3. Дайте характеристику типам комунікації.

Формальні комунікації передбачені організаційною структурою. Вони поділяються на: вертикальні, горизонтальні та діагональні.

До вертикальних комунікацій належать комунікації зверху вниз і знизу вгору.

Комунікації зверху вниз вирішують п'ять основних завдань:

1) ознайомлення працівників з цілями організації з метою усвідомлення ними важливості роботи, що виконується;

2) викладення конкретних інструкцій щодо виконання робіт;

3) забезпечення розуміння роботи та її зв'язку з іншими завданнями організації;

4) надання інформації про процедури і методи виконашія роботи;

5) забезпечення підлеглих інформацією зворотного зв'язку про результати діяльності організації.

Неформальні комунікації не передбачені організаційною структурою. Вони не санкціоновані менеджментом, підтримують формальні комунікації, заповнюють розриви у формальних комунікаціях і переслідують наступні цілі:

- задоволення потреб працівників організації у соціальній взаємодії;

- покращення результатів діяльності організації шляхом створення альтернативних, більш ефективних каналів обміну інформацією.

6. Що включає в себе поняття комунікативного акту.

Комунікативний акт — концептуально та структурно організований обмін комунікативною діяльністю мовцями в межах вербального контакту, в якій предметно-знаковим носієм є дискурс, що опирається на певну ситуацію. Комунікативний акт є сукупністю мовленнєвих актів, які виконуються індивідами назустріч один одному. Якщо в мовленнєвому акті акцент робиться на дію, то в комунікативному акті – на взаємодію адресата та адресанта. Кожний комунікативний акт протікає лише за певних обставин. Комунікативний акт детермінується різними факторами, які можуть сприяти або заважати успішному спілкуванню. Такими факторами можуть бути, напр., відстань між комунікантами, їх взаємовідносинами, час, відведений на спілкування, наявність чи відсутність гомону. Коли розмова відбувається за несприятливих умов, то для досягнення взаєморозуміння необхідне багаторазове повторення висловлення.

7. Визначте критерії ефективності комунікації і опишіть її складові.

1. Здатність сприяти збереженню та розвитку ділових стосунків, особистісної цілісності учасників.

2. Сприяння досягненню цілей учасників спілкування.

3. Зміна поведінки партнерів (діють на досягнення спільних цілей).

8. Дайте визначення неефективної комунікації.

Неефективна комунікація - це обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, відображена інформація в яких сприймається некоректно через ряд причин, таких як:

· недостовірність

· упередженість

· невчасність

· відсутність певного адресату

· відсутність зворотного звьязку·

· обмежена доступність (непрозорість).

10. Розкрийте зміст поняття культура комунікації.

Культура комунікації – система певних обумовлений рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.

13. Функції, категорії, умови міжособистісної комунікації.

Міжособистісна комунікація розуміється як процес одночасного взаємодії комунікантів та їх впливу один на одного. Для неї характерний цілий ряд особливостей, що відрізняють її від інших видів комунікації. Міжособистісна комунікація може здійснюватися в різних формах, специфіка яких визначається числом учасників, їх соціоролевим статусом, комунікативною настановою, особливостями простору і часу комунікації. Ідеальним зразком міжособистісної комунікації є неформальна бесіда двох осіб. Характерними рисами цього виду комунікації є часта зміна тематики, домінування однієї сторони в силу її більшої активності та підпорядкування інший, зміна комунікативної установки, можливість повернутися до колишньої тематиці, необов'язковість заключного етапу, так як розмова може бути перервана випадковими обставинами. При виникненні формальних ситуацій, як правило, використовуються тільки загальноприйняті норми комунікації (не можна, наприклад, підійти до незнайомої людини і грюкнути його по плечу в знак вітання) і певна послідовність висловлювань. Міжособистісна комунікація протікає як процес одночасного мовного взаємодії комунікантів та їх вплив один на одного. Для міжособистісної комунікації характерний ряд особливостей, які складають її специфіку як типу комунікації.