-.
