Білль про права (13 лютого 1689 р.)

(Витяги)

І тому зазначені духовні і світські лорди та общини, в силу згаданих грамот і виборів, що зібралися нині як повне і вільне представництво цього народу, після зрілого обговорення найкращих засобів для досягнення вищевказаних цілей, насамперед (як робили в подібних випадках їх предки) заявляють, для відновлення і засвідчення своїх стародавніх прав і вольностей, таке:

1. Що передбачувана влада припиняти закони або виконання законів королівським повелінням без згоди парламенту незаконна.

2. Що передбачувана влада вилучення з законів або виконання законів королівським повелінням, так, як вона присвоювалась і застосовувалась у недавній час, незаконна.

3. Що встановлення суду комісарів у церковних справах і всякі інші

установи і суди подібного роду незаконні.

4. Що стягнення зборів на користь і в розпорядження короля, в силу

нібито прерогативи, без згоди парламенту або на більш довгий час або іншим порядком, ніж установлено парламентом, незаконне.

5. Що звернення з клопотанням до короля є право підданих, і всяке затримання і переслідування за такі клопотання незаконні.

6. Що набирання чи утримання постійного війська в межах королівства в мирний час, інакше як за згодою парламенту, суперечать законові.

7. Що піддані протестантського віросповідання можуть носити зброю, відповідну їх становищу, і так, як дозволено законом.

8. Що вибори в члени парламенту мають бути вільними.

9. Що свобода слова, дебатів і актів у парламенті не повинна бути обмежувана і піддавана контролеві в якому-небудь суді або місці, крім парламенту.

10. Що не допускається вимагання надмірних застав, ні накладання надмірних штрафів або жорстких і незвичайних покарань.

11. Що присяжні мають вноситись у списки і закликатися до черги належним порядком, і присяжні, які вирішують долю людини в справах про зраду, повинні бути вільними землевласниками.

12. Що всякі пожалування і обіцянки з сум, яких чекають від штрафів і конфіскацій, до засудження незаконні і недійсні.

13. Що для припинення всяких зловживань і для поліпшення, зміцнення і збереження законів парламент має скликатися досить часто.

Акт про парламентську реформу (1832 р.)

(Витяги)

Оскільки було визнано доцільним вжити дійсних заходів для усунення різних зловживань, які довгий час мали місце при виборах представників до палати общин; позбавити багато які незначні містечка права надсилання депутатів, надати це право великим і багатим містам, які мають численне населення; збільшити кількість представників графств у парламенті; поширити право виборчого голосу на багатьох з підданих його величності, досі позбавлених цього права, і зменшити зв'язані з виборами витрати, — цим постановляється:

1. Кожен з п'ятидесяти шести виборчих пунктів («boroughs»), перелічених у додаваному до цього закону додатковому листі, позначеному літерою (А), рахуючи від і після закінчення строку даного парламенту, перестає обирати представників до парламенту.

2. Кожен з тридцяти «boroughs», перелічених у додаваному додатковому листі, позначеному літерою (В), буде надалі вибирати одного представника замість двох.

3. Кожне з місць, перелічених у додаваному додатковому списку, позначеному літерою (С), в силу зазначеного акта вважатиметься «boroughs»,

і кожне з них буде посилати двох представників до парламенту¹.

4. Кожне з місць, перелічених у додаваному до цього закону додатковому листі, позначеному літерою (D), в силу цього акта вважатиметься «boroughs» і посилатиме одного представника до парламенту².

18. Правом обирати рицаря або рицарів графства³ до майбутніх парламентів користуються лише ті фригольдери, які володіють землею строком на одне, два або кілька життів (lives), володіння яких приносять на рік доходу не менше десяти фунтів, за вирахуванням усіх належних рент і платежів, або річну 40-шилінгову ренту.

19. Всякий чоловік, який досяг встановленого законом віку і не позбавлений прав, який володіє копігольдом або звичайним держанням строком на одне, два або кілька життів, з доходом не менш десяти фунтів на рік, за вирахуванням усіх належних рент і платежів, також має право обирати рицаря або рицарів графства.

20. Всякий чоловік, який досяг встановленого законом віку і не позбавлений прав, який має будь-яку оренду або держання — чи то фригольд, ко-пільгольд або звичайне держання строком не менш ніж на шістдесят років, з чистим доходом не менш десяти фунтів... або володіє землею або держанням як орендар за згодою (bonafide), із сплатою річної ренти не менш п'ятидесяти фунтів... також має право вибирати до майбутніх парламентів одного або кількох рицарів графства...

27. У містах або «boroughs», які посилають одного або кількох депутатів парламенту, правом обрання користується всякий чоловік, який досяг встановленого законом віку, не позбавлений прав і який є власником або наймачем будинку, що приносить дохід не менш десяти фунтів на рік... при умові виплати податку на бідних та інших встановлених податків...

¹ У списку (С) на першому місці йдуть промислові міста — Манчестер, Бірмінгем, Лідс, Шеффільд та ін. Разом двадцять два міста.

² Разом дев'ятнадцять міст.

³ Себто поміщиків даного графства. Реформа залишала в силі старий ценз для кандидатів у парламент. У графствах бути обраним міг лише землевласник з річною рентою не менш ніж 300 ф. ст.