43 Герби україни

Виникнення національних гербів припадає на період об'єднання європейських держав у Новий час. Герби держав створювалися за різними принципами — десь це були давні символи певного територіального утворення, яке увійшло до складу єдиної (централізованої), десь створювався зовсім новий герб (особливо коли держава до цього ніколи не була незалежною).

Основою герба України є тризуб — Знак Княжої Держави Володимира Великого.

Важливу роль в історії України відіграло козацтво. Тому не дивно, що зображення козака тривалий час використовувалося нашим народом як свого роду символ. Велика історична роль цього символу відображена також у Конституції України, яка встановлює використання у великому Державному Гербі козака з мушкетом.

Іншим поширеним символом України був архангел Михаїл. Полководець небесного воїнства, він віддавна вважався оборонцем усіх християн та давніх слов'ян зокрема.

Іншим важливим символом був галицький лев. Лев — один із найстаріших елементів гербових символів. Він розміщений на гербах багатьох сучасних держав.

України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі А. Гречила, О. Кохана та І. Турецького. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як малий герб нашої держави.

44 Гравьюра та книга 17-18 ст

Друга половина XVIII ст. збагатила українське графічне мистецтво новими творами. Відомими майстрами гравюри були Григорій Левицький (1697-1769) та Аверкій Козачківський. Левицький не тільки мав малярський хист, а и був дуже ерудованою людиною: володів кількома мовами, знав філософію Арістотеля. Він виконав ряд гравюр на міді для київських видань «Апостола» та «Євангелія», а також до книги М. Козачинського «Філософія Арістотелева». Освіченість і майстерність Левицького особливо виявились у гравюрах-панегіриках на честь культурних і релігійних діячів.

Уже на початку XVII ст. тут нараховувалося близько 20 друкарень, найбільшою з яких була друкарня в Києво-Печерській лаврі.Найбільшу питому вагу у друкарській продукції мали книги релігійного характеру, але видавалися також наукові трактати, довідники, календарі, підручники. Деякі з підручників відігравали важливу роль в освіті. Так, граматику, автором якої був М. Смотрицький , М. Ломоносов назвав «вратами вченості».

«Книга житій святих» Дмитра Туптала.

45 Монументальне мистецтво 17-18 ст

Справжніми шедеврами світової архітектури є українські барочні споруди - Софійський і Михайлівський Золотоверхий собори в Києві, Хрестоздвиженський у Полтаві , Покровський у Харкові , Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві , церква Усіх Святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври , церква Катерини в Чернігові , Преображенська церква у Великих Сорочинцах , собор св. Юра у Львові . Найвідоміший архітектор українського бароко - Іван Григорович-Барський. Він був вихованцем Києво-Могилянської академії.

Найбільшою самобутністю відрізняються барочні споруди на землях Гетьманщини і Слобідської України за часів гетьмана Івана Мазепи, який був фундатором низки пишних храмів і мецената: Братський та Микольський монастирі, церкви Всіх святих у Лаврі, собор Мгарського монастиря біля Лубен, Дім Мазепи в Чернігові, муровані будинки в Батурині тощо. Пам'ятники української барочної архітектури збереглися й у Західній Україні й у дерев'яному народному будівництві всіх українських земель.

Нова доба архітектурного піднесення України була зв’язана з діяльністю митрополита Рафаїла Заборовського і називають її ще “добою бароко Заборовського”. До цієї доби належать твори видатного архітектаШеделя (дзвіниці – Києво-Печерської Лаври, Софійського собору, Михайлівського монастиря); а у середині 18 ст. шириться стиль пізнього бароко – рококо.