
- •12. Основні чинники формування адмістр.-командної системи та культу особи Сталіна.
- •13. Доповідь першого секретаря цк кпрс м.Хрущова хх з’їздові кпрс «Про курс особи Сталіна та його наслідки»
- •16. Культ особи Сталіна як один із символів сталінської епохи
- •18.Політика ідустріалізації та її наслідки. Особливості реалізації в срср
- •19. Джерела та наслідки індустріалізації
- •20.Колективізація та її історичні наслідки
18.Політика ідустріалізації та її наслідки. Особливості реалізації в срср
Промисловий розвиток СРСР у середині 1920-х роках досяг довоєнного (1913), однак країна суттєво відставала від провідних західних країн: значно менше вироблялося електроенергії, сталі, чавуну, видобувалося вугілля та нафти. Господарство в цілому перебувало на доіндустріальній стадії розвитку. Тому XIV з'їзд ВКП(б), який відбувся в грудні 1925 проголосив курс на індустріалізацію.
Основними цілями індустріалізації в СРСР проголошувалися:
забезпечення економічної самостійності і незалежності СРСР;
ліквідація техніко-економічної відсталості країни, модернізація промисловості;
створення технічної бази для модернізації сільського господарства;
розвиток нових галузей промисловості;
зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу;
стимулювання неухильного зростання продуктивності праці і на цій основі підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.
Головні особливості радянської індустріалізації:
головними джерелами накопичення коштів для індустріалізації стали: «перекачування» коштів із села в місто; із легкої та харчової у важку промисловість; збільшення прямих і непрямих податків; внутрішні позики; випуск паперових грошей, не забезпечених золотом; розширення продажу горілки; збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба;
джерелами індустріалізації стала фактично неоплачена праця робітників і особливо селян; експлуатації багатьох мільйонів в'язнів ГУЛАГУ;
надвисокі темпи індустріалізації, які пояснювалися керівництвом СРСР необхідністю зміцнення обороноздатності країни перед зростаючою зовнішньою загрозою;
першочергова увага приділялася розвитку підприємств військового призначення, мілітаризація економіки;
намагання радянського керівництва на чолі із Й. Сталіним продемонструвати перед усім світом переваги соціалізму над капіталізмом;
величезні за масштабами перетворення здійснювалися на гігантський території, а це з надзвичайною гостротою ставило питання про розвиток інфраструктури (дороги, мости та ін.), стан якої значною мірою не відповідав потребам;
розвиток виробництва засобів виробництва значно випереджав виробництво предметів споживання;
у ході індустріалізації здійснювалася антирелігійна кампанія, відбувалося пограбування церков для потреб радянської економіки;
здійснювалася експлуатація трудового ентузіазму людей; впровадження масового «соціалістичного змагання».
Первинним проектом сталінського воєнно-комуністичного штурму став перший п'ятирічний план, ухвалений ВКП(б) у 1928 р. У цьому ж році почалася І п'ятирічка (1928/1929-1932/1933 pp.). її основне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати і перегнати західні країни» в економіці. Найважливішим визнавався розвиток важкої промисловості, планом передбачалося її зростання на 330%.
У 1928—1929 pp. обсяг валової продукції української промисловості збільшився на 40%. Того час радянська економіка ще відчувала імпульси непу, що забезпечували високі темпи росту. Успіхи першого року п'ятирічки в СРСР на тлі глибокої економічної кризи, що охопила капіталістичний світ у 1929 p., створили в керівництві СРСР ілюзію можливості різкого стрибка з економічної відсталості до розряду промислово розвинутих держав. Такий ривок вимагав надзвичайної напруги сил.
Листопадовий пленум ЦК ВКП(б) у 1929 р. прийняв рішення «за будь-яку ціну прискорити розвиток машинобудування та інших галузей великої промисловості». Планами на 1930—1931 pp. передбачалося 45% приросту промисловості, що означало «штурмівщину». Це була авантюра, приречена на провал.
Цілком закономірним було невиконання плану I п'ятирічки. Тому, коли підбивалися її підсумки, політбюро ЦК ВКП(б) заборонило всім відомствам публікувати статистичні дані з цього приводу.
Результати
Наприкінці 1932 було оголошено про успішне і дострокове виконання першої п'ятирічки за чотири роки і три місяці. Підводячи її підсумки, Сталін повідомив, що важка індустрія виконала план на 108%. За період між 1 жовтня 1928 і 1 січня 1933 виробничі основні фонди важкої промисловості збільшилися в 2,7 рази.