8.Галузева структура промисловості, показники, що її характеризують

Галузева структура - це співвідношення окремих галузей між собою, виражене у відсотках.  Галузева структура виражається переліком галузей та їх часткою в загальному обсязі виробництва продукції або в елементах виробництва (вартості основних фондів, чисельності персоналу і т.п.). При характеристиці галузевої структури, як правило, використовується показник питомої ваги галузі у загальному обсязі виробництва товарної продукції.  Галузеву структуру промисловості характеризують кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі взаємозв'язки між ними. В умовах становлення ринкової економіки вивчення галузевої структури необхідне для управління державною власністю в промисловості, якісного складання міжгалузевого балансу. Для характеристики галузевої структури промисловості та аналізу зрушень у ній використовують ряд показників. Цими показниками можуть бути: питома вага випуску продукції окремими галузями в загальному обсязі випуску продукції промисловістю, зміна питомої ваги основних фондів галузі в загальній вартості основних фондів промисловості, зміна чисельності працюючих в галузі відносно загальної чисельності працюючих в промисловості та ін. Для аналізу зрушень у галузевій структурі користуються показниками: 1) темпи росту обсягу виробництва окремої галузі (T_гал) (або всієї промисловості) визначають: де Q_пл, Q_б – обсяг випуску продукції галузей відповідно в плановому і базовому періоді, в грошових або натуральних одиницях;2) галузеві коефіцієнти випередження (K_гал) характеризують зміни в галузевій структурі промисловості і визначаються:

де Т_пром – темп росту обсягу виробництва в промисловості, %,

Т_гал і Т_пром беруть за один і той самий період;3) знаючи базову галузеву структуру промисловості та галузеві коефіцієнти випередження, можна розрахувати питому вагу окремої галузі в загальному обсязі виробництва промисловості в плановому періоді:

Д_пл = Д_б × К_гал ,де Д_пл, Д_б – доля галузі в загальному обсязі виробництва продукції промисловістю в плановому і базовому періодах відповідно, %.

9.Поняття процесу планування та прогнозування розвитку пiдприємств

Планування - це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо їх досягнення. Зміст процесу планування полягає у пошуку відповідей на три ключових запитання: де організація знаходиться у даний момент (який її стан, яка ситуація зовні)? Чого організація прагне досягти (куди вона прямує, які її цілі)? Як саме організація досягне цього стану (яка програма її дій)? Планування є первісною функцією серед решти основних адміністративних функцій управління, позаяк полягає у підготовці рішень, які визначають діяльність організації у майбутньому для досягнення поставлених цілей.Прогноз (від гр. ргоgпоsis — передбачення) — це спроба визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Процес складання (розробки) прогнозу називають прогнозуванням. Прогнозування розвитку (стану) підприємства або організації— це наукове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін його (її) стану (рівня розвитку в цілому, окремих напрямків діяльності) в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану.

Планування та прогнозування притаманне всім підприємствам незалежно від їх форм власності. Механізм прогнозування і планування включає: принципи, визначення пріоритетних цілей, забезпечення взаємозв'язку між показниками, облік факторів і кон'юнктури розвитку ринку, контроль за складанням прогнозів і реалізацією планів. Процес планування та прогнозування базується на знанні і використанні об'єктивних економічних законів, законів товарного виробництва (закон вартості), законів ринкової економіки.