2.8 Облік хлібних пильщиків

Оскільки стеблові пильщики – денні комахи, їх обліковують косінням ентомологічним сачком. Для цього на полі розміром до 500 га відбирають 4 проби (кожна 5 разів по 20 помахів). Виловлених комах вибирають із сачка й підраховують. Потім визначають середню їх чисельність на 100 помахів.

Ушкодження стебел встановлюють їх розтином. На полі до 500 га від­бирають 16 проб у фазі молочної та молочно-воскової стиглості культури. Кожна з них складається з відрізка рядка 50 см довжиною, що при ширині міжрядь 12,5 см відповідає 1 м². Перші 4 проби відбирають на відстані 8–10 м від лісосмуги, 8 – по діагоналі поля і 4 – на протилежному кінці поля. Для обліку кількості личинок, що відійшли на зимівлю, викопують стерню й визначають кількість ушкоджених стебел та середню чисельність личинок на 1 м².

2.9 Облік внутрішньостєблових шкідників

До цієї групи належать такі види шкідників: шведська, гессенська, яра, озима, пшенична мухи, опоміза й зеленоочка.

Для встановлення чисельності шкідників цієї групи посіви озимих злакових обстежують восени (кінець вегетації), навесні (період виходу злаків у трубку) та влітку (період молочної стиглості). При осінніх і весняних обстеженнях на полі відбирають проби рослин у шаховому порядку з 16 відрізків рядка по 0,5 м, що становить 8 м, або 1 м² посіву. Рослини викопують і аналізують у лабораторії, підраховуючи личинок і пупарії та середню їх чисельність на 1 м². Під час літніх обстежень відбирають проби по 0,25 м² у шаховому порядку. Відмічають кількість рослин і колосся, а потім розкривають піхву нижнього листка і підраховують чисельність личинок. При обліках ушкодження зерна з чотирьох проб відбирають по 25 колосків ячменю або китиць вівса, обережно перетирають їх у руках і підраховують кількість зернин, заселених личинками шведської мухи. У пробі з 100 зернин оглядають кожну і визначають кількість заселених шкідником (вони легко розламуються при надавлюванні). Хімічні обробки посівів вважаються доцільними, якщо внутрішньостебловими шкідниками заселено 5-10% рослин чи стебел. Економічний поріг чисельності для шведської мухи на пшениці становить 6 личинок на 100 стебел, на ячмені – 5-7% ушкоджених рослин личинками пер­шого покоління або 11% - другого; на вівсі – 5-6% стебел для першого і 15-20% зернин для другого поколінь; на кукурудзі- 6 личинок на 10 стебел. Для гессенської мухи економічний поріг шкодочинності дорівнює 1- 6 пупаріїв на одне стебло, для зеленоочки – 10-15% ушкоджених рослин або 40–50 мух на 100 помахів сачком.

3. Виявлення і облік шкідників овочевих культур

На овочевих культурах проводять від 2 (для моркв'яної мухи) до 5 (на капусті) обстежень. На капусті рекомендуються обстеження у наступні строки: на 4-5-й день після висадки розсади в грунт; у фазу листової мутовки; у фазу початку утворення качана; у фазу ущільнення качана; у післязбиральний період для визначення зимуючого запасу шкідників.

Для перших трьох обстежень у 20 місцях відбирають по 5 рослин і обстежують як самі рослини, так і грунт біля них. Визначають щільність шкідників на одну заселену рослину, середнє пошкодження у балах (по шкалі, приведені нище). Щільність заселении попелицями оцінюється за трибальною шкалою: 1 бал - слабка заселеність, на рослинах одиничні екземпляри, що не утворюють колонії; 2 бали - середня заселеність, на рослині 1-2 колонії не більше ніж на 2-3 листках; 3 бали - сильна заселеність, на рослині більше 2 колоній, покриваючих більше 3 листків.

При четвертому обстеженні, окрім вказаних показників, відзначають сортність качанів: до 1-го сорту відносять непошкоджені качани; до 2-го - качани, пошкоджені тільки з поверхні, всі останні відносять до нестандартної продукції.

При п'ятому обстеженні беруть 10 проб по 10 кочериг у кожній. На кочеригах враховують личинки і пупарії капустяних мух, яйця попелиць, кокони капустяної молі і інших шкідників. Далі посередині кожної проби роблять ґрунтову розкопку 30-35 см і глибиною 30 см для обліку ґрунтових шкідників.

Обстеження для виявлення інших шкідників ( моркв'яної мухи, цибулової мухи, динної мухи і т.д.) проводять 2-3 рази, виявляючи щільність зимуючих пупаріїв, відсоток заселених рослин, площі, зайнятої вказаними об'єктами.