1.4. Предмет, метод і об’єкти аудиту.

При вивченні аудиту особливу діяльність слід приділити вивченню предмету, методу та об’єктам аудиту. Предметом будь-якої дисципліни є те, що вивчається та досліджується. Предмет нашої дисципліни необхідно розглядати в двох аспектах: загальному та локальному.

В загальному розумінні предметом вивчення даної дисципліни виступає фінансово-господарська діяльність підприємств.

Предмет аудиту в локальному аспекті залежить від об’єкта: при аудиті фінансової звітності предметом аудиту виступає фінансова звітність, предметом аудиту господарської діяльності виступає господарська діяльність як суб’єкта в цілому, так і його окремих підрозділів, предметом податкового аудиту виступає податкова звітність.

Об’єкти аудиту можуть різнитися за своєю структурою і складом та іншими характеристиками. До об’єктів аудиту ми можемо віднести:

• господарчі процеси на підприємстві;

• розрахунки по оплаті праці;

• економічні результати діяльності підприємства;

• форми та методи управління;

• ресурси підприємства (тобто засоби праці, предмети праці, матеріальні та нематеріальні активи) тощо.

Метод аудиторської діяльності. Метод – це сукупність прийомів дослідження, що визначають підхід до об’єкта дослідження. У світовій та національній практиці аудиту використовуються різні методи та прийоми аудиту. В аудиторській практиці використовуються такі загальнонаукові методи як спостереження, аналіз та синтез, органолептичні методи (інвентаризація, обстеження, спостерігання), аналітично-розрахункові методи, методи документальної перевірки, обчислення, вимірювання, порівняння тощо. Основним завданням аудитора під час перевірки є застосування найефективніших методичних прийомів для швидкого та якісного виконання поставлених завдань.

При проведенні перевірки об’єкти аудиту можуть досліджуватися у різних аспектах (минулому, майбутньому та фактичному), залежно від цілей, які ставить перед собою аудитор перед початком перевірки. Якщо аудитору необхідно зробити висновок про достовірність ведення бухгалтерської звітності, ефективність використання ресурсів,тоді оцінюється минулий стан об’єктів аудиту. При вивченні реального стану обліку аудитор оцінює фактичний стан об’єктів обліку.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Яка головна мета аудиту?

2. Які передумови виникнення аудиту?

3. Хто є основними користувачами результатів роботи аудитора?

4. Що є об’єктом і предметом аудиту?

5. Які є види аудиту?

6. У чому полягають відмінності аудиту від інших форм контролю?

7. Які суб’єкти господарської діяльності підлягають обов’язковому аудиту?

8. Які основні етапи становлення аудиторської діяльності в Україні.

Тема 2. Організація аудиту в україні, права та обов’язки аудитора

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

• організація аудиту у світі і в Україні. Законодавче забезпечення аудиторської діяльності. Міжнародні професійні організації бухгалтерів і аудиторів. Аудиторська палата України. Спілка аудиторів України. Міжнародні стандарти та Національні нормативи аудиту.

• підготовка і сертифікація аудиторів. Реєстрація аудиторської діяльності.

• професійна етика аудиторів.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

• визначати порядок регулювання аудиторською діяльністю в Україні;

• застосовувати основні вимоги законодавства до сертифікації аудиторів;

• використовувати інформаційне забезпечення аудиту;

• складати заяву та інші документи, які необхідні для включення до Реєстру аудиторів та аудиторських фірм.

Після вивчення теми студент повинен знати:

• діючі міжнародні професійні організації бухгалтерів та аудиторів, їх роль у регулюванні та розвитку аудиту;

• основні функції, які виконує аудиторська палата України;

• порядок формування аудиторської палати України;

• порядок здійснення сертифікації аудиторів в Україні;

• основні положення професійної етики аудиторів.

0. 2.1. Організація аудиту у світі і в Україні. Законодавче забезпечення аудиторської діяльності. Міжнародні професійні організації бухгалтерів і аудиторів. Аудиторська палата України. Спілка аудиторів України. Міжнародні стандарти та Національні нормативи аудиту.

