2.5 Облік хлібних жуків

Система спостережень за хлібними жуками, як і за хлібними жужелицями, включає осіннє та весняне обстеження всіх полів (крім багаторічних трав) та визначення динаміки заляльковування личинок і виходу дорослих жуків на колосся.

У вересні-жовтні після випадання дощів проводять розкопки грунту. Особливу увагу звертають на узбіччя полів, що межують з просапними культурами і парами. На полі до 100 га копають ями 0,25 м² і глибиною 30 см, половину ям рівномірно розміщують по краю поля, половину - до діагоналі. Це обстеження можна виконувати разом з обліками чисельності хлібної жужелиці. Навесні, коли температура грунту на глибині 15 см досягне 10-12°С, обстежують поля, де восени було виявлено підвищену чисельність личинок. Схема розміщення і розмір проб такі ж, які при осінньому обстеженні. Влітку на заселених шкідниками полях роблять кілька пробних розкопок з метою виявлення перших лялечок і встановлення строків виходу жуків.

З появою жуків на колоссі чисельність їх визначають на пробних ділянках 50x50 см. На полі до 100 га відбирають 16 ділянок по Z-подібній лінії: 4 - в крайовій смузі, 8 - по діагоналі і 4 - в протилежній крайовій смузі. На більших площах на кожних наступних 50 га додатково закладають 4 ділянки.

2.6 Облік п'явиць та хлібних блішок

У Степу інтенсивне заселення посівів жуками збігається з початком фази виходу в трубку озимих і повним кущінням ярих. У цей час обліковують їх чисельність. Ділянки розміром 0,25 м² (50x50 см) розміщують по Z-подібній лінії з двох протилежних країв поля і по діагоналі. Кількість їх така ж, як і для обліку хлібних жуків. У період масового відродження личинок на полях, де була відмічена підвищена чисельність жуків п'явиць. Методика така ж, як і для обліку імаго.

Чисельність жуків на посівах до виходу в трубку обліковують за допо­могою ящика Петлюка 316x316 або 333x300 мм (останні для ширини міжрядь 15 см) і висотою 30–32 см. Його швидко ставлять на землю, заходячи проти сонця, щоб не злякати комах, потім сполохують їх з рослин паличкою і підраховують на поверхні вати.

Хлібних блішок обліковують за допомогою ентомологічного сачка. По діагоналі поля проводять «косіння» по 10 помахів сачка у 10 місцях в теплі безвітряні дні 1–2 рази за декаду, починаючи з фази сходів культури.

Пошкодження рослин блішками оцінюють у 10 місцях поля оглядом 10 рослин у кожній пробі за п'ятибальною шкалою: 1 бал – ушкоджено до 5 % поверхні листя; 2 – ушкоджено 5–25%; 3 – 26–50%; 4 – 51–75%; 5 – ушкоджено 76—100% поверхні листя. Визначають середній відсоток або середній бал ушкодження рослин блішками.

2.7 Облік злакової листовійки

Спостереження починають у фазах виходу в трубку озимих і повного кущіння ярих. Спочатку обстежують посіви з боку лісосмуг, рухаючись зигзагом і оглядаючи рослини на 0,5 м у двох суміжних рядках. У прикрайовій смузі шириною 100 м і по діагоналі поля оглядають по 8 проб і підраховують кількість гусениць на стеблах чи рослинах.

Спостереження за метеликами листовійки проводять у період льоту метеликів (червень-липень) у вечірні години поблизу лісосмуг, у садах, виноградниках тощо. На корі дерев, кущів виявляють кладки яєць, а в тріщинах стовбурів та гілок – гусениць шкідника.