Питання для самостійного опрацювання

1. Сучасний стан злочинності в Україні.

2. Віктимологія як самостійний напрямок кримінологічних досліджень.

3. Особа потерпілого та її кримінологічне значення.

4. Класифікація жертв злочинів.

5. Поняття і система віктимологічної профілактики.

6. Форми та методи віктимологічної профілактики.

Література:

1. Токарев А.Ф. Основные понятия криминологии. – М., 1989

2. Зелінський А.Ф. Кримінологія –Х.; 2000

3. Джужа О.М. Курс кримінології. Підручник в 2-х томах. –К.;2001

4. Косоплечев Н.П. Методы криминологического исследования -М.,1984

5. Лунеев В.В. Криминология ХХ века.-М., 1997

6. Долгова А.И. Преступность и общество. – М., 1992

7. Карпец И.И. Преступность: илюзии и реальность. –М., 1992

8. Дяньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия. – Киев, 1988

9. Ковалкін А.А. Латентна злочинність та її виявлення органами внутрішніх справ. – К., 1985

10. Антонян Ю.М., Бородин С.В. Преступность и психические аномалии.-М., 1987

11. Криминальная ситуация. – М., 1996

Тема 3. Причини та умови злочинності.

При вивченні зазначеної теми студенти мають з’ясувати, що являють собою причини та умови злочинності, а також розглянути окремі з них, звертаючи увагу на особливості кожної групи детермінант.

Причини – це ті процеси і явища, які породжують злочинність як свій безпосередній наслідок.

Умови – безпосередньо не породжують злочинність, але “відкривають шлях” для дії причин, полегшують настання суспільно небезпечних наслідків.

В кримінології досить часто вживається поняття “детермінанти”, яке охоплює обидва терміни: причини і умови.

Причини і умови злочинності залежно від їх рівня дії можна класифікувати на:

1. причини і умови злочинності в цілому;

2. причини і умови окремих видів злочинності;

3. причини і умови конкретних злочинів.

За змістом детермінанти злочинності можна поділити на економічні, соціальні, політичні, духовні, ідеологічні, організаційно-управлінські тощо.

Економічні детермінанти злочинності:

Україна визнана корумпованою країною з оцінкою 2,6 бала за 10 бальною шкалою. Висновок зроблено міжнародною організацією “Трансперенсі інтернейшнл”. Цьому сприяли велике втручання держави в економіку, несправедлива система оподаткування, величезні витрати на утримання органів державної влади, недосконале законодавство.

Це призвело до масового ухилення від сплати податків, формування тіньового сектора економіки (до 60%), низького рівня забезпечення тих, хто працює в бюджетній сфері.

Ще один чинник злочинності – спад суспільного виробництва і безробіття.

Соціальні детермінанти:

• нерівність членів суспільства. Стабільність в суспільстві піддається серйозним випробуванням, коли різниця між рівнем життя багатих і бідних прошарків населення перевищує 10-кратну величину. В Україні різниця сягає 20 і більше разів. Понад 60 % населення перебуває за межею бідності.

За соціологічними даними, суспільство криміналізується, якщо в ньому за межею бідності перебуває більше 10% населення.

• нелегальна міграція. Чимало мігрантів створюють етнічні злочинні угруповання, які займаються наркобізнесом, захопленням заручників з метою викупу, розбійними нападами тощо. Боротьба з нелегальною міграцією пов’язана з великими труднощами, викликаними відкритістю кордонів і недосконалим законодавством.

• урбанізація і внутрішня міграція населення; - нерівноправне становище жінки в суспільстві; - криміногенні властивості може мати НТР.

Політичні детермінанти злочинності: непорозуміння і конфлікти між гілками влади (особливо між законодавчою і виконавчою); нерозвиненість судової влади; етнічні конфлікти.

Ідеологічні детермінанти злочинності: низький рівень духовності; низька правова культура громадян; криміналізація шоу-бізнесу; панування психології вседозволеності та сексуальної свободи; пропаганда відвертого насильства, жорстокості, знущання з людини, підступності як норм поведінки; пияцтво і наркоманія.

Умови, що сприяють існуванню злочинності - це ті факти реальної дійсності, які безпосередньо злочинність не спричинюють, але їх наявність сприяє її існуванню.

До них відносяться недоліки у функціонуванні господарського і державного механізму, охоронні правопорядку, державного чи приватного майна, обліку матеріальних цінностей тощо. Це можуть бути упущення в діяльності державної адміністрації, правоохоронних та контролюючих органів, судів, прогалини в законодавстві.

Однією з умов, що сприяє злочинності є те, що не всі вчиненні злочини реєструються, а з поміж зареєстрованих - не всі розкриваються.

Умови, які сприяють вчиненню окремих видів злочинів, можуть бути усуненні повністю, наприклад, шляхом введення нових форм бухгалтерського обліку, встановлення сигналізації і т.п.

Мотивація злочину – процес реалізації внутрішньої (психічної) детермінації злочинної поведінки, що обумовлює вчинення злочину. Мотивацію вчинку визначають потреби, інтереси, емоції.

Мотив можна визначити як усвідомлене спонукання (прагнення) особи до вчинення конкретного діяння, яке містить у собі суспільну небезпеку і передбачене кримінальним законом як злочин.

Потреба – це предметно визначена залежність людини від зовнішнього світу, суб’єктивні запити особи до об’єктивного світу, її потреба в таких предметах і умовах, які необхідні для її нормальної життєдіяльності, самоствердження і розвитку. Потреби можуть бути матеріальними і духовними, дійсними і уявними. Емоційним специфічним сигналом виникнення потреб є емоції. Емоції як мотиви злочину яскравіше всього виражені тоді коли у суб’єкта протиправної діяльності не виховані ще гальмуючі сили. Тому у різних вікових категорій злочинців емоції займають не однакове місце в мотиваційній сфері поведінки.

З точки зору психології, під інтересом розуміють мотив, який діє в силу своєї усвідомленої значимості і емоційної привабливості. Як мотив злочину, інтерес виражає специфіку ставлення особи до об’єкту злочинного посягання, злочинного результату і самого процесу злочинної діяльності.

Криміногенна ситуація – особливий характер взаємодії особи із соціальною дійсністю. Важливою властивістю криміногенної ситуації є те, що вона завжди конкретна за змістом та існує в певних просторово-часових межах.