10.Стратегiя розвитку (стратегiчне планування) пiдприємства

Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. Стратегія -- це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для їхнього досягнення. Вона формулює цілі та способи їхнього досягнення так, щоб указати підприємству певний (такий, що об'єднує всі його підрозділи) напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.

Стратегічне планування -- процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт із визначення довгострокових (на певний період) цілей та напрямків діяльності підприємства.Першим, найбільш суттєвим і визначальним рішенням за стратегічного планування є вибір цілей. Основну ціль підприємства заведено називати місією. Вибір місії підприємства здійснюється з урахуванням дії чинників зовнішнього середовища. Виходячи із загальної місії підприємства формулюють його інші стратегічні цілі. Реальність та ефективність стратегії підприємства буде забезпечено, якщо стратегічні цілі будуть:- конкретними та вимірюваними; чітко зорієнтованими у часі (коли і якої цілі треба досягнути);- досяжними, збалансованими, ресурсно забезпеченими;

- однонапрямленими та такими, що взаємно підтримують одна одну.

При цьому бажано встановлювати цілі для кожного напрямку діяльності підприємства.Аналіз зовнішнього середовища — це безперервний процес спостереження, вивчення та контролю дії зовнішніх щодо підприємства чинників із тим. щоб своєчасно та вичерпно визначити можливості й загрози для підприємства, тобто позитивну й негативну дію зовнішніх чинників — політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, міжнародних тощо.

.

11.Суть і форми концентрації виробництва. Переваги і недоліки

Процес концентрації промислового виробництва в сучасних умовах вимагає не простого збільшення кількості основних фондів, а докорінної зміни техніки на базі НТП, її зосередження на великих підприємствах. Під абсолютною концентрацією розуміють будь-яке укрупнення виробництва (або розростання самого підприємства, або об'єднання дрібних підприємств), а під економічною (відносною) концентрацією розуміють ріст питомої ваги крупних підприємств в загальному обсязі виробництва. Основним критерієм ефективності концентрації в промисловості є максимальне використання факторів виробництва . В кожній галузі концентрація виробництва залежить від конструктивно-технологічних особливостей продукції. Концентрація промислового виробництва здійснюється в трьох основних формах: 1. Концентрація спеціалізованого виробництва, тобто концентрація виробництва конструктивно і технологічно однорідної продукції на спеціалізованих підприємствах. 2. Концентрація комбінованих виробництв полягає у комбінуванні різнорідних виробництв однієї або декількох галузей промисловості.

3. Збільшення розмірів універсальних підприємств. Концентрація об'єднує виробництва, не пов'язані між собою ні однорідністю і послідовністю технологічних процесів, ні комплексною переробкою сировини. Ця форма є найменш ефективною. Концентрація виробництва розвивається під впливом двох факторів: • зростання потреби в окремих видах продукції; • технічного прогресу в промисловості. Основними перевагами концентрації виробництва є: 1. Можливість впровадження нового прогресивного обладнання. 2. Раціональна організація праці. 3. Більш економне використання матеріалів і палива. 4. Можливість створення потужних наукових-дослідних підрозділів. Недоліки концентрації: 1. Погіршення управління виробництвом. 2. Значні строки будівництва і освоєння потужностей. 3. Ріст транспортних витрат. 4. Невідповідність розміру підприємств наявним ресурсам. 5. "Стратегічний недолік" (вихід з ладу крупних підприємств може спричинити припинення випуску певного виду продукції). Основними показниками рівня концентрації в промисловості є розміри підприємства, які визначаються за: чисельністю працюючих; річним випуском продукції; середньорічною вартістю основних фондів; споживанням електроенергії за рік; питомою вагою крупних підприємств в загальному випуску продукції всією галуззю.