Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни бердичівський коледж промисловості, економіки та права

Затверджено

Заступником директора

з навчальної роботи

_______________Т.С.Капралюк

“____”______________ 20___ р

Конспект лекцій

з дисципліни

„Основи аудиту”

для студентів спеціальності

5.03050901 «Бухгалтерський облік»

Автор-укладач Гуцалюк Н.В.

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії

«Бухгалтерський облік та фінанси»

Протокол № ____ від _____________.

Голова комісії

____________ Н.І. Лінкевич

Тема 1. Сутність та предмет аудиту

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

• поняття аудиту та його сутність у ринкових умовах господарювання.

• коротка історія аудиту в Україні і світі.

• види аудиту та його відмінність від інших форм контролю.

• предмет, метод і об’єкти аудиту.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

• визначати мету, завдання та призначення аудиту в сучасних умовах господарювання;

• класифікувати аудит за видами;

• визначати та класифікувати об’єкти аудиту;

• визначати відмінні риси аудиту від ревізії та інших форм контролю;

Після вивчення теми студент повинен знати:

• визначення понять «аудит» та «аудиторська діяльність»;

• предмет, об’єкт та методи аудиту;

• основні етапи становлення та розвитку аудиту в Україні та світі.

1.1. Поняття аудиту та його сутність у ринкових умовах господарювання.

Сутність аудиту та аудиторської діяльності визначається багатьма нормативними документами: як Міжнародним Стандартом Аудиту МСА 200 так і Національними нормативами аудиту, так і Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року.

Існує багато визначень аудиту, як закріплених нормативними документами, так висловлених незалежними експертами та спеціалістами в області аудиту.

Згідно із Законом України «Про Аудиторську Діяльність» аудит - перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Мета аудиторської діяльності - висловлення думки щодо достовірності фінансової (бухгалтерської) звітності і відповідності порядку ведення бухгалтерської звітності згідно із українським законодавством.

1. фінансова звітність використовується для прийняття економічних та управлінських рішень зацікавленими особами;

2. фінансова звітність може бути підвернена викривленням;

3. більшість користувачів фінансової звітності, як правило, не можуть самостійно оцінити її достовірність.

Згідно із діючими нормативними документами аудиторська перевірка здійснюється аудитором. Аудитор може здійснювати аудиторську діяльність в якості працівника аудиторської компанії, або самостійно, за укладеним договором. Індивідуальний аудитор, як і аудиторська компанія, крім аудиту фінансової звітності можуть надавати супутні аудиту послуги.

Супутні аудиту послуги – підприємницька діяльність аудиторів та аудиторських компаній, що включає наступні види додаткових робіт та послуг: бухгалтерські послуги, послуги по проведенню перевірок та експертиз, які не є аудитом, оціночні послуги, консультаційні та юридичні послуги.

Займатися аудитом може лише кваліфікований аудитор, який має відповідний сертифікат, виданий Аудиторською палатою України.

3. . Види аудиту та його відмінність від інших форм контролю.

Основні види аудиту наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Види аудиту

№ з/п	Критерії	Види
1	По відношенню до користувачів інформацією	Зовнішній Внутрішній
2	По відношенню до вимог законодавства	Обов’язковий З власної ініціативи
3.	За об’єктами аудиту	Банківський Аудит страхових компаній Аудит інвестиційних компаній і позабюджетних фондів Загальний аудит Державний аудит
4.	За призначенням	Аудит фінансової звітності Податковий Аудит господарської діяльності Спеціалізований (екологічний тощо)
5.	За часом здійснення	Первинний Повторний (узгоджений) Оперативний
6.	За характером перевірки	Підтверджуючий Системно-орієнтований Аудит, оснований на ризику
7.	За способом проведення	Суцільний Вибірковий

Отже, за видом виконавця аудиторських послуг, аудит розділяють на зовнішній та внутрішній. Під зовнішнім аудитом розуміють надання аудиторських послуг незалежною аудиторською компанією (або аудитором), тоді як внутрішній аудит – елемент внутрішнього контролю на підприємстві. Як правило, всі крупні підприємства створюють спеціальні служби внутрішнього аудиту, які мають перед собою наступні завдання:

• підтвердження достовірності інформації, яка надається керівництву;

• виконавчий контроль;

• оцінка ефективності виробництва, фінансових вкладень тощо.

Внутрішній аудит не є незалежним і підпорядковується безпосередньо керівництву підприємства, діє згідно із його вказівками і відповідає перед ним.

За ступенем обов’язковості розрізняють обов’язків аудит та аудит, що проводиться з власної ініціативи.

Обов’язковий аудит проводиться на основі вимог законодавчих та нормативних актів, які встановлюють обов’язковість проведення аудиторської перевірки для окремих суб’єктів господарювання.

Ініціативний аудит проводиться за рішенням економічного суб’єкта. Причинами проведення такого аудиту можуть бути: бажання керівництва підприємства переконатися у правильності ведення бухгалтерського обліку; у разі отримання банківського кредиту, коли установа банку прагне переконатися у достовірності балансу та звіту про фінансові результати тощо.

           За об’єктами аудиту виділяють банківський аудит, аудит страхових організацій, інвестиційних інститутів та позабюджетних фондів, загальний аудит. Для здійснення будь-якого із вищеперерахованих видів аудиту аудитором необхідна наявність відповідного сертифіката.

Залежно від призначення виділяють декілька видів аудиту.

Аудит фінансової звітності – перевірка усіх форм фінансової звітності з метою висловлення професійної та неупередженої думки про її достовірність та відповідність загальноприйнятим правилам бухгалтерського обліку. Результати аудиту фінансової звітності публікуються компанією та є доступними широкому колу користувачів.

Податковий аудит – аудиторська перевірка правильності нарахування та сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, дотримання податкової політики.

Аудит господарської діяльності – по своїй суті близький до управлінського аудиту і представляє собою аналіз господарської діяльності підприємства. Його проведення має на меті:

• оцінку ефективності управління;

• визначення можливості вдосконалення господарської діяльності

Управлінський аудит – один із видів консультаційних послуг, що надається з метою підвищення ефективності виробництва та використання виробничих ресурсів.

Спеціальний аудит – перевірка окремих аспектів діяльності підприємства на відповідність чинним правилам і нормам.

За часом здійснення виділяють:

Первинний аудит – проводиться для клієнта вперше. Проведення такого аудиту вимагає більших затрат часу та праці та є більш ризикованим.

Повторний аудит – здійснюється аудитором повторно або регулярно. І оснований на знанні специфіки клієнта.

Оперативний аудит – короткочасна аудиторська перевірка, яка проводиться з метою висловлення думки про загальний стан ведення обліку, фінансової звітності та ефективності внутрішнього контролю.

За характером перевірки виділяють:

Підтверджуючий аудит - перевірка і підтвердження достовірності фінансової звітності та бухгалтерських документів.

Системно орієнтований аудит – направлений на дослідження системи внутрішнього контролю клієнта, оскільки високий рівень внутрішнього контролю значно знижує ймовірність недостовірності бухгалтерської інформації.

Аудит, що оснований на ризику – дозволяє аудитору зосередитись на областях із вищим ризиком.

Втім, необхідно пам’ятати, що окрім аудиту існують і інші види фінансового контролю це і ревізія, і судово-бухгалтерська експертиза. Розглянемо основні відмінності між аудитом та іншими формами контролю.

Ревізія – метод контролю фінансово-господарської діяльності підприємства з боку вищестоящого виконавчого органа з метою збереження активів підприємства, що перевіряється та упередження розкрадання майна підприємства, яке перевіряється. Основним завданням ревізії, фактично, є необхідність встановити достовірність та економічну доцільність здійснених фінансово-господарських операцій. В ході проведення перевірки ревізор повинен встановити та виявити:

• наявність контролю за дотриманням державної дисципліни;

• доцільність використання державних коштів;

• збереження грошових коштів та матеріальних цінностей;

• правильність ведення бухгалтерського обліку;

• виявити факти розкрадання державного майна або недоцільного використання бюджетних асигнувань та визначення винних осіб, які понесуть матеріальну відповідальність за виявлені в ході ревізії порушення.

Ревізії також мають свою класифікацію. Ревізія може бути відомча і невідомча, суцільна або вибіркова, планова, позапланова або повторна, тематична, комбінована або комплексна.

Ревізія здійснюється Контрольно-ревізійним управлінням (його відділами всіх рівнів) в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах (організаціях), які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів.

На відміну від аудиту, який є одним із видів підприємницької діяльності, ревізія представляє собою виконавчу діяльність.

Незважаючи на те, що ревізори використовують ті самі методи, прийоми перевірки та джерела інформації, що і аудитори, правове регулювання аудиту і ревізії також різне. Відмінною рисою є і той факт, що за наслідками перевірки, аудитор повинен надати детальні вказівки щодо виправлення виявлених недоліків. Крім того, аудитор несе відповідальність перед зовнішніми користувачами звітності щодо якості зробленого за результатами перевірки висновку.

Відмінність аудиту від судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що судово-бухгалтерська експертиза здійснюється за рішенням судових органів. Особлива специфіка судово-бухгалтерської експертизи полягає в її процесуально-правовій формі, що забезпечує отримання джерела доказів в ході дослідження здійснених господарських операцій. Експертиза не може існувати без кримінальної або господарської справи, оскільки являє собою процесуально-правову форму. Аудитор може бути залучений в якості експерта – бухгалтера при проведенні судово-бухгалтерської експертизи.