10 Етапи розвитку київської русі

Перший період

Кінець X — 30-і роки XI століття, коли під впливом візантійської будівельної техніки і архітектури зароджується і починає свій розвиток кам'яна монументальна архітектура. Це був час будівельної діяльності Володимира Великого у Києві та його сина Мстислава у Чернігові.

Другий період

Охоплює 30 — 50-і роки XI століття. Це був час будівництва Ярослава Мудрого. Розширюється територія міст, зводяться міцні укріплення, створюються ансамблі князівських центрів, будуються палаци, гридниці в Києві, Новгороді, Полоцьку, зводяться великі собори. Головною особливістю споруд стає об'ємнопросторовий центричний характер їх композицій і багатоповерхове завершення.

Третій період

Друга половина XI — початок XII століття, коли будуються храми, які найбільше відповідають потребам і канонам православної церкви та з'являються місцеві архітектурні школи. При всіх технічних і художніх особливостях, архітектура Київської Русі в ці часи мала вплив традицій середньовізантійської архітектури. На межі ХI-ХII ст. був споруджений собор, присвячений архангелу Михаїлу, який увійшов в історію під назвою Золотоверхий. Михайлівський собор. Незалежна Україна відновила свою святиню. Четвертий період

Охоплює 20-80-ті роки XII століття. У цей період остаточно формуються місцеві архітектурні школи, простежується певний відхід від візантійських традицій будівництва. Споруди будуються у романському стилі.

П'ятий стильовий етап — кінець XII ст. — 30-ті роки XIII ст. В цей час у композиціях споруд зодчі звертаються до традицій, що йдуть від народних джерел. Пізніше ці традиції відіграють значну роль у формуванні національних рис української ренесансної та барокової архітектури. Церква стає не тільки храмом, а й окрасою міста. Розвивається будівельна техніка, виникають нові конструктивні прийоми. У головному(Спасо-Преображенському соборі ,однокупольній церкві Параскеви П’ятниці) Архітектором того часу Петром Милоногом. Він уперше застосував “сходинкові” арки, які набули надалі значного поширення. Петро Милоног також побудував у Києві складну інженерну споруду – кам’яну підпірну стіну під горою, яка розмивалася водами Дніпра.

11 Подія 10 ст в київській русі

На початку сторіччя в Києві правив Олег Великий, здійснюючи походи проти хозарів, під час одного з них він загинув 912 року. За його правління Київська Русь уклала вигідну торгівельну угоду з Візантією. Князя Олега змінив на престолі князь Ігор, що правив до 945 року. Він підкорив собі древлян та інші навколишні племена. У 940-вих руси під проводом князя Ігоря здійснили два походи на Константинополь, що завершилися підписанням нових угод із Візантією.

Після Ігора за малоліття Святослава до 964 року в Київській Русі правила княгиня Ольга. За її правління у Києві відбулося спорудження першого кам'яного палацу[1]. Княгиня Ольга навернулася до християнства в 950-их роках під час відвідин Царгорода. На початку 960-их вона звернулася до короля Східного Франкського королівства Оттона I з проханням прислати до Києва місіонера, але візит Адальберта Магдебурзького завершився невдало.

Князь Святослав почав своє правління з 964 року. Його політика була агресивною, і в нього було вже достатньо сил, щоб проводити її. Упродовж 964–969 років Святослав провів походи проти в'ятичів, волзьких булгар, Хозарського каганату, ясів і касогів на Північному Кавказі. Результатом його походів стало знищення Хозарського каганату. Допомагаючи Візантії у війні проти Болгарського царства, Святослав розбив болгар, а потім уже разом із болгарами став загрожувати Візантії. За відсутності Святослава на Київ вчинили напад печеніги, що окупували степову зону сучасної України після того, як звідти пішли мадяри. Святославу довелося повертатися, щоб відбити загрозу. Похід князя на Візантію початку 970-их років завершився невдало, а, повертаючись, він потрапив у засідку й загинув від рук печенігів.

Після Святослава в Києві княжив його старший син Ярополк, але незабаром виникла суперечка між ним і братом Олегом, внаслідок якої Олег загинув. Інший брат, Володимир, утік у Скандинавію, зібрав там військо, повернувся в Київ і змістив Ярополка 978 року за одними джерелами, і 980 за іншими. Допомагаючи візантійському василевсовіВасилію II Болгаробійці здолати бунт Барди Фоки, Володимир здійснив похід на Херсонес Таврійський (Корсунь). Під час цього походу було досягнуто угоди про одруження київського князя з візантійською принцесою Анною Порфірогенетою. Умовою цього шлюбу було прийняття Володимиром християнства.

988 року князь Володимир запровадив християнство державною релігією Київської Русі. До 996 року в Києві була збудована перша кам'яна церква — Десятинна.

12 Перша камяна церква у київській русі

(Десятинна церква) — церква, зведена в Києві наприкінці X ст., що вважається першою кам'яною церквою Київської Русі. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є памяткою національного значення

Споруджена у 989—996 роках на території Київського Дитинця Володимиром Великим, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину (звідки і походить назва храму).Десятинна церква була хрестовокупольнимшестистовпним кам'яним храмом. На початку XI ст. постраждала від великої пожежі. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву оздоблювали мозаїки, фрески, різьблені мармурові та шиферні плити. Ікони, хрести та церковний посуд було привезено з Корсуня.

Дискусія про відбудову церкви