Лабораторна робота №

Тема: Облік щільності популяції шкідників

План занять: 1) Виявлення і облік багатоїдних шкідників

2) Шкідників зернових злаків

3) Овочевих культур

4) Плодових і ягідних культур.

1. Виявлення і облік багатоїдних шкідників

Саранові. Навесні проводять контрольні обстеження угідь з метою встановлення стану яєць що перезимували. Ці обстеження проводять там, де чисельність сарани перевищувала 1екз./м² , способом грунтових проб. В облікових пробах (50х50 см) знімають верхній шар грунту на глибину 5-7 см, ретельно його проглядають і вибирають кубушки саранових. На полі до 200 га беруть 50 проб. Аналізують кубушки на зараженість їх паразитами і хворобами.

Після відродження личинок визначають заселені ними площі та їх чисельність. Обстеження проводять шляхом візуальних спостережень. Вранці до 9-ої години або ввечері після 18 години проходять по полю і визначають кількість куліг і чисельність личинок на 1 м² .

Під час масового льоту сарани обліковують число зграй, що пролетіло, їх приблизну чисельність і напрямок льоту. Визначають місця осідання зграй. З початком відмирання імаго сарани проводять обстеження на виявлення кубушок за такою ж методикою, як і навесні.

Озима та інші підгризаючі совки. Відповідно до циклу розвитку совок і мети обліку, поля обстежують восени, навесні та влітку.

Восени обстеження проводять у два строки: перший раз за 5-6 днів до сівби озимих культур з метою встановлення чисельності гусениць і застосування відповідних заходів захисту з ними на полях, відведених під озимі; другий – у період припинення вегетації озимих (перехід температури повітря через+5^о С) на всіх полях сівозміни для визначення чисельності, вікового складу та стадіального розміщення гусениць, що йдуть у зиму. Обліковують шкідників методом грунтових обстежень з відповідним розміром і кількістю ям глибиною 15-20 см й визначають заселеність полів зимуючими гусеницями та їх середню чисельність на 1 м².

Навесні контрольними обстеженнями полів, на яких восени розкопками була встановлена значна кількість зимуючих гусениць, методом грунтових обстежень визначають фактичну чисельність гусениць після перезимівлі та процент їх загибелі з різних причин (ураження хворобами, паразитами, вплив низьких температур тощо).

Влітку з метою встановлення чисельності та шкодочинності гусениць совок обстежують просапні й овочеві культури методом грунтових розкопок. Кількість і розмір ям глибиною 5-10 см встановлюють згідно із загальною методикою. Всіх виявлених гусениць підраховують і визначають середню чисельність їх на 1 м² . одночасно у 10 пробах обчислюють усі рослини і кількість їх за ступенем ушкодження, що визначається за чотирибальною шкалою: 0 – неушкоджені рослини; 1 – слабо ушкоджені, на кореневій шийці вигризені ямки, перегризені окремі черешки листків; 2 – сильно ушкоджені, коренева шийка і листки дуже обгризені; 3 – загиблі рослини, коренева шийка чи вузол кущення перегризені.

Лучний метелик (Pyrausta sticticalis L.) Восени обліковують чисельність гусениць у коконах, що йдуть у зиму, на облікових ділянках 50х50 см (0,25 м²), розміщених по двох діагоналях поля або в шаховому порядку. На полях площею до 100 га відбирають 12, а на більших – додатково 4 ділянки на кожних наступних 50 га. Знімають верхній шар грунту (до 10 см), оглядають його, вибирають та підраховують кокони. Потім у лабораторії чи безпосередньо в полі їх розривають і визначають кількість живих та загиблих гусениць. Одержану кількість живих гусениць ділять на 3 (при 12 пробах) й одержують показник середньої чисельності їх на 1 м². При низькій чисельності у роки депресії шкідника грунтові розкопки проводять на полях, де спостерігався літ метеликів у серпні-вересні та було виявлено гусениць попереднім косінням сачком. За цією ж методикою обліковують чисельність і стан гусениць у коконах після перезимівлі та влітку.

Строки й інтенсивність льоту метеликів визначають, відловлюючи їх світло пастками або підраховуючи особин, що злітають при проходженні по полю. При цьому інтенсивність льоту оцінюють за шестибальною шкало: 0-літ метеликів відсутній; 1- поодинокі особини, в обліку не більше 0,2 особини на 10 кроків; 2- слабкий, до 2 метеликів на 10 кроків; 3- середній, 3-5; 4- сильний, 6-10; 5-масовий. Понад 10 метеликів на 10 кроків або їх кількість неможливо підрахувати.

Облік пошкодження рослин грунтоживучими комахами (дротяники та несправжні дротяники) проводять або на пробних ділянках розміром 50x50см (просапні культури), або беруть 10 проб по 10 рослин (кукурудза, соняшник, капуста), або по 10-15 півметрових відрізках (на рядкових посівах). Проби повинні розташовуватися у шаховому порядку. У кожній пробі підраховують число загиблих рослин і визначають ступінь пошкодження. Ступінь пошкодження підземних частин визначається за трибальною шкалою: 1 бал - слабо пошкоджені (у кореневій шийці незначні ямки); 2 бала - сильно пошкоджені (коренева шийка сильно виїдена); 3 бала - загиблі рослини.

При частковому об'їданні листків враховується відсоток пошкоджених рослин і ступінь їх пошкодження за чотирибальною шкалою: 1 бал - слабке пошкодження, об'їдено до 5% листкової поверхні; 2 бала - помітне пошкодження, об'їдено від 5 до 25% листків; 3 бала - середнє пошкодження, об'їдено від 25 до 50% листків; 4 бала - знищено вище 50% листкової поверхні.