
- •Популяційна екологія. Предмет, задачі й методи.
- •2. Популяційний рівень організації живого. Емерджентні властивості.
- •3. Популяційний підхід. Просторово-часовий масштаб вивчення популяцій.
- •4. Поняття „популяція”. Визначення поняття „популяції” з екологічних позицій.
- •5. Статичні та динамічні характеристики популяцій.
- •6. Поняття „чисельності”, „щільності” та „біомаси” популяції. Методи оцінки чисельності і щільності популяцій.
- •7. Видовий ареал. Типи ареалів. Трофічний і репродуктивний ареали.
- •Просторова структура популяції. Основні типи просторового розподілу особин в популяції.
- •9. Динаміка просторового розподілу особин в популяціях тварин. -
- •10. Поняття „індивідуальна ділянка” і „територія”. Територіальність та її екологічна роль.
- •11. Розміри індивідуальної ділянки та середня щільність популяції як функція розмірів тварин.
- •12. Тривалість життя, таблиці та криві виживання. Основні типи кривих виживання.
- •13. Ефект групи. Принцип Оллі.
- •14. Статева структура популяції. Первинне, вторинне та третинне співвідношення статей.
- •15. Третинне співвідношення статей та її динаміка.
- •16. Вікова структура популяцій. Явище „домінування вікового класу”.
- •17. Генеративна структура популяції. Тривалість репродуктивного періоду у різних групах тварин.
- •18. Моноциклічність та поліциклічність. Індивідуальна та популяційна плодючість.
- •19. Народжуваність та смертність. Поняття про питому народжуваність та смертність. Миттєва швидкість росту популяції.
- •20. Популяції, що „ростуть” і „вмирають”. Вікові піраміди.
- •21. Криві росту популяцій. Експоненційна та логістична моделі росту популяцій.
- •22. Регуляція чисельності популяції. Основні принципи.
- •Гіпотези про взаємодію популяцій двох видів (хижак-жертва)
- •24. Моделі Лоткі-Вольтери "хижак-жертва". Гіпотеза "природної рівноваги" (зміна лімітуючих факторів в залежності від довжини трофічного ланцюга).
- •25. Внутрішньопопуляційні взаємовідносини. Конкуренція [інтерференційна (агоністичні взаємодії) та експлуатаційна], взаємодопомога, канібалізм.
- •27. Основні типи міжпопуляційних (міжвидових) взаємодій за характером дії (трофічні, фабричні, форичні, топічні тощо).
- •29. Симбіотичні взаємовідносини (протокооперація, мутуалізм). Мутуалістичні взаємовідносини, їх роль у живленні рослин і тварин.
- •30. Явище алелопатії, його значення для підтримання різнорідності фітоценозу.
- •31. Поняття „екологічна ніша”. Багатовимірна ніша.
- •33. Принцип конкурентного виключення г.Ф.Гаузе та його реалізація в природі.
- •34. Екологічні стратегії існування та виживання популяцій (r-стратегія та k-стратегія).
- •36. Поняття „генетична структура популяцій”. Генофонд популяції як сукупність генотипів.
- •37. Популяція як елементарна еволюційна одиниця. Гетерозиготні та гомозиготні популяції. „Арогенні” популяції.
- •38. Стійкість генетичної структури популяцій у часі (рівняння Харді-Вайнберга). Проблеми вимирання природних популяцій.
- •39. Різні форми природного добору та еволюційні перспективи популяцій, що знаходяться під дією різних форм добору.
- •42. Популяція як одиниця експлуатації, охорони та моніторингу.
Популяційна екологія. Предмет, задачі й методи.
Популяція (з екологічної точки зору) — група особин одного виду, яка мешкає в певному фізичному просторі (біосистемі), і функціонує як компонент біотичного угруповання.
Популяція — є частиною біотичного угруповання. Біотичне угруповання складається з популяцій.
Типи популяцій
Монотипні
Політипні
Функції популяцій:
представляє вид
виконує свою функцію в екосистемі (продуцент\консумент\редуцент)
Екологія
Спеціальна екологія
Загальна екологія:
Аутекологія — екологія особин
Демекологія — екологія популяцій
Синекологія — екологія біотичних угруповань(систем) надпопуляійного рівня (системи хижак-жертва, паразит-хазяїн)
Екосистемологія (екологія екосистем)
Методи дослідження в популяційній екології
Спостереження
Експеримент
однофакторний
багатофакторний
Моделювання — основний метод: є натуральні (аналогові) - акваріум і знакові( за доп знаків: вербальні(моделі словами а,б,в ,Г, графічні – графіки, за типом реалізації :реальні (акв) моделі і ідеальні (математичні: аналітичні (коли оператор відома аналітична форма) і чисельні(імітаційні): дискретні-неперервні, детерміновані-стохастичні, точкові-просторові, статичні-динамічні. Шляхом спрощення отримати модель, властивості якої будуть максимально відповідати модельованому об'єкту.
Типи моделювання:
Аналогові
Знакові
Концептуальні моделі
вербальні
графічні
Математичні
аналітичні — оператор (напр. чисельність популяції) відомий в аналітичній формі (певна змінна, притаманна об'єкту, має параметри зміни яких нам відомі)
чисельні — певний параметр відомий лише в певний момент часу.
Моделі розділяють на чотири пари:
1. Дискретні - неперервні
Дискретна модель - значення параметру відомі через певні проміжки часу.
Неперервна - значення відоме в будь який момент часу.
2. Детерміновані - стохастичні
Стохастична модель - не знаємо як веде себе об'єкт, але знаємо результат
Детерміновані - не знаємо результату, але знаємо теперішній стан.
3. Точкові - просторові
Точкові - параметри у просторі невідомі
Просторові - параметри просторі відомі
4. Статичні - динамічні
Статичні - фіксується стан об'єкту в даний момент
Динамічні - аналіз об'єкту через різні проміжки часу
Для моделювання надскладних систем використовують математичні моделі.
Після моделювання, зворотній процес вивчення відомих властивостей і поведінки моделі називається інтерпретацією моделі.
Предмет популяційної екології: популяція
Вивчення структурної організації
Функціональної ролі популяції
Динаміка популяції
Параметри популяції
статичні (статева, просторова, генетична структура)
динамічні — народжуваність і смертність
Підходи до вивчення популяцій:
Популяційний — приклад застосування - популяція попелиць, що сидить на дереві – не рухаються
Екосистемний — приклад застосування — вовк, адже може виконувати певну роль в декількох екосистемах - рухаються
Всі рослини вивчають за популяційним підходом.
Просторово-часовий масштаб вивчення популяцій:
Змінюється простір,пов’язаний з часом. Поняття міграції.