- •Тема 14 оборотні кошти підприємства
- •14.1 Поняття оборотних фондів та оборотних коштів підприємства.
- •14.2 Показники використання оборотних коштів підприємства.
- •14.3 Нормування оборотних коштів.
- •14.1 Поняття оборотних фондів та оборотних коштів підприємства
- •14.2 Показники використання оборотних коштів підприємства
- •14.3 Нормування оборотних коштів
- •Задачі для самоконтролю
14.3 Нормування оборотних коштів
Визначення потреби в оборотних коштах, яка необхідна для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва, здійснюється в процесі нормування. Метою нормування є визначення раціонального розміру оборотних коштів, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.
Нормування оборотних коштів – визначення потреби в оборотних коштах, яка необхідна для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва.
визначення
раціонального розміру
оборотних коштів, що відволікаються
на певний строк у сферу виробництва
та сферу обігу.
Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних коштів:
Метод прямого розрахунку.
Аналітичний.
Коефіцієнтний.
Основним методом нормуванням оборотних коштів є метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає можливість проаналізувати, наскільки оптимальними є встановлені норми, виявити їх недоліки, якщо такі є.
Аналітичний метод застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних коштів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.
При коефіцієнтному методі норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції, розрахунків.
Особливості елементів оборотних коштів визначають специфіку їх нормування. Розглянемо основні методи нормування найважливіших елементів оборотних коштів: виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції.
Норматив оборотних коштів – це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.
1. Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах (Нпр.з.) визначається шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасів у днях (Здн):
.
потреба визначається за формулою
,
де Мо загальна потреба в даному виді ресурсів, нат. од.
,
де qi маса (площа) заготівлі однієї деталі (виробу) i-го виду, нат. од.
Маса (площа) заготівлі визначається виходячи з коефіцієнта використання матеріалу (Км) та чистої ваги деталі (виробу) (Мi):
.
Норма запасу оборотних коштів – це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас для нормального функціонування підприємства.
Поточний запас – основний вид запасу, необхідний для безперебійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визначається в натуральних одиницях (Зпот):
,
де Тпост період постачання даного матеріального ресурсу в днях.
Мінімальний запас (Зmin) дорівнює страховому запасу (Зстрах). Страховий запас створюється на випадок непередбачених відхилень у постачанні та забезпечує безупинну роботу підприємства. Визначається як добуток потреби в ресурсі на період зриву постачання (Тср.пост.):
.
Максимальний запас (Зmax) можна визначити як суму мінімального (страхового) запасу та поточного запасів:
.
Середній запас визначеного виду матеріального ресурсу (Зсер) визначають:
.
Транспортний запас створюється за випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.
Технологічний запас створюється за випадків, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).
Підготовчий запас зв'язаний з необхідністю приймання, розвантаження, сортування та складування виробничих запасів. Норми часу встановлюються за допомогою хронометражу.
Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках можна перейти до його представлення у вартісному вираженні й обчислити загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах.
Приклад. Постачання сировини на підприємство відбувається згідно з даними таблиці. Визначити норму поточного запасу за наявності чотирьох постачальників.
Постачальник |
Обсяг однієї поставки,т |
Інтервал між поставками, днів |
1 |
180 |
30 |
2 |
300 |
20 |
3 |
60 |
10 |
4 |
120 |
30 |
Разом |
660 |
- |
1. Середньозважений інтервал поставок
(180 • 30 + 300 • 20 + 60 • 10 + 120 • 30) : (180 + 300 + 60 + 120) = 24 дні.
2. Норма поточного запасу N пот = 24 : 2 = 12 днів.
Приклад. Поточний запас становить 10 днів. На підготовку сировини до використання у виробничому процесі потрібно 12 днів. Визначити норму підготовчого запасу.
Різниця між поточним запасом і часом на підготовку сировини до використання у виробництві 12 - 10 = 2 дні.
Отже, норма підготовчого запасу (Nпідг) становить 2 дні.
Приклад. За даними таблиці визначити потребу підприємства у чорному металі та його мінімальний, максимальний і середній запаси, якщо період поставки 30 днів, а період зриву поставки – 5 днів.
Деталь |
Чиста маса, кг |
Коефіцієнт використання металу |
Річний випуск, тис. шт. |
1 |
170 |
0,70 |
5 |
2 |
290 |
0,60 |
10 |
3 |
450 |
0,80 |
15 |
4 |
550 |
0,75 |
20 |
Річна потреба у чорному металі:
Добова потреба: Д = 29151,8/360 = 80,98 т.
Мінімальний запас: Zmin = 80,98 ∙ 5 = 404,9 т.
Поточний запас: Zпот = 80,98 ∙ 30/2 = 1214,7 т.
Максимальний запас: Zmах = 404,9 + 1214,7 = 1619,6 т.
Середній запас: Zсер = 404,9 + 1214,7/2 = 1012,25 т.
2. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Ннзв) визначається за формулою:
,
де Ср собівартість річного випуску продукції;
Тц тривалість циклу виготовлення продукції, днів;
Кнз коефіцієнт наростаючих витрат, що відбиває ступінь готовності виробів і визначається за формулою
,
де М сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн;
С1 собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн;
С0 одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн;
Сn поточні витрати на виготовлення продукції, грн
Приклад. Визначити норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві та коефіцієнт оборотності, якщо собівартість виробу 14 тис. грн., оптова ціна 18 тис. грн., виробнича програма 2000 шт/рік, тривалість виробничого циклу, на початку якого витрачається 3,5 тис. грн., - 24 дні. Середньорічний залишок нормованих оборотних засобів становить 3,5 млн. грн.
Коефіцієнт наростання витрат:
Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві:
Тривалість 1 обороту:
Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів):
3. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції (Нгп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (Пс) на норму запасу готової продукції на складі в днях (Здн):
.
У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантажування споживачам тощо).
4. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів (Нбп) розраховується виходячи з залишків коштів на початок періоду (Рн) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Рпл) за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Рпог):
.
