Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 14 ОБОРОТНІ кошти ПІДПРИЄМСТВА.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
304.02 Кб
Скачать

14.3 Нормування оборотних коштів

Визначення потреби в оборотних коштах, яка необхідна для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва, здійснюється в процесі нормування. Метою нормування є визначення раціонального розміру оборотних коштів, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.

Нормування оборотних коштів – визначення потреби в оборотних коштах, яка необхідна для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва.

визначення раціонального розміру

оборотних коштів, що відволікаються

на певний строк у сферу виробництва

та сферу обігу.

Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних коштів:

  1. Метод прямого розрахунку.

  2. Аналітичний.

  3. Коефіцієнтний.

Основним методом нормуванням оборотних коштів є метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає можливість проаналізувати, наскільки оптимальними є встановлені нор­ми, виявити їх недоліки, якщо такі є.

Аналітичний метод застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних коштів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.

При коефіцієнтному методі норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції, розрахунків.

Особливості елементів оборотних коштів визначають специфіку їх нормування. Розглянемо основні методи нормування найважливіших елементів оборотних коштів: виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції.

Норматив оборотних коштів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

1. Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасахпр.з.) визначається шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасів у днях (Здн):

.

потреба визначається за формулою

,

де Мо  загальна потреба в даному виді ресурсів, нат. од.

,

де qi  маса (площа) заготівлі однієї деталі (виробу) i-го виду, нат. од.

Маса (площа) заготівлі визначається виходячи з коефіцієнта використання матеріалу (Км) та чистої ваги деталі (виробу) (Мi):

.

Норма запасу оборотних коштів – це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас для нормального функціонування підприємства.

Поточний запас – основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визначається в натуральних одиницях (Зпот):

,

де Тпост  період постачання даного матеріального ресурсу в днях.

Мінімальний запас (Зmin) дорівнює страховому запасу (Зстрах). Страховий запас створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні та забезпечує безупинну роботу підприємства. Визначається як добуток потреби в ресурсі на період зриву постачання (Тср.пост.):

.

Максимальний запасmax) можна визначити як суму мінімального (страхового) запасу та поточного запасів:

.

Середній запас визначеного виду матеріального ресурсу (Зсер) визначають:

.

Транспортний запас створюється за випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.

Технологічний запас створюється за випадків, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).

Підготовчий запас зв'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування та складування виробничих запасів. Норми часу встановлюються за допомогою хронометражу.

Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках можна перейти до його представлення у вартісному вираженні й обчислити загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах.

Приклад. Постачання сировини на підприємство відбувається згідно з даними таблиці. Визначити норму поточного запасу за наявності чотирьох постачальників.

Постачальник

Обсяг однієї поставки,т

Інтервал між поставками, днів

1

180

30

2

300

20

3

60

10

4

120

30

Разом

660

-

1. Середньозважений інтервал поставок

(180 • 30 + 300 • 20 + 60 • 10 + 120 • 30) : (180 + 300 + 60 + 120) = 24 дні.

2. Норма поточного запасу N пот = 24 : 2 = 12 днів.

Приклад. Поточний запас становить 10 днів. На підготовку сировини до використання у виробничому процесі потрібно 12 днів. Визначити норму підготовчого запасу.

Різниця між поточним запасом і часом на підготовку сировини до використання у виробництві 12 - 10 = 2 дні.

Отже, норма підготовчого запасу (Nпідг) становить 2 дні.

Приклад. За даними таблиці визначити потребу підприємства у чорному металі та його мінімальний, максимальний і середній запаси, якщо період поставки 30 днів, а період зриву поставки – 5 днів.

Деталь

Чиста маса, кг

Коефіцієнт використання металу

Річний випуск, тис. шт.

1

170

0,70

5

2

290

0,60

10

3

450

0,80

15

4

550

0,75

20

Річна потреба у чорному металі:

Добова потреба: Д = 29151,8/360 = 80,98 т.

Мінімальний запас: Zmin = 80,98 ∙ 5 = 404,9 т.

Поточний запас: Zпот = 80,98 ∙ 30/2 = 1214,7 т.

Максимальний запас: Zmах = 404,9 + 1214,7 = 1619,6 т.

Середній запас: Zсер = 404,9 + 1214,7/2 = 1012,25 т.

2. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві нзв) визначається за формулою:

,

де Ср  собівартість річного випуску продукції;

Тц  тривалість циклу виготовлення продукції, днів;

Кнз  коефіцієнт наростаючих витрат, що відбиває ступінь готовності виробів і визначається за формулою

,

де М  сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн;

С1  собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн;

С0  одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн;

Сn  поточні витрати на виготовлення продукції, грн

Приклад. Визначити норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві та коефіцієнт оборотності, якщо собівартість виробу 14 тис. грн., оптова ціна 18 тис. грн., виробнича програма 2000 шт/рік, тривалість виробничого циклу, на початку якого витрачається 3,5 тис. грн., - 24 дні. Середньорічний залишок нормованих оборотних засобів становить 3,5 млн. грн.

Коефіцієнт наростання витрат:

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві:

Тривалість 1 обороту:

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів):

3. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції гп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (Пс) на норму запасу готової продукції на складі в днях (Здн):

.

У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантажування споживачам тощо).

4. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів бп) розраховується виходячи з залишків коштів на початок періоду (Рн) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Рпл) за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Рпог):

.