В своїй професійній діяльності аудитор виступає як незалежна сторона. Тому, для підтримки належного рівня незалежності та неупередженості при проведенні перевірки а також дотримання всіх принципів аудиту , виникає сувора необхідність у регулюванні аудиторської діяльності, як з боку державних органів влади (державне регулювання), так і безпосередньо з боку аудиторських компаній.

При дослідженні світової практики регулювання аудиторської діяльності,ми можемо спостерігати деякі відмінності. Так, наприклад, у Німеччині, Франції та Іспанії, де основними користувачами фінансової звітності виступають банки та державні організації, державне регулювання аудиторської діяльності є більш широким. Тоді як у Великій Британії, США, де основними користувачами звітності виступають кредитори та акціонери, більш поширене саморегулювання.

В Україні для регулювання аудиторської діяльності створений державний орган – Аудиторська палата України (АПУ). Вона є незалежним органом, мета діяльності якого – сприяння розвитку та вдосконаленню аудиторської діяльності на території України.

Повноваження АПУ визначаються чинним законодавством та статутом. Згідно з цими документами АПУ:

• здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;

• затверджує стандарти аудиту;

• затверджує програми підготовки аудиторів (погоджені з НБУ у разі підготовки фахівців для аудиту у банківському секторі)

• веде реєстр аудиторів України;

• здійснює контроль за дотриманням аудиторськими компаніями та аудиторами вимог чинного законодавства у сфері аудиту, стандартів аудиту та норм професійної етики;

• здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

• регулює взаємовідносини між аудиторами, аудиторськими фірмами в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягення;

• здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством у сфері аудиторської діяльності та статутом АПУ.

Крім того, щорічно АПУ отримує від аудиторських фірм та аудиторів звіти про виконані ними роботи, аналізує їх та подає до КМУ узагальнену інформацію про стан аудиторської діяльності в Україні.

Формування АПУ здійснюється шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів. Загальна кількість членів АПУ становить 20 осіб. Із них по одному представнику делегують Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції, Мінекономіки, ДПА, НБУ, Держкомстат, Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку,Держкомісія з регулювання ринків фінансових послуг, Рахункова палата та Головне КРУ. Від аудиторів делегуються висококваліфіковані аудитори (10 осіб) із безперервним стажем аудиторської діяльності не менше 5 років, а також представники навчальних наукових та інших організацій. Термін повноважень члена аудиторської палати становить 5 років.

Звернемо детальну увагу на таку функцію АПУ як ведення реєстру аудиторських фірм. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів – база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів. Для включення в Національний реєстр, необхідно подати до секретаріату АПУ наступні документи:

• клопотання про включення;

• для аудиторських фірм: нотаріально засвідчені копії документів про державну реєстрацію, установчі документи, копію сертифіката на право здійснення аудиторської діяльності в Україні тощо;

• для приватних аудиторів: копія свідоцтва про державну реєстрацію як СПД, копія сертифіката на право займатися аудиторською діяльністю, копія трудової книжки.

АПУ здійснює також виключення із Національного реєстру на основі рішення, прийнятого спеціальною комісією АПУ. Усі рішення АПУ ухвалюються на засіданнях простою більшістю голосів за умови присутності 2/з її членів.

Крім АПУ в Україні за прикладом інших держав створена і Професійна громадська організація аудиторів України(САУ). Дана громадська організація була створена згідно із ЗУ «Про аудиторську діяльність». Дана організація нараховує близько 1500 членів та має свої відділення у всіх обласних центрах України. У своїй діяльності САУ керується як ЗУ «Про аудиторську діяльність», так і ЗУ «Про об’єднання громадян» та статутом САУ.

Вищим керівним органом Всеукраїнської асоціації аудиторів є з’їзд делегатів від територіальних відділень спілки, який скликається раз на рік. САУ має право делегувати своїх представників до АПУ, достроково їх відкликати, порушувати клопотання про припинення повноважень інших членів АПУ. Основною метою діяльності САУ є контроль за дотриманням аудиторами вимог чинного законодавства, стандартів аудиту, норм професійної етики аудитора, а також регулює взаємовідносини між аудиторськими фірмами. Для кращого контролю аудиторської діяльності САУ створила 4 комісії:

• комісія зі стандартів та контролю якості;

• комісія з питань освіти та підвищення кваліфікації аудиторів;

• комісія із зв’язків з громадськістю та міжнародних зв’язків;

• комісія з правого забезпечення аудиту.

Національна спілка аудиторів створена за прикладом міжнародних професійних організацій бухгалтерів та аудиторів. Розглянемо їх більш детально.

Міжнародна асоціація бухгалтерів (IFCA) - це всесвітня організація професійних бухгалтерів. МФБ заснована в 1977 р. Завданням діяльності МФБ є сприяння розвитку та вдосконаленню роботи бухгалтера. До компетенції даної організації входить розробка міжнародних стандартів аудиту, надання підтримки організаціям-членам федерації,співпраця з регулювальними органами, органами які встановлюють стандарти. Для виконання поставлених завдань, у складі МФБ створені наступні комітети: Комітет з аудиторської практики, Комітет з навчання, Комітет з етики, Комітет з фінансового та управлінського обліку, Комітет з планування.

Завдяки плідній роботі даної організації було розроблено Міжнародні стандарти аудиту та Міжнародні положення аудиторської практики, які служать зразком для стандартів і положення щодо надання високоякісних аудиторських послуг в усьому світі. Вони окреслюють основні принципи та процедури для аудиторів, а також дають рекомендації по організації аудиту в спеціалізованих сферах.

Кодекс етики професійних бухгалтерів, розроблений МФБ,є основою для всіх кодексів етики, що застосовуються по всьому світі. Дана організація переймається і питаннями підвищення якості професійної освіти бухгалтерів. З цією метою розроблено ряд стандартів та рекомендацій по підготовці фахівців.

Членами організації є понад 150 організацій, які включають близько 2,5 млн. бухгалтерів з усього світу.

Крім, МФБ існують і інші професійні об’єднання:

• Національна асоціація бухгалтерів США

• Асоціація спеціалістів з комп’ютерного аудиту;

• Громадська організація дипломованих бухгалтерів;

• Інститут присяжних бухгалтерів Англії та Уельсу (аналогічні організації діють також в Шотландії та Ірландії).

У Франції діють дві основні організації, що об’єднують професійних аудиторів та бухгалтерів:

• Орден експертів-бухгалтерів;

• Національна компанія комісарів з рахунків.

У Німеччині функціонує добровільна Асоціація кваліфікованих аудиторів.

Як ми уже говорили, з метою регулювання аудиторської діяльності були розроблені Міжнародні стандарти аудиту. Стандарти визначають загальний підхід до проведення аудиту, види аудиторських звітів, методи та прийоми аудиту, основні принципи, яких повинен дотримуватись аудитор у своїй діяльності. На даному етапі розвитку аудиту у світі існують стандарти аудиту декількох рівнів:

• міжнародні;

• національні;

• внутрішні (розробляються кожною аудиторською компанією, виходячи з власного досвіду, на базі національних та міжнародних).

Міжнародні стандарти були створені з метою уніфікувати підхід до аудиту і сприяти розвитку аудиторської діяльності в країнах, де рівень кваліфікації аудиторів нижче, ніж у світі. Сьогодні, у світі діють 49 Міжнародних стандартів, поділених на 10 груп (див. табл.. 2.1.)

Таблиця 2.1.

Класифікація міжнародних стандартів аудиту

Група 1 – містить 3 стандарти, які визначають юридичний статус МСА, містять перелік термінів,описують структуру МСА, містять перелік супутніх послуг
100	Передмова до МСА й супутніх послуг
110	Глосарій
120	Концептуальні засади МСА
Група 2 – містить 7 стандартів, що визначають цілі та принципи аудиту, питання відповідальності аудиторів, питання контролю якості роботи аудиторів, розглядають робочу документацію аудиторів, а також визначать поняття «шахрайство» та «помилка»
200	Цілі та загальні принципи проведення аудиту фінансової звітності
210	Домовленість про аудит
220	Контроль якості роботи аудитора
230	Документація
240	Шахрайство та помилка
250	Урахування законів та нормативних актів у процесі аудиту
260	Доведення аспектів аудиту особам, наділеним керівними повноваженнями
Група 3 «Планування» - містить 3 стандарти, що описують процес стадії планування перевірки, питання розуміння аудитором специфіки діяльності клієнта. Визначається поняття матеріальності (значущості) в аудиті
300	Планування
310	Знання бізнесу
320	Матеріальність в аудиті
Група 4 «Система внутрішнього контролю» - містить 3 стандарти, що описують процес визначення аудиторського ризику, системи внутрішнього контролю клієнта (в т.ч. при використанні клієнтом комп’ютерних інформаційних систем)
400	Оцінка ризиків і систем внутрішнього контролю
401	Аудит в умовах комп’ютерних та інформаційних систем
402	Аудит клієнтів, які користуються послугами обслуговуючих організацій
Група 5 «Аудиторські докази» - містить 11 стандартів, які встановлюють процедуру збору аудиторських доказів
500	Аудиторські докази
501	Аудиторські докази (розгляд спеціальних статей)
505	Зовнішні підтвердження
510	Перша аудиторська перевірка – початкове сальдо
520	Аналітичні процедури
530	Аудиторська вибірка, інші процедури вибіркової перевірки
540	Аудит оціночних значень
550	Пов’язані сторони
560	Наступні події
570	Припущення про безперервність діяльності підприємства
580	Заяви керівництва
Група 6 «Використання результатів роботи третіх осіб» - містить 3 стандарти, в яких описано використання в ході перевірки роботи інших незалежних аудиторів, внутрішніх аудиторів, інших експертів та фахівців
600	Використання результатів роботи іншого аудитора
610	Розгляд роботи внутрішнього аудиту
620	Використання роботи експертів
Група 7 «Аудиторські висновки і звіти» - містить з стандарти, що дають рекомендації стосовно складання аудиторських висновків та звітів
700	Аудиторські висновки щодо фінансової звітності
710	Зіставлення
720	Інша інформація в документах, що містять перевірену фінансову звітність
Група 8 « Спеціальні сфери аудиту» - містить 2 стандарти, що визначають дії аудитора при складанні звітів по спеціальним завданням аудиту»
800	Звіт аудитора по спеціальним завданням аудиту
810	Перевірка прогнозної фінансової інформації
Група 9 « Супутні послуги» - є керівництвом для аудиторів при наданні супутніх послуг
910	Завдання з огляду фінансової інформації
920	Завдання з виконання узгоджених процедур
930	Завдання з підготовки фінансової інформації
Група 10 «Положення про міжнародну аудиторську практику» - містить 11 стандартів, які розкривають особливості аудиту міжнародних банків, підприємств, що застосовують комп’ютерні технології, малих підприємств тощо.
1000	Процедури міжбанківського підтвердження
1001	Середовище інформаційних комп’ютерних систем (КІС) – автономні мікрокомп’ютери
1002	Середовище КІС – інтерактивні комп’ютерні системи
1003	Середовище КІС – системи бази даних.
1004	Взаємодія інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів
1005	Особливості аудиту малих підприємств
1006	Аудит міжнародних комерційних банків
1007	Контакти з керівництвом клієнта
1008	Оцінка ризиків та системи внутрішнього контролю – характеристики КІС та пов’язані з цим питання
1009	Методи аудиту з використанням комп’ютерних технологій
1010	Облік екологічних питань під час аудиту фінансової звітності.

Аудиторська палата України прийняла рішення № 73 від 18.02.1998р і затвердила Національні нормативи аудиту в Україні, аналогічні міжнародним нормативам аудиту.