6.3. Формування асортименту товарів та управління ним
Важливу роль у діяльності підприємства відіграють проблеми формування асортименту товарів.
Асортимент товарів — це сукупність їх видів, різновидів і ґатунків, поєднаних за певною ознакою. Є різні види асортименту товарів.
Залежно від складності асортименту розрізняють товари простого та складного асортименту. Товари простого асортименту мають незначну кількість видів або ґатунків (овочі, сіль, борошно тощо). Товари, що мають у межах одного виду внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір), належать до товарів складного асортименту (взуття, одяг).
Товарні групи поділяються на товарні підгрупи, до яких входять товари, однорідні за ознакою єдності виробничого походження (наприклад, взуття шкіряне, текстильне, гумове тощо).
Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари, але для різних споживачів (чоботи — жіночі, чоловічі та дитячі). Усередині кожного виду товари поділяються за певними ознаками (артикулами, ґатунками тощо), тобто на різновиди.
Ураховуючи поділ товарів на групи, підгрупи та види, асортимент товарів також поділяють на груповий та внутрішньогруповий (розгорнений).
Груповий асортимент — це перелік товарних груп, включених до номенклатури підприємства.
Внутрішньогруповий (розгорнений) асортимент — це деталізація групового асортименту за конкретними видами й різновидами товарів.
Ці два поняття, у свою чергу, тісно пов'язані з поняттям широти та глибини асортименту. Широта асортименту визначається кількістю товарних груп, а глибина -— кількістю різновидів товару в межах кожної товарної групи. Чим більше товарів різних найменувань у певній товарній групі, тим асортимент глибший, а чим більше різних товарних груп у магазині, тим асортимент ширший.
Торговий асортимент має таку специфічну характеристику, як сумісність (збалансованість). Сумісний асортимент — це результат логічного та послідовного поєднання різних товарних груп відповідно до цілей торговельного підприємства і можливостей ринку.
Формування асортименту — це процес добору груп, видів і різновидів товарів. Асортимент формується в усіх ланках товароруху — від виробництва до роздрібного продажу. У кожній із цих ланок асортимент товарів різний. Орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні асортименту є торговий асортимент магазинів, який має задовольняти потреби кінцевих споживачів.
Рішення про формування товарного асортименту ухвалюються, виходячи з ситуації, що склалася на ринку, загальноекономічної і маркетингової стратегії підприємства, його ресурсних можливостей.
Широкий і глибокий асортимент продукції, яка орієнтована на запити різних груп споживачів, збільшує адаптивні можливості підприємства до змін ситуації на ринку і зменшує ризик затоварення продукцією, однак у цій ситуації значно ускладнюється організація виробництва і збуту, а також система управління підприємством. При цьому простішим і менш ризикованим для товаровиробника є збільшення глибини асортименту, ніж його розширення, пов'язане з розробленням нових товарних ліній.
Поглиблення асортименту забезпечує більший ступінь урахування специфіки запитів різних груп споживачів. На цьому базується стратегія диверсифікації — одна з двох конкурентних стратегій. Іншою є стратегія лідерства за витратами, що передбачає виробництво стандартизованих дешевих товарів.
Розширення асортименту збільшує стійкість підприємства на ринку, особливо якщо товарні лінії значно відрізняються за сферою використання і цільовими групами споживачів. У цьому випадку при втраті інтересу споживачів до одних товарних ліній підприємство може вижити і розвиватися за рахунок інших, виводячи з асортименту види продукції, що не користуються попитом споживачів і вводячи нові. Аналіз ефективності товарного портфеля має здійснюватися постійно й узгоджуватися з новими ринковими можливостями.
Розширюючи асортимент продукції, треба зважати на те, що:
розширення асортименту необов'язково супроводжується наслідуванням цінностей вихідної торгової марки;
розширювати асортимент доцільно тоді, коли введення нового товару в товарний портфель збільшує цінності вихідної торгової марки;
розширення асортименту менш ризиковане і витратне, ніж введення нової торгової марки, однак, як правило, є менш прибутковим;
різні торговельні марки мають неоднакову еластичність, тобто здатність переносити свої цінності на нові ринки чи сегменти.
При формуванні асортименту товарів підприємству слід враховувати такі фактори:
темпи науково-технічного прогресу;
зміни у структурі ринкового попиту;
фінансові можливості підприємства;
виробничі і маркетингові «ноу-хау»;
рівень конкуренції;
зміни в асортиментній політиці конкурентів.