4. Теоретичні джерела науки “Менеджмент персоналу”.

Менеджмент персоналу – це стратегічне й оперативне управління діяльністю, спрямоване на підвищення ефективності використання людських ресурсів організації.

Необхідність здійснення переходу від практики “управління кадрами” до функції менеджменту персоналу вимагає докладного вивчення теоретичних джерел і формування на їх основі нової концепції управління персоналом у сучасних умовах.

Менеджмент персоналу як наука отримує важливу інформацію з різних теоретичних сфер.

Теоретичними джерелами науки менеджменту персоналу є:

• теорія ринку праці, сутність якої полягає в обґрунтуванні закономірностей взаємодії попиту і пропозиції робочої сили на зовнішніх та внутрішніх ринках праці;

Залучення на фірму ресурсів персоналу є складовою частиною тих процесів на ринку праці, які пояснюються вказаною теорією. Сприяти функціонуванню внутрішньофірмових ринків праці можна шляхом покращання матеріальних умов життя і підвищення потенціалу робочої сили, що вимагає від підприємства капіталовкладень. Підприємство намагається “захистити” свої інвестиції і тісніше прив’язати до підприємства цінну робочу силу. Це дає можливість прогнозувати розвиток внутрішньофірмових ринків праці та значення розвитку персоналу.

• поведінкові теорії, які пов’язані зі спонуканням персоналу до цілеспрямованої активної праці, формуванням позитивного відношення працівників до роботи та їх мотивацією.

Поведінкові теорії вказують менеджерам, що займаються персоналом, у якому напрямі здійснювати мотиваційну політику, хоч і не дають однозначних рецептів для конкретних дій.

• організаційні теорії, предметом дослідження яких є кординація діяльності членів колективу і керівництво процесами адаптації організацій до мінливих умов зовнішнього середовища.

5. Цілі управління персоналу, їх місце у системі організаційних цілей.

Рішення щодо персоналу в організації повинні орієнтуватись і на економічні, і на соціальні цілі.

При прийнятті рішень у сфері управління персоналом повинні бути враховані як економічні аспекти (наприклад, затрати), так і потреби та інтереси співробітників (наприклад, справедлива оплата праці, умови праці і т.д.).

Коаліційна теорія цілей пояснює, як цілі менеджменту персоналу включаються в систему цілей організації

Сутність коаліційної теорії:

1. Люди, які працюють в організації, утворюють коаліцію.

2. Партнери по коаліції виконують для організації роботу й очікують як компенсацію, виконання вимог, які вони ставлять перед організацією.

3. Вимоги партнерів до організації включаються в цілі організації.

4. Від розподілу влади між різними сторонами коаліції залежить структура системи цілей.

5. Якщо економічна і соціальна ефективність конкурують між собою, то зазвичай група цілей, що належать до економічної ефективності, домінує, бо їх носіями є керівники.

Економічні і соціальні цілі менеджменту персоналу взаємодоповнюються, що пояснюється такими причинами:

1. Соціальну ефективність як стимул для співробітників можна забезпечити тільки тоді, коли діяльність організації є стабільною і вона отримує прибуток, який дає можливість надавати ці стимули.

2. Економічної ефективності можна досягти тільки в тому випадку, якщо співробітники будуть надавати організації свою робочу силу, що вони готові зробити тільки за наявності відповідної соціальної ефективності.

Таким чином, цільова функція менеджменту персоналу полягає у визначенні балансу інтересів роботодавців і працівників при досягненні економічної і соціальної ефективності, тобто такого рівня соціальної ефективності, при якому економічність досягає оптимального значення